Ухвала суду № 22032132, 28.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/2440/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М., Деревянко А.О.

представника позивача Гайдабура Д.В.

представника відповідача Кінаш Л.О.

представника третьої особи Гайдабура Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.06.2011 р. по справі №2а-1670/2440/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРОГАЗ"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю, "Астроінвест-Україна", 31 січня 2008 року звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекціїПолтавської області, третя особа - ТОВ "Астрогаз", в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2007 року №0000142301/0, від 08 жовтня 2007 року № 0000142301/1, від 19 грудня 2007 року №0000142301/2 (т.1, а.с.2-19).

Постановою господарського суду Полтавської області від 04.07.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі (т.3, а.с.82-84, 124-127).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2011 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.3, а.с.176-180).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 246577,00 грн., що є наслідком порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.4 пункту 7.5, абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також вважав, що податковий орган протиправно ставить йому у вину незаконність господарської діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року №10-04.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від21.06.2011р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" у задоволенні позовних вимог.

Позивач, не погодившись із судовим, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.06.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18 квітня 2001 року між державним геологічним підприємством "Полтавнафтогазгеологія" національної акціонерної компанії "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" укладено Договір № 10-04 про спільну виробничо-господарську діяльність без створення юридичної особи. Предметом вказаного договору є здійснення геологічного вивчення, розробки та дослідно-промислової експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища (т. 2, а.с.46-67)

Договір від 18 квітня 2001 року № 10-04 зареєстровано платником податків та платником ПДВ у Гадяцькій МДПІ Полтавської області відповідно до вимог законодавства за № 444 та присвоєно індивідуальний податковий номер 405848708, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 18 травня 2004 року форми № 2-Р № 23647477 (т.2, а.с.68-69, т.3, а.с.78).

Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 ТОВ "Астроінвест-Україна" визначено оператором спільної діяльності, до обовязків якого віднесено відкриття окремого розрахункового рахунку, ведення окремого балансу спільної діяльності, здійснення оперативного керівництва та організації ведення спільних справ Учасників.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ДП "Полтаванафотогазгелологія" видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 1929 від 14 травня 2002 року для пошуку покладів нафти і газу в візейських та турнейських відкладах нижнього карбону, у т.ч. дослідно-промислова розробка, геолого-економічна оцінка запасів родовища ДКЗ України з метою передачі його у промислову розробку (т.3, а.с.75).

У період з 05 липня 2007 року по 25 липня 2007 року Гадяцькою Міжрайонною

державною податковою інспекцією проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Договором № 10-04 за квітень 2007 року.

За результатами перевірки 30 липня 2007 року складено акт № 16/23-405848708, згідно якого встановлено наступні порушення ТОВ "Астроінвест-Україна":

- в порушення вимог статті 13 Конституції України, статті 10, статті 14 Закону України "Про нафту і газ", статті 363, частини 2 статті 364 Цивільного кодексу, пункту 7.7 статті 7 і підпункту 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 та підпункту 7.5.4 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Договором від 18 квітня 2011 року № 10-04 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 246577,00 грн.;

- в порушення вимог статті 13 Конституції України, статті 10, статті 14 Закону України "Про нафту і газ", статті 363, частини 2 статті 364 Цивільного кодексу, пункту 7.7 статті 7 і підпункту 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 та підпункту 7.5.4 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Договором від 18 квітня 2011 року № 10-04 завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за березень 2007 року на суму 973194,00 грн. та за квітень 2007 року на суму 2252623,00 грн. (т.1, а.с.22-74).

На підставі висновків акту перевірки, Гадяцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2007 року № 0000142301/0, за яким Договору від 18 квітня 2011 року № 10-04 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року на суму 246577,00 грн.( т.1, а.с.88).

За результатами процедури апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, податковим органом залишено скарги позивача без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2007 року № 0000142301/0 - без змін та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2007 року № 0000142301/1 та від 19 грудня 2007 року №0000142301/2 (т.2, а.с.10, 39).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з урахуванням положення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", виходив з того, що до податкового кредиту платника - Договору від 18 квітня 2001 року №10-04, підлягають віднесенню виключно суми ПДВ, сплачені у межах спільної діяльності як окремого платника, при цьому звязок зі спільною діяльністю відображається в окремому обліку цього платника.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем як оператором спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 безпідставно заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 246577,00 грн., оскільки кошти за отримані товари (роботи, послуги), фактично сплачені ТОВ "Астроінвест-Україна" як окремим субєктом господарювання, а не оператором спільної діяльності.

