Рішення № 22034157, 19.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2012Справа №5002-33/442-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Крименерго»

(95034, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6)

до комунального підприємства «Житловик-5»

(м. Євпаторія, вул. Конституції, 32)

про стягнення 403894.83 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 03.01.12 р. № 007-Д, ПАТ «Крименерго»

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 6 від 03.01.12, КП «Житловик-5»

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до комунального підприємства «Житловик-5» та просить суд стягнути 403894.83 грн. у тому числі 369281.69 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6492.05 грн. інфляційних витрат, 8012.02 грн. - 3% річних та 20109.07 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем пункту 2.2.3 договору на поставку електричної енергії № 947 від 26 квітня 2006 року, що виразилося в неоплаті виставлених рахунків за спожиту активну електричну енергію.

Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги визнав. Одночасно, відповідач просив надати йому розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців (т. 2, а.с. 2-4).

Позивач заперечував проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували скрутне фінансове положення відповідача (т. 2, а.с. 85-88).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

26 квітня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та комунальним підприємством «Житловик-5» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 947, відповідно до пункту 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами цього договору.

Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобовязання виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 договору, забезпечити утримання своїх мереж у відповідності з вимогами нормативних документів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатку «порядок розрахунків» та «Графіку знаття показників засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії» (пункт 2.2.4 договору).

Облік електричної енергії, спожитої споживачем, здійснюється у відповідності з вимогами Правил обліку електроенергії та Правил користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

У відповідності до пункту 7.2 договору перевірка стану розрахунків за електроенергію проводиться за розрахунковий період щомісячно та оформлюється двостороннім актом звірення між споживачем та постачальником, який споживач зобовязаний повернути підписаним до наступного розрахункового періоду.

Відповідно до додатку № 4.2 до договору про поставку електричної енергії № 947 від 26 квітня 2006 року (а.с. 16) розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності до пункту 6.6 Правил користування електричною енергією. Дата для розрахунків встановлюється 17 числа кожного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку обєктів та точці комерційного обліку фіксуються 17 числа кожного місяця та оформлюються актом про облік переданої споживачу електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що 21 червня 2010 року, 21 липня 2010 року, 20 серпня 2010 року, 23 вересня 2010 року, 22 жовтня 2010 року, 17 листопада 2010 року, 21 грудня 2010 року, 21 січня 2011 року, 26 лютого 2011 року, 23 березня 2011 року, 26 квітня 2011 року, 17 травня 2011 року, 23 червня 2011 року, 17 грудня 2011 року, 17 листопада 2011 року, 17 жовтня 2011 року, 17 вересня 2011 року, 17 серпня 2011 року, 17 липня 2011 року відповідачу виставлялися рахунки на оплату спожитої електричної енергії (т. 1, а.с. 26, 30, 34, 38, 46, 50, 55, 60, 64, 67, 68, 72, 76, 80, 83, 84, 87, 92, 95, 98).

У звязку з тим, що оплата по виставленим рахункам відповідачем проведена була не в повному обсязі, це зявилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 369281.69 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 6492.05 грн. інфляційних витрат, 8012.02 грн. - 3% річних та 20109.07 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила, ПКЕЕ).

Так, відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергію» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Правил КЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до відомостей про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показниками розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами (пункт 6.11 Правил КЕЕ).

В період з червня 2010 року по грудень 2011 відповідачу виставлялися рахунки на оплату активної електричної енергії (т. 1, а.с. 26, 30, 34, 38, 46, 50, 55, 60, 64, 67, 68, 72, 76, 80, 83, 84, 87, 92, 95, 98).

Відповідні акти-рахунки на оплату використаної електроенергії були направлені відповідачу, отримані ним, але оплачені не були.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості в сумі 369281.69 грн. за спожиту активну електричну енергію.

