Постанова № 22032787, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/1619/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання- Верман А.М.,

представника позивача - Черневського М.Ю.,

представника відповідача - Домбровського Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-1670/1619/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкова інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2011 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна "- звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 14.02.2011 року № 0000122303/277. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем в акті перевірки помилково зроблено висновок про не оприбуткування готівки та порушення абз. 2 п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 та п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, оскільки кошти в сумі 4 766,00 грн. були помилково внесені до фіскальної пам'яті РРО, без фактичного внесення готівки до каси. Того ж дня вказана сума була вилучена із РРО службовим вилученням, про помилкову операцію було внесено відповідний запис до Книги обліку касових операцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аліна» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 14.02.2011 року № 0000122303/277 відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача до суду апеляційної інстанції подані письмові заперечення, в яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

В судове засідання, призначене на 30.11.2011 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч.1 ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна" (ідентифікаційний код 13967235) 26.07.1993 року зареєстроване Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №648934. ( а.с. 4)

02.02.2011 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на підставі направлень від 27.01.2011 року № 3380/003380 та № 3379/003379 проведено перевірку Центру естетичної стоматології ТОВ "Аліна" щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення відносин з працівниками.

За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано факт порушення ТОВ "Аліна" п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: неоприбуткування готівки в КОРО на підставі фіскального звітного чеку, в КОРО № 1602001165/1 від 01.03.2010 року, зареєстрованої в ОДПІ, в розділі 2, облік руху готівки, зазначена сума для оприбуткування станом на 04.03.2010 року в розмірі 2 816,00 грн. Згідно денного звіту РРО № 0005 від 04.13.2010 року сума готівкових розрахунків складає - 4 766,00 грн., тобто, сума не оприбуткування готівки в КОРО на підставі фіскального звітного чека склала 1950,00 грн. ( а.с. 22 25)

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області прийнято податкове повідомлення- рішення від 14 лютого 2011 року № 0000122303/277 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 9 750.00 грн. (а.с.8)

Не погодившись із рішенням відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області при проведенні перевірки та винесенні спірного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. При цьому суд посилався на показання свідка ОСОБА_3, який пояснив, що під час проведення перевірки встановлено порушення п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, під час зняття копій з КОРО запису від 04.03.10 року на першому аркуші не було, під час перевірки акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку посадовими особами позивача перевіряючим не пред'являвся. Суд критично оцінив твердження позивача та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про наявність на момент перевірки запису на першому аркуші КОРО та акту про скасування помилково проведеної через РРО суми, оскільки під час перевірки вказані обставини не були доведені до відома перевіряючих.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розроблено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок), затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 р № 614. Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 4.7. Порядку реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Відповідно до п. 4.8 цього Порядку, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Як убачається із матеріалів справи 04.03.2010 року о 18 год. 59 хв. посадовою особою підприємства позивача помилково введено до фіскальної памяті РРО кошти в сумі 4766 грн., а о 19 год. 03 хв. зареєстровано «Службову видачу».

При цьому, доказами, які підтверджують проведення «службової видачи» є документи, які маються в матеріалах справи, а саме: акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, контрольна стрічка, звіти. ( а.с.35, 36-38).

У п. 7.5 цього Порядку встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Відповідно до п.7.7 зазначеного Порядку у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 та Інструкція щодо його заповнення (додаток 2 до Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), далі Інструкція № 614) також затверджені наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Згідно з п. 5 Інструкції № 614 якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 7 звіту про використання РРО.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 9750 грн., колегія суддів зважає на наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі (ст. 69 КАС України). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також відповідно до ч. 3 цієї статті оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

В наданих в судовому засіданні суду першої інстанції поясненнях свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_6 суперечностей не містилося, що може свідчити про їх достовірність. Окрім того, саме касиру ОСОБА_4. було відомо про помилкове проведення через касовий апарат готівкових коштів в сумі 4 766,00 грн. та складання акту про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, а також вчинення запису на першому аркуші КОРО.

За таких обставин, суд безпідставно не прийняв свідчення зазначених свідків.

Разом з тим, пояснення свідка ОСОБА_3, надані в суді першої інстанції, спростовуються іншими доказами, а саме: поясненнями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також матеріалами справи . ( а.с. 35-37).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно ч.ч.1,2 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Однак відповідач, як субєкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів, які б свідчили про правомірність, законність та обґрунтованість його рішень, які є предметом оскарження позивача.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно із п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Визнання акта незаконним, неправомірним, недійсним та протиправним, що є тотожними поняттями, та його скасування стосується актів індивідуальної дії, які в цьому випадку втрачають свою дію з моменту їх прийняття, а визнання акта нечинним, стосується виключно нормативно-правового акта, наслідком чого є втрата ним чинності з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 16.12.2010 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3ч.1 ст. 198, <Список >ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі№2а-1670/1619/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліна».

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000122303/277 від 14.02.2011 р., прийняте Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна" сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Бенедик А.П. Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 05.12.2011 р.