Крім того, враховуючи приписи пункту 9.1 ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд першої інстанції вважав, що у разі якщо спірні запаси (родовища) не перебувають на балансі Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, то витрати на їх розробку не можна вважати витратами у рамках господарської діяльності цього платника.

Оскільки об'єкти, розміщені на Пірківській площі на балансі позивача не перебувають, суми витрат позивача, пов'язані з виконанням зазначених контрактів з будівництва свердловин № 1, № 2 та відновлення свердловини № 460 Пірківської площі, неправомірно віднесені до складу валових витрат, то суми ПДВ, сплачені у складі витрат на розробку цих запасів (родовищ), підлягають включенню до податкового кредиту балансоутримувача, яким позивач не значиться.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив про необґрунтоване твердження відповідача в акті перевірки щодо порушення платником податку (Договором від 18 квітня 2001 року №10-04) норм ст. 14 Закону України "Про нафту і газ", оскільки ст. 14 Закону України "Про нафту і газ" не містить жодних обмежень чи заборон щодо використання прав, наданих спеціальним дозволом учасниками за договором спільної діяльності, якщо при цьому не здійснюється передача до майна спільної діяльності прав, наданих спеціальним дозволом. При здійсненні господарської діяльності за договором спільної діяльності на підставі спеціального дозволу, наданого одному з учасників, якщо при цьому не здійснюється передача до майна спільної діяльності прав, наданих спеціальним дозволом, надрокористувач не здійснює дарування, продаж, чи будь-яке інше відчуження прав, наданих спеціальним дозволом.

Враховуючи, що ДП "Полтавнафтогазгеологія" не вносило до спільної діяльності прав, наданих спеціальним дозволом №1929 від 14 травня 2002 року, що підтверджується умовами Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, твердження відповідача щодо неправомірності господарської діяльності учасників за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 судом відхилено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, 18 квітня 2001 року між ДП "Полтавнафтогазгеологія" та ТОВ"Астроінвест-Україна" укладено договір № 10-04 від про спільну виробничо-господарську діяльність з геологічного вивчення.

Відповідно до пункту 1.2. Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, останній укладений з метою геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища.

Згідно з умовами пункту 11.11 Договору від 18 квітня 2011 року № 10-04, щоденне оперативне керівництво здійснюється виробничим підрозділом ТОВ "Астроінвест-Україна", яке визначено учасниками як Оператор з розробки родовища; оператор організує та керує господарськими операціями, є представником всіх Учасників перед третіми особами.

Відповідно до п. 22 розділу "Визначення основних термінів" Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, ТОВ "Астроінвест-Україна" відкриває окремий розрахунковий рахунок і веде окремий баланс спільної діяльності, здійснює оперативне керівництво і організує ведення спільних справ учасників згідно вимог пункту 7.7. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 11 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що користування

нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нафту і газ", у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

В період, охоплений податковою перевіркою, учасники спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 діяли на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 1929 від 14 травня 2002 року на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Пірківської площі, власником якого був один з учасників Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 - ДП "Полтавнафтогазгеологія" (т. 3 а.с. 75).

Таким чином, один із учасників Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, ДП "Полтавнафтогазгеологія", в установленому Законом порядку мав спеціальний дозвіл на користування надрами.

Пунктом 3.1. угоди від 15 травня 2006 року про користування ділянкою надр, укладеної між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ДП "Полтавнафтогазгеологія", передбачено, що надрокористувач проводить виконання геологорозвідувальних робіт в межах Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 про спільну виробничо-господарську діяльність з геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища, укладеного з ТОВ "Астроінвест-Україна".

Як свідчать письмові докази, у квітні 2007 року ТОВ "Астроінвест-Україна" здійснено розрахунки з постачальникам за отримані Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 товари (роботи, послуги), що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних та декларацією за квітень 2007 року, з розрахункового рахунку у ВАТ "Укрексімбанк" №2600701641469, який належить позивачу.

