Рішення № 22035095, 19.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.12 р. Справа № 5006/38/2/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 м.Донецьк

про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 73 559,02грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3- за дов. №2296 від 04.07.2011р.

від відповідача: ОСОБА_4 за дов.№04/03 від 03.01.2012р

третя особа: не зявилась

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м. Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 м.Донецьк про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 73559,02грн., витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження в розмірі 500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №0069836 від 28.10.2008р., страхові акти №90 від 12.06.2009р., №90/1 від 17.08.2009р., звіт про оцінку майна №115 від 28.04.2009р, рахунок-фактуру №113-09 від 05.05.2009р., платіжні доручення №812 від 12.06.2009р., №1174 від 19.08.2009р., №730 від 23.07.2009р., №673 від 06.05.2009р., довідку про ДТП №2511 від 29.04.2009р., довідку №54 від 07.09.2010р., претензію №2235 від 02.09.2010р., відповідь на претензію №2235 від 02.09.2010р., №04/2003 від 30.09.2010р., запит №2900 від 27.10.2010р. до Відділу ДАІ, відповідь на запит №2900 від 27.10.2010р., №9/1-8662 від 25.11.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2012р. провадження у справі №5006/38/2/2012 було порушено, розгляд справи призначено на 09.02.2012р. о 10-10год., до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2

05.03.2012р. відповідач надав суду відзив на позов №б/н від 05.03.2012р., в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що автомобіль “ВМW 523і Е60” державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження контактним проводом, який був пошкоджений невстановленим негабаритним вантажем. Таким чином, відповідач вважає, що в діях ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” відсутня вина. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

07.03.2012р. від позивача на адресу господарського суду надійшли уточнення позовної заяви №452 від 06.03.2012р., в яких останній просить суд встановити дії відповідача, такими що привели до завдання матеріальної шкоди, стягнути виплачене страхове відшкодування в розмірі 73 559,02грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що вимога про встановлення дії відповідача, такими що привели до завдання матеріальної шкоди не є позовною вимогою в розумінні ст. 54 ГПК України (протокол с/з від 19.03.2012р.).

Розгляд справи відкладався у звязку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2009 року о 09-00год. у Київському районі в м.Донецьку сталося ДТП за участю ОСОБА_2, який керуючи автомобілем “ВМW 523і Е60”, державний номер НОМЕР_2, скоїв наїзд на обірвану тролею, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно Довідки відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Донецька та автмомбільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 29.04.2009р. № 2511 у діях ОСОБА_2 не має порушення правил дорожнього руху, що призвело до ДТП.

В результаті ДТП, автомобілю “ВМW 523і Е60”, державний номер НОМЕР_2 були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством “Українська пожежна страхова компанія” (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) 28 жовтня 2008 року укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №0069836.

Термін дії договору з 29.10.2008р. до 28.10.2009р.

Акціонерне товариство “Українська пожежна страхова компанія” змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є страховиком за договором.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №0069836 від 28.10.2008р. на підставі заяви страхувальника, звіту про оцінку майна №115 від 28.04.2009р., страховиком (позивачем) були складені страхові акти №90 від 12.06.2009р., №90/1 від 17.08.2009р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звітів №115 від 28.04.2009р. вартість матеріальної шкоди щодо відновлення пошкодженого автомобіля складає 73 476,02грн.

ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” на підставі вищезазначених документів платіжними дорученнями №812 від 12.06.2009р., №1174 від 19.08.2009р., №730 від 23.07.2009р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 73 476,02грн. та вартості довідки ДАІ у розмірі 83,00грн., а всього 73 559,02грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №22235 від 02.09.2010р. в якій вимагав сплатити завдані збитки в розмірі 73 559,02грн.

Відповідач направив позивачу відповідь на претензію №04/2003 від 30.09.2010р., в якій відмовив у задоволенні вимог позивачу посилаючись на відсутність вини ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”.

Оскільки відповідач відмовився відшкодувати позивачу шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 73 559,02грн.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного звязку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт»: міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів;

об'єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг;

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник зобов'язаний утримувати рухомий склад та інші об'єкти міського електричного транспорту у належному стані, створювати умови для проведення їх державного технічного огляду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників відповідача, контактна мережа, яка пошкодила автомобіль “ВМW 523і Е60”, державний номер НОМЕР_2 належить Комунальному комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”.

Доказів іншого суду не представлено.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 73 559,02грн.

Суд відхиляє клопотання позивача щодо виклику у якості свідку працівника правоохоронних органів, який складав протокол огляду місця ДТП, оскільки наявних в матеріалах справи доказів цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин та розгляду справи по суті.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 73 559,02грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” м.Київ в особі Донецької філії м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м. Донецьк про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 73 559,02грн., задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м. Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Донецька,39, ЄДРПОУ 03328250) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Донецької філії м.Донецьк (83001, м.Донецьк, пр.Гурова,5, п/р 26505000016320 в ДФ АБ «Експрес-банк», МФО 335838, ЄДРПОУ 25096917) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 73 559,02грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.03.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2012р.

Суддя Лейба М.О.