Рішення № 22034159, 19.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2012Справа №5002-25/629-2012 за позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул.Київська, 74/6, 95034, в особі структурного підрозділу Армянського району електричних мереж ПАТ «Крименерго», м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 15, 96012

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 1909,66 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 047-Д від 03.01.12, представник

від відповідача - не зявився

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Армянського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1909,66 грн. за перевищення договірної величини, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача як умов укладеного між сторонами договору № 203 від 20 січня 2005 року, так й Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в рамках строків передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач жодного разу у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду АР Крим про відкладення розгляду справи від 06 березня 2012 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

В пункті 3.9.1. постанови Пленума Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що адреса відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві співпадає з адресою, що вказана в Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений господарським судом Автономної Республіки Крим за електронним запитом від 06 березня 2012 року №13248928.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду господарської справи.

В пункті 3.9.2. постанови Пленума Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

20 січня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (зараз Приватне акціонерне товариство «Крименерго») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір постачання електричної енергії №203, за яким постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору; дотримуватись режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно додатків № 4.1 або п. 4.2 договору "порядок розрахунків".

Пунктом 5 додатку №4.1. к договору про постачання електричної енергії №203 встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підведення підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акту приймання-передачі електричної енергії.

Споживач має право на протязі розрахункового періоду звернутися к постачальнику електричної енергії за корегуванням договірної величини споживання електричної енергії.

На випадок корегування договірної величини споживання електричної енергії на протязі поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне корегування граничної величини споживання електричної потужності. Скорегована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення корегування.

Позивач в позовній заяві зазначив, що у відповідача договірна величина споживання електричної енергії дорівнює 1700 кВт/г.

Згідно акту від 22 лютого 2011 року відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про перевищення граничної величини обєму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 11 січня 2011 року по 10 лютого 2011 року споживачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перевищена гранична величина обєму споживання електричної енергії в розрахунковому періоді на 2525 кВт/г, оскільки договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період дорівнює 1700 кВт/г, а обєм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії складає 4225 кВт/г.

22 лютого 2011 року відповідачу виставлений рахунок за перевищення договірної величини на суму 1909,66 грн.

Однак, рахунок відповідачем залишений несплаченим, що і послужило приводом для звернення позивача з позовом до суду.

Оскільки спірні правовідносини виникли в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони також повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за №417/1442 з змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 04 лютого 2010 року №105, зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.04.10 за №304/17599.

Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергію надані поняття деяких термінів, зокрема - договірна величина споживання електричної енергії це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 4.2. Правил користування електричною енергією , відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2002 року №475 затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та встановлює, що граничні величини її споживання та потужності доводяться споживачем як договірні величини в строк, обумовлений договором.

Згідно пункту 11 порядку постачання електричної енергії споживачам, за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Відповідно до пункту 6.13. Правил користування електричною енергією, у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Пунктом 6.14. Правил користування електричною енергією встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Пунктом 5 додатку №4.1. к договору про постачання електричної енергії №203 встановлено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, у відповідності зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Кошти за перевищення граничних величин споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вже було зазначено, за результатами здійснення позивачем розрахунку суми заборгованості за перевищення договірної величини, відповідачу був виставлений рахунок за перевищення договірної величини на суму 1909,66 грн.

Однак, рахунок залишений несплаченим.

21 вересня 2011 року позивач на адресу відповідача направив претензію №1093 про необхідність сплати суми боргу в сумі 1906,66 грн.

Однак, претензійна вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Таким чином, в результаті порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, Правил користування електричною енергією, а саме: споживання електричної енергії понад договірної величини, за відповідачем склалась заборгованість в сумі 1906,66 грн.

Рішенням загального збору акціонерів відкритого акціонерного товариства «Крименерго», юридичну особу з 19 квітня 2011 року перейменовано в публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1906,66 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню. Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 березня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського Кодексу України, суд -

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Армянського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» (м.Армянськ, вул. Сімферопольська, 15, 96012) заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 1909,66 грн.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95000, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Армянського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» (м.Армянськ, вул. Сімферопольська, 15, 96012) 1609,50 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.