Так, на підставі платіжних доручень: від 06 березня 2007 року № 601, від 15 березня 2007 року № 624, 19 березня 2007 року №632, від 28 березня 2007 року № 663 - оплачено послуги спецтехніки та роботи по спецмонтажу ПНГРЕВС; від 06 березня 2007 року № 600, від 21 березня 2007 року № 637, від 01 березня 2007 року № 589 - внесено суми ТОВ "Кремененергосервіс" за Д-П; від 01 березня 2007 року № 588, від 27 березня 2007 року № 665, від 23 березня 2007 року № 655 - проведено оплату за масло, солідол, масло автом. ПП "Полтехкомплект"; від 06 березня 2007 року № 610, від 06 березня 2007 року № 611, від 19 березня 207 року №633, від 23 березня 2007 року № 650 - внесено передоплату за проведення бурових робіт ДП "Полтаванафтогазгеологія"; від 05 березня 2007 року № 594, від 12 березня 2007 року № 620, від 19 березня 2007 року № 628, від 23 березня 2007 року № 651, від 30 березня 2007 року № 683 - проведено розрахунки з ВП "Надежда" за Д-П, ПММ; від 07 березня 2007 року № 614, від 22 березня 2007 року СД-2 - УВТЗК ДП НАК "Надра України" сплачено за форез торцевий та заготовку для фрезу; від 21 березня 2007 року № 645 - оплачено геофізичні дослідження свердловин Полтавській ЕГДС; від 27 березня 2007 року № 664 - закуплено хімреагенти у ТОВ "ЕМ-АЙ СВАКО Україна"; від 21 березня 2007 року № 647 - придбано цемент у ТОВ НВП "Спец матеріали"; від 23 березня 2007 року № 656, від 29 березня 2007 року № 673 - сплачено за автопослуги та долото; від 21 березня 2007 року № 646 - у ВАТ "Ресурс" придбано хімреагенти; від 22 березня 2007 року № 649 - у ТОВ "СТС-3" придбано муфти; від 06 березня 2007 року № 607, від 21 березня 2007 року № 643 - перераховано кошти на користь ПП "Енергоконстанта" за метчик універсал; від 22 березня 2007 року СД-4 - придбано елемент фільтру у ТОВ "Спецремонт-сервіс"; від 13 березня 2007 року № 621 - сплачено за тормозні колодки ПП ТТ "СВ-плюс"; від 19 березня 2007 року № 635 - оплачено послуги крану ТОВ "Енерком"; від 01 березня 2007 року № 587, від 29 березня 2007 року № 674 - закуплено валик, кисть, госп.товари у ТОВ ПКФ "Полтавщина"; від 22 березня 2007 року № СД-7 - придбано антену і комплектуючі ( т.4, а.с.77-79, 86-89, 92, 96, 99, 102-103, 110, 116,120, 126,131, 135, 143-147, 203-204, 207).

Зазначені платіжні доручення містять код за ЄДРПОУ платника, що підтверджує факт списання вищезгаданих коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Астроінвест-Україна" із зазначенням коду ЄДРПОУ 31389304, в той час, коли зазначені платежі мали бути проведені позивачем як оператором спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 із зазначенням коду ЄДРПОУ 405848708 .

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, обовязковою умовою, з якою Закон повязує право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних товарів (основних фондів), робіт, послуг сум ПДВ до податкового кредиту, є використання цих товарів (основних фондів), робіт, послуг у господарській діяльності такого платника.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" врегульовано оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Згідно пп.. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає обєднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Податковий облік результатів спільної діяльності без створення юридичної особи повинен здійснюватися уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника, як це передбачено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, з урахуванням норм Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 листопада 2004 року № 571.

При цьому всі доходи та витрати, повязані з веденням спільної діяльності, враховуються виключно в межах окремого обліку результатів спільної діяльності та не впливають на податковий облік окремих учасників спільної діяльності.

Таким чином, до податкового кредиту платника, яким є Договір від 18 квітня 2001 року №10-04, підлягають віднесенню виключно суми ПДВ, сплачені у межах спільної діяльності як окремого платника, причому звязок зі спільною діяльністю відображається в окремому обліку цього платника.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що кошти за отримані платником (Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04) товари (роботи, послуги), фактично сплачені ТОВ "Астроінвест-Україна" як окремим субєктом господарювання, а не оператором спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04, то ним, як оператором, безпідставно заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 246577,00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач як оператор спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 у березні-квітні 2007 року проводив геологічне вивчення Пірківського ГКР та роботи, пов'