Постанова № 22033826, 15.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"15" березня 2012 р. Справа № 5023/3333/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддівПоліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова,

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2012 року,

у справі № 5023/3333/11 Господарського суду Харківської області,

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецстройтранс" (м. Донецьк),

до Приватного підприємства "Аквіт 7" (м. Харків),

про визнання банкрутом, -

учасники касаційного провадження в судове засідання не з'явились;

в с т а н о в и в :

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецстройтранс" (далі за текстом –ТзОВ "Укрспецстройтранс" ) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Аквіт 7" (далі за текстом –ПП "Аквіт 7"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2011 року у справі № 5023/3333/11 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Аквіт 7".

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 року ПП "Аквіт 7" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ПП "Аквіт 7" призначено арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., зобов'язано ліквідатора вчинити дії, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тощо.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2011 року у справі № 5023/3333/11 (суддя –Усатий В.О.) відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі за текстом –ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) про зупинення провадження у справі; затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; ліквідовано ПП "Аквіт 7"; провадження у справі припинено, тощо.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі № 5023/3333/11 (головуючий суддя –Лакіза В.В., судді: Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) клопотання ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги залишено без задоволення; апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі міста Харкова залишено без розгляду. Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що наведені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова доводи в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, є необґрунтованими, а тому підстави для відновлення цього строку відсутні.

Не погоджуючись прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова звернулось з касаційною скаргою, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі № 5023/3333/11 та направити справу до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 53, 93 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято до провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників касаційного провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 ст. 91 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку роз'яснено наступне.

Статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про відновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Згідно положень ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, ГПК України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Таким чином, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2011 року, 26.12.2011 року, тобто, після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Заявляючи клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова посилається на отримання 16.12.2011 року ним ухвали місцевого господарського суду від 12.12.2011 року. При цьому, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова вказує, що не була обізнана щодо суті справи, оскільки у судовому засіданні господарського суду першої інстанції повний текст ухвали не оголошувався. Також, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала надійшла у передвихідний день (п’ятницю) та фактично рішення про оскарження ДПІ приймалось 19.12.2011 року. Крім того, у всіх документах місцевого господарського суду, які надходили на адресу ДПІ, була відсутня адреса та код ЄДРПОУ ініціюючого кредитора –ТзОВ "Укрспецстройтранс", а тому, без встановлення місця знаходження останнього, ДПІ була позбавлена можливості виконати вимоги ст. 94 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо необґрунтованості наведених ДПІ у Ленінському районі м. Харкова підстав для відновлення пропущеного строку. Зокрема, враховуючи присутність представника ДПІ у судовому засіданні місцевого господарського суду 12.12.2011 року (за наслідками якого було проголошено відповідну ухвалу), ДПІ у Ленінському районі було обізнано з резолютивною частиною прийнятої ухвали, а відтак, могла прийняти рішення щодо подальшого її оскарження.

Поряд з цим, як відзначено апеляційним господарським судом, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не навела будь-яких доводів неможливості звернення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2011 року у період з 12.12.2011 року по 19.12.2011 року.

З огляду на те, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не доведено належними доказами поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги у розумінні ст. ст. 33, 53 ГПК України, які є об’єктивно непереборними, не залежать від її (ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) волевиявлення та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

          1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова залишити без задоволення.

2.           Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2012 року у справі № 5023/3333/11 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            О.С. Удовиченко

судді:                                                                                          В.Ю. Поліщук

                                                                                                    П.К. Міщенко