Ухвала суду № 22033217, 07.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р.Справа № 2а-9185/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі№2а-9185/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрополюс" звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, № 0000091820 від 06.07.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000091820 від 06.07.2011 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

До судового засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 20.06.2011 року по 21.06.2011 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Електрополюс" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ АПФ "Слобода-92" за січень 2011 року.

За результатми перевірки складений акт №2676/182/31644604 від 21.06.2011 р., яким встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, а саме: укладання правочину з ТОВ «АПФ «Слобода-92» без наміру настання юридичних наслідків, що обумовлені договором купівлі-продажу, порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п.п. 198.3, 198.4 ст. 198, п.п. 201.4, 201.5, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплаченої платником на користь ТОВ АПФ «Слобода 92» в межах нікчемного правочину.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення рішення №0000091820 від 06.07.2011 р. про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 4473,75 грн., у тому числі основний платіж 3579 грн., штраф 894,75 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за наслідками проведеної перевірки зроблено хибні висновки щодо заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість та неправірного формування податкового кредиту на підставі укладеної із ТОВ АПФ «Слобода 92» угоди, оскільки зазначений правочин є дійсним, належне фактичне виконання його умов підтверджено відповідною первісною документацією.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п а) п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Висновок ДПІ у Черовнозаводському раойні м. Харкова щодо заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість грунтується на аналізі господарських відносин позивача із ТОВ АПФ «Слобода 92».

Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2011 р. між позивачем, ТОВ «Електрополюс» - покупцем, та ТОВ «АПФ «Слобода-92» - продавцем, укладено договір № 6, предметом якого є купівля-продаж товару (провід електричний, барабан).

У виконання умов зазначеного договору продавцем ТОВ «АПФ «Слобода-92» надана позивачу - покупцю податкова накладна № 17 на суму 21472,57 грн., з яких - 3578,76 грн. - ПДВ, видаткову № 15 від 25.01.2011 року.

Фактична оплата товару підтверджена копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, на підставі отриманої податкової накладної позивачем здійснено формування податкового кредиту у січні 2011 року.

Проаналізувавши вищенаведені первинні бухгалтерські документи, колегія суддів зазначає, що вони оформлені у повній відповідності з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодекса України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, а тому у повній мірі підтверджують повноту й достовірність задекларованих сум податкового кредиту.

Стосовно висновків ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо нікчемності укладеної між ТОВ «Електрополюс» та ТОВ «АПФ «Слобода-92» угоди колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів, аналізуючи висновки податкового органу, вважає за необхідне зазначити, що Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народуземлею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що висновоквідповідача про нікчемність спірного правочину є необґрунтованим, оскільки показники документів обов'язкової податкової звітності платника податків не містять фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави, відповідачем не надано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України або ст. 212 КК України. Також, податковим органом не враховано, що спірний не оскаржений в судовому порядку, судом недійсним не визнаний.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини між позивачем та ТОВ «АПФ «Слобода 92» мали місце в січні 2011 р., тобто з огляду на втрату чинності Законом України «Про податок на додану вартість» на той час, зазначені відносини врегульовані вже Податковим кодексом України, а не зазначеним вище Законом, посилання на який зроблені податковим органом в акті перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів, доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000091820 від 06.07.2011 р. Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова прийнято на підставі хибних висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Електрополюс" документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року по справі№2а-9185/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі№2а-9185/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Ральченко І.М.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст >