Постанова № 22033198, 09.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 р. Справа № 2018/2а-3832/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

<за участю секретаря судового засідання ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2011р. по справі№2018/2а-3832/11

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

18.03.2010р. ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (надалі по тексту перший відповідач), Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА (надалі по тексту другий відповідач), Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради (надалі по тексту третій відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради відносно нарахування та здійснення перерахунку раніше призначеної основної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та нарахування і виплаті в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити з 01.01.2006р. по момент ухвалення судом рішення перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести з 01.01.2006р. по дату ухвалення рішення перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії, розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.49, ч.4 ст.54 Закону України;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради провести відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2004- 2010рр.;

- зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2004- 2010рр.;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в подальшому виплачувати основну пенсію згідно ст. 49 .4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду 2 групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.50 вказаного Закону.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2011р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншому ніж встановлено ч.4 ст.54, ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - незаконними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 18.03.2009 року, виходячи з встановленої законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком, та додаткову пенсію а розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Визнано незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у законодавчо встановлених розмірах.

ЗобовязаноУправління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Харкові ради здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2009 рік розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , з врахуванням фактично виплаченої допомоги.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.07.2007р. по 17.03.2009р. залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду з цими вимогами.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, перший відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоровя, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідами 3 групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.

Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 530 «Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу основної та додаткової пенсії в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про становлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011р., виходячи з наступного.

14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня2011 року.

Таким чином, з 23.07.2011р. розмір основної та додаткової пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 23.07.2011р.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач з 23.07.2011р. діяв правомірно, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 23.07.2011р. при визначенні розміру основної та додаткової пенсії.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції через порушення норм матеріального права підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні частини позовних вимог

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2011р. по справі№2018/2а-3832/11 скасувати в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленої законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком, та додаткову пенсію а розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 23.07.2011 року прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В частині визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленої законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком, та додаткову пенсію а розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 18.03.2009р. по 22.07.2011р. постанову Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2011р. по справі № 2018/2-3832/11 - залишити без змін.

<Текст >

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. <повний текст ><Дата ><р. >