Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2011 р.Справа № 2а-916/11/1814
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.
<за участю секретаря ><Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 21.03.2011р. по справі№2а-916/11/1814
за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про зобовязання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської та виплатити недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"( далі - Закон № 798-ХІІ),
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, і згідно зі ст. 48 Закон № 798-ХІІ відповідач повинен був виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на рік. Однак всупереч вимогам цього закону така допомога в зазначеному розмірі йому не виплачувалася.
Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 21.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної
державної адміністрації Сумської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік із розміру, визначеного ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист фомадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області ( ЄДРПОУ 03197999, Сумська область, м. Путивль, вул, Кірова, 93 ) зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше отриманих сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Путивльського районного суду Сумської області від 21.03.2011 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є постраждалою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи та має першу категорію, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 (а.с.3).
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги відповідно до ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, а відповідач у 2010 році провів виплату зазначеної допомоги у розмірі меншому, ніж це передбачено відповідним Законом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України в 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України, на виконання зазначених норм, в 2010 році не було прийнято нормативно-правові акти, які б визначали розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а дія статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинена чи змінена не була.
Таким чином, в 2010 році відповідач повинен був виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Однак, як свідчать письмові докази і встановлено судом першої інстанції, відповідачем в вересні 2010 року виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено щорічну допомогу на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії ІІ групи інвалідності у розмірі 100 гривень (а.с.5).
Тобто, відповідач, провівши виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення повинна бути виплачена в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України №796.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, відповідно до якої дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон N 231-V від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
За конституційними нормами, враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, при визначенні розміру разової грошової допомоги на оздоровлення застосуванню підлягають положення ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача. Цій обставині суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарзі без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 21.03.2011р. по справі№2а-916/11/1814 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя<підпис >Калиновський В.А.
Судді<підпис >
<підпис >Бенедик А.П. Курило Л.В. <Список ><Текст > <повний текст >
Судове рішення № 22032548, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-916/11/1814. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: