Ухвала суду № 22032756, 05.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/5475/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-1670/5475/11

за позовом ТОВ ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" <Список ><Текст >

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011року адміністративний позов ТОВ ремонтно-будівельного підприємства «Спектр» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 21.04.2011 №0003702301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ремонтно-будівельного підприємства "Спектр" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Кременчуцька ОДПІ, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального права, а саме п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ТОВ РБП «Спектр» заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в справі доказами та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2011року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, отже висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010 року необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ РБП "Спектр" (ідентифікаційний код 23542583) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 28.08.1996 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100265007.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.04.2011 по 05.04.2011 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ РБП "Спектр" з питань взаємовідносин з ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт від 05 квітня 2011 року № 1881/23-209/23542583.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1, п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження ПДВ на загальну суму 63009,0грн. за грудень 2010 року.

На підставі висновків акту перевірки керівником Кременчуцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003702301 від 21.04.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 78761,25 грн, в тому числі 63009,00 грн - за основним платежем та 15752,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено , що згідно податкової звітності у контрагента позивача ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" як і його контрагентів відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, контрагенти ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мають ознаки сумнівності .

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» .

17.12.2010року між позивачем та ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» укладено договір поставки б/н , відповідно до якого продавець продає, а покупець купує таку продукцію: Емлак Праймер 222 УК кр-кор 3500 кг та Емаль ЕП-140 сереб 3000 кг на загальну суму 378054,00 грн, в тому числі ПДВ - 63009,00 грн.

На виконання зазначеного договору видані рахунок-фактуру №СНП-000081 від 17.12.2010, видаткову накладну №СНП-000110 від 17.12.2010, а також податкову накладну №110 від 17.12.2010 на загальну суму 378054,00 грн., в т.ч. ПДВ - 63009,00 грн.

Позивач частково розрахувався за придбаний товар шляхом перерахування коштів на користь ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17.01.2011р. та №430 від 30.12.2010р., згідно яких позивачем перераховано на рахунок ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" грошові кошти в сумі 40000,0грн. та 152100,0грн. Станом на момент розгляду справи заборгованість позивача по оплаті придбаного товару перед контрагентом становить 185954,00 грн.

Згідно вказаної податкової накладної позивачем включено суму податку на додану вартість в розмірі 63009,00 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2010 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

На момент здійснення господарських операцій постачальник позивача ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» був платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем в ході судового розгляду.

Поставка придбаного позивачем товару проводилася за рахунок покупця, а саме, транспортування здійснювалося автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак - НОМЕР_1, власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи). Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_3, який є працівником ТОВ РБК "Спектр", що підтверджується наявними в матеріалах справи копією трудової книжки та наказом №43 від 01.03.2010 про прийняття на роботу на посаду водія ОСОБА_3

На підтвердження реальності транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних №18/12/10 від 18.12.2010 та №20/12/10 від 20.12.2010, подорожніх листів від 18.12.2010 та від 20.12.2010.

Крім того, доказом реальності передачі товару є також складені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ТОВ РБК "Спектр" акти прийому-передачі товару від 17.12.2010, від 18.12.2010р. та від 20.12.2010р., відповідно до яких ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" передав, а ТОВ РБК "Спектр" прийняв товар: Емлак Праймер 222 УК кр-кор 3500 кг та Емаль ЕП-140 сереб 3000 кг. Претензії у сторін стосовно проведеної передачі товару відсутні.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей ТОВ РБК "Спектр" судом встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженою особою позивача ОСОБА_4 на підставі довіреності №0119 від 17.12.2010, підписи якого маються також у видатковій накладній.

Із наданих представником позивача пояснень встановлено, що придбаний у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товар був доставлений позивачем та зберігався у приміщенні квартир, які слугують складом, що розташовані за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 5 кв. №38 та №39. Факт наявності у власності позивача вказаних квартир підтверджується свідоцтвами №340 від 14.12.2001 та №19 від 17.01.2000 про право власності на вказані квартири, які маються в матеріалах справи.

В подальшому придбаний товар був реалізований позивачем ТОВ ВКП "Котлогаз" на підставі договору купівлі-продажу б/н від 05.05.2010, укладеного між ТОВ РБК "Спектр" (продавець) та ТОВ ВКП "Котлогаз" (покупець). Згідно вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний йому товар, а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити.

Факт реалізації товару ТОВ ВКП "Котлогаз" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме, податковою накладною №46 від 30.12.2010, видатковою накладною №РН-0000016 від 30.12.2010, рахунком-фактурою № СФ-0000066 від 30.12.2010, товарно-транспортними накладними від 30.12.2010 та від 31.12.2010, подорожніми листами від 30.12.2010 та від 31.12.2010, довіреністю на отримання товару №1736 від 30.12.2010.

Як вбачається з матеріалів справи придбаний ТОВ РБК "Спектр" товар реалізований ТОВ ВКП "Котлогаз" за ціною його придбання. Вказану обставину позивачем обґрунтовано наступним.

05.05.2010 між позивачем та ТОВ ВКП "Котлогаз" укладений договір підряду №36, згідно якого ТОВ ВКП "Котлогаз" (генпідрядник) здає, а позивач (підрядчик) приймає на себе зобов'язання здійснення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд,

обладнання по об'єктах, згідно замовлень, виданих генпідрядником.

Згідно розділу 5 "Особливих умов до договору №36 від 05.05.2010" поставка будівельних матеріалів на ремонтуємі об'єкти здійснюється підрядчиком за цінами, узгодженими з генпідрядником; підрядчик несе відповідальність за якість поставлених метеріалів.

Саме в зв'язку з цим, позивачем було реалізовано придбану у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" фарбу на користь ТОВ ВКП "Котлогаз" за ціною її придбання, оскільки її було придбано спеціально для проведення ремонтних робіт в межах виконання умов договору підряду №36 від 05.05.2010. В даному випадку економічну вигоду позивач мав намір отримати не від операції купівлі-продажу фарби, а від виконання своїх зобов'язань за договором підряду.

На підтвердження виконання будівельних робіт позивачем долучено до справи довідки про вартість виконаних робіт (і "витратах") за липень 2011 року №3-0-8-1 та №3-0-8- 2, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року №3-0-8-1 та №3-0-8-2, що підписані між позивачем та ТОВ ВКП "Котлогаз". Відповідно до оборотної відомості за липень 2011 року "рахунок 703 "дохід від реалізації послуг" позивачем отримано від ТОВ ВКП "Котлогаз" за виконані ремонтно-будівельні роботи кошти в сумі 172825,02 грн.

Згідно бухгалтерської довідки від 12.09.2011 №41 прибуток позивача від виконання ремонтно-будівельних робіт становить 2099,00 грн та 3138,00 грн, про що також зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій ТОВ РБП "Спектр" з ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» підтверджується видатковою накладною , податковою накладною, специфікаціями, рахунками-фактури , квитанціями до прибутково касових ордерів тощо .

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції ТОВ РБП "Спектр" з ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, отримання послуг та розрахунки з постачальниками таких активів та послуг, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 ВР).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень п.п.7.2.1, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення- рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0032151702/293 від 02.03.2011р. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-1670/5475/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. <повний текст >