Ухвала суду № 22032608, 06.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/6224/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі№2а-1670/6224/11

за позовом Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20 липня 2011 року, Закрите акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" ( далі позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області ( далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року адміністративний позов позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0000332301/153 від 03 лютого 2011 року.

Стягнено з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права, а саме : Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України «Про охорону праці»№ від 24-11.1992 2694-ХІІ, що і призвело до не правильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Закрите акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" (ідентифікацйний код 14372142) зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 10.06.1993 року за № 15851070009000554.

29.12.2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"(код 14372142) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 260/23-308/14372142 від 24.01.2011 року, встановлено порушення:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 пп.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст.-7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 Р- № 168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ), що призвело до заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в розмірі 137 935,00 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року на суму 5 744,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 03 лютого 2011 року № 0000332301/153 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 137935 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34483,75 грн.

ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" звернулося до Державної податкової адміністрації в Полтавській області зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 925/10/25-016 від 15.04.2011 року яким податкове повідомлення - рішення від 03 лютого 2011 року № 0000332301/153 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Державною податковою адміністрацією України за результатом розгляду скарги позивача прийнято рішення № 1203-16125-0115 від 04.07.2011 року яким податкове повідомлення - рішення № 0000122301 від 14.03.2011 року, рішення № 925/10/25-016 від 15.04.2011 року ДПА в Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем правомірно та обґрунтовано задекларовано податок на додану вартість, який підлягає віднесенню до податкового кредиту в розмірі 137935,00 грн. та суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на суму 5744,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що відповідно до 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 8.12.1994 Р-№ 334/94-ВР (надалі - Закон про прибуток) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток, до валових витрат відносяться витрати на придбання спецодягу та спецвзуття в обсягах, що не перевищують обов'язковий мінімум норм безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту, передбачений Переліком.

Із аналізу п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток, вбачається, що встановлює лише обмеження по сумі валових витрат, понесених у зв'язку із забезпеченням працівників спецодягом та спецвзуттям, проте не зазначає, що витрати на охорону праці понад встановлений мінімум не пов'язані із господарською діяльністю.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому формування податкового кредиту не ставиться в залежність від правил формування витрат платника податку.

Таким чином відсутні законні підстави для обмеження податкового кредиту ПДВ при придбанні спецодягу та спецвзуття через те. Що Законом про прибуток встановлено обмеження щодо відрахування витрат на їх придбання у складі валових витрат.

Як вбачається з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається при поставці товарів (послуг) платником податку-постачальником на вимогу отримувача.

Згідно п.п.7.4.4 п.7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем віднесено до складу валових витрат витрати на придбання додаткових засобів захисту.

В матеріалах справи містяться наявні належним чином оформленні податкові накладні.

Як вбачається з колективного договору укладеного між підприємством та його працівниками від 18 січня 2008 року зареєстрованого в Управлінні праці № 18 від 24 січня 2008 року засоби індивідуального захисту, саме спецодяг і спецвзуття використано в оподатковуваних операціях в межах його господарської діяльності в встановлених обсягах даним договором та відповідно до статуту, довідки АБ з ЄДРПОУ № 275130 Закрите акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна" видом діяльності за КВЕД є виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивач здійснює виробництво продукції із шкідливими умовами праці, керується вимогами Закону України «Про охорону праці»№ від 24-11.1992 2694-ХІІ та Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 року №53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 року за № 446/15137 (надалі - Положення).

У статті 8 Закону про охорону праці передбачено, що згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування

Відповідно до ст.19 Закону про охорону праці встановлено, що витрати на охорону праці не можуть становити менше ніж 0,5 відсотків від фонду оплати праці.

Як вбачається з вказаних нормативно-правових актів, позивач повинен забезпечити працівників за свій рахунок спеціальним одягом та спеціальним взуттям, які забезпечують захист працівників від небезпеки для життя чи здоров'я.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що витрати на придбання спецодягу та спецвзуття регламентовані Законом про охорону праці та колективним договором. Документальних підтверджень щодо негосподарського використання спецодягу та спецвзуття матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави вважати незаконним формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками внесення сум на придбання спецодягу та спецвзуття.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно та обґрунтовано задекларовано податок на додану вартість, який підлягає віднесенню до податкового кредиту в розмірі 137935,00 грн. та суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на суму 5744,00 грн.

За зазначених обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі№2а-1670/6224/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бондар В.О.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2011 р.