Ухвала суду № 22032588, 28.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р.Справа № 2а-5951/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від31.08.2011р. по справі№2а-5951/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Пассавт»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0000862330 від 17.05.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від31.08.2011р. по справі№2а-5951/11/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0000862330 від 17.05.2011 р.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що на підставі використаних документів та баз даних державної податкової служби, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Від позивача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення від 25.02.2011 року № 145, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, на підставі направлення від 14.03.2011 року № 189 та наказу від 14.03.2011 року № 295 „Про подовження терміну виїзної планової перевірки ТОВ «Пассавт», виданого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, згідно п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2011 року проведена планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Пассавт" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2009 р. по 31.12.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 421/2330/36817940 від 28.03.2011 р. На підставі акту прийнято податкове повідомлення рішення №0000862330 від 17.05.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 75833,75 грн. (основний платіж 60667 грн., штраф - 15166,75 грн.).

Згідно з висновками, викладеними у зазначеному акті, податковим органом в діяльності ТОВ "Пассавт" виявлені порушення ч. 1 ст.203, 215, п. 1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині додержання вимог зазначених статей в момент здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, ТОВ "Пассавт" з ТОВ " Техно-Асавир" за період з 16.12.2009 р. по 31.12.2010 р.; пп. 3.1 п.3.1 ст. 3 , п. 4.1 .4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до складу податкового кредиту грошових сум, сплачених на користь контрагента - ТОВ " Техно-Асавир" в межах нікчемного правочину; порушення пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ податкової накладної, що була виписана ТОВ «Опт-промзапчасть плюс»з невірним заповненням реквізитів щодо місцезнаходження постачальника.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок органу податкової служби про нікчемність правочинів не знайшов свого підтвердження при розгляді справи та спростовується наданими доказами, не доведено факт порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Техно-Асавир»та ТОВ «Пассавт»було укладено договори підряду та поставки, а саме: договір за №1/02-4 від 01.02.10 про розробку програмного забезпечення для АВЖ, договір №02-04 від 02.04.10 про модернізацію ПО для АВЖ, договір за 31-06 від 01.06.10 про розробку білінгової системи, договір за №01-09 від 01.09.10 про виконання робіт з ревізійного огляду ППА, договір за №10-09 від 10.09.10 р. про виконання робіт з тестування обладнання, договір №01-10 від 01.10.10 про модернізацію АРМ касира, договір за 34-10 від 04.10.10 про поставку матеріалів та комплектуючих та договір за №29-01 від 06.01.10 про надання послуг. Також між ТОВ «Опт-промзапчасть плюс»та ТОВ «Пассавт»було укладено договір за №30-12 від 30.12.10 про поставку запчастин та матеріалів.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Техно-Асавир", а саме: договори купівлі продажу, накладні, податкові накладні, договори надання послуг та технічне завдання, акти прийомання передачі послуг, акти виконаних робіт (а.с. 114 228, т. 1), та наявні достатні підстави для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, що підтверджує відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій. Факт виконання позивачем зобовязань з оплати вартості товарів, робіт за вказаними договорами підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебетові та кредитові операції та не заперечується відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушення ТОВ «Пассавт»пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.2.6 п.7.2. ст.7, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до складу податкового кредиту виписаної ТОВ «Опт-промзапчасть плюс» податкової накладної, заповненої з невірним зазначенням реквізиту щодо місцезнаходження постачальника. З копії виписаної ТОВ «Опт-промзапчасть плюс» податкової накладної №8 від 04.01.2010 р. на суму 364000,00 грн. (ПДВ - 60666,67 грн.), встановлено, що вона виписана на виконання договору №30-12 від 30.12.2009 р. з зазначенням адреси ТОВ «Опт-промзапчасть плюс», яка міститься у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ас. 82, т.4).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків акту перевірки про заповнення податкової накладної №8 від 04.01.2010 р. з порушенням, оскільки при розгляді справи підтверджено наданими до матеріалів справи доказами реальне проведення господарської операції, та правильність зазначення адреси ТОВ «Опт-промзапчасть плюс»підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Використання результатів за спірними правочинами у господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Пассавт»підтверджується наданими доказами, а саме за договорами з КП «Харківський метрополітен»№1257-12/АТС від 28.12.09 про переоснащення станцій метрополітену, №1361-12/АТС від 31.12.09 про технічне обслуговування пристроїв ППА, №139-02/АТС від 04.02.10 про заміну АКП-73М на АКТІ Каскад-15, №249-АТЗ від 01.03.10 про створення локальної мережі, №235-02/АТЗ від 25.02.10 про переоснащення СУРСТ, №255-03/АТЗ від 01.03.10 про технічне обслуговування ППА, №253-АТЗ від 01.03.10 про переоснащення СПП, №332-03/АТЗ від 26.03.10, №250-03/ПП від 03.10 про надання сервісного обслуговування РРО.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства - позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних підставах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від31.08.2011р. по справі№2а-5951/11/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від31.08.2011р. по справі№2а-5951/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мінаєва О.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.