Крім того, відповідач визнав наявність у нього заборгованості, що також підтверджується його підписом на акті звірення взаєморозрахунків, складеного станом на 21 лютого 2012 року (т. 2 а.с. 85) та відзивом на позов (т. 2, а.с. 2-4).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Крименерго» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 369281.69 грн. за активну електричну енергію такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 6495.05 грн. інфляційних витрат, 8012.02 грн. - 3% річних та 20109.07 грн. пені.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем (т. 1, а.с. 3,4), сума інфляційних витрат, нарахованих на суму боргу за активну електричну енергію за період з травня 2010 року по грудень 2011 року складає 6492.05 грн. Судом перевірений рахунок, наданий позивачем, та встановлено, що він проведений вірно. З огляду на викладене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути 3% річних в сумі 8012.02 грн.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем суду (т.1, а.с.4-6), який був перевірений судом, сума 3% річних, нарахованих на суму боргу за активну електричну електроенергію, за період з 25 квітня 2010 року по 01 лютого 2012 року складає 8012.02 грн., та саме в цьому розмірі підлягає задоволенню.

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 20109.07 грн. пені, з огляду на наступне.

Пунктом 4.2.1 договору про поставку електричної енергії № 947 від 26 квітня 2006 року сторони домовилися, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням строків, визначених додатками 4.1, 4.2, споживач зобовязаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Виконання зобов'язання, згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися зокрема, неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка, то вона підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від стягнення збитків.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (т.1, а.с. 6), сума пені, нарахованої на суму заборгованості за активну електричну енергію, розрахована ним за період з 12 серпня 2011 року по 01 лютого 2012 року та складає 20109.07 грн.

Судом перевірений розрахунок пені, який проведений вірно, у зв'язку з чим з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20109.07 грн. пені є такими, що також підлягають задоволенню.

Крім того, як вже зазначалося, представник відповідача визнав позовні вимоги, у зв'язку з чим, суд з урахуванням вищенаведеного вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, суд вважає, що заява відповідача про надання йому розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 1.2 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (пункт 2 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України).

В обґрунтування клопотання про розстрочення рішення суду відповідач посилається на те, що заборгованість за електричну енергію склалась внаслідок неоплати мешканцями житлових будинків, які знаходяться на балансі комунального підприємства «Житловик-5», вартості електричної енергії в повному обсязі та в строки, передбачені договором. Крім того, сплата заборгованості перед позивачем ускладнюється тим, що підприємство не веде господарської діяльності та не має інших джерел для її погашення за населення.

Однак, суд не вважає зазначені відповідачем обставини такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, беручи до уваги вказівки, що містяться в Розясненнях Президії Вищого арбітражного Суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 в частині врахування майнових інтересів обох сторін як боржника, так і кредитора, під час прийняття рішення про надання відстрочення або розстрочення, суд також приймає до уваги доводи представника позивача про скрутне фінансове становище публічного акціонерного товариства «Крименерго», яке виражається у наявності значної заборгованості перед державним підприємством «Енергоринок», що підтверджується матеріалами справи, а також у нестачі коштів, потрібних для реконструкції електричних мереж, 70% яких знаходяться у зношеному стані, що є загрозливим фактором для безперебійної і якісної передачі електричної енергії споживачам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», відповідно до пункту 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України та статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Однак, наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, порушення мешканцями гуртожитку свого обовязку щодо оплати опалення та відсутність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 24 березня 2009 року у справі № 10/1994, від 12 листопада 2008 року у справі № 8/211-08, від 20 березня 2007 року у справі № 16/242/06 та від 17 липня 2008 року у справі №7/311, в яких зазначено, що заборгованість перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан за змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України не є винятковими обставинами та підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Дана позиція Вищого господарського суду України також підтверджується постановами від 26 серпня 2008 року № 9/262-06, від 04 листопада 2008 року № 13/295-07, від 30 жовтня 2008 року № 5/370-07, від 30 жовтня 2008 року № 5/369-07, від 18 червня 2008 року № 3/344, від 01 жовтня 2008 року № 9/366, від 17 грудня 2008 року № 4/1073-10/163.

З огляду на приписи до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 20 березня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з комунального підприємства «Житловик-5» (вул. Конституції, 32, м. Євпаторія, р\р 2600485451751 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 34192803) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260323051142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 369281.69 грн.

3.Стягнути з комунального підприємства «Житловик-5» (вул. Конституції, 32, м. Євпаторія, р\р 2600485451751 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 34192803) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 6492.05 грн. інфляційних витрат, 8012.02 грн. - 3% річних, 20109.07 грн. пені та 8077.90 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні заяви комунального підприємства «Житловик-5» про надання розстрочення виконання рішення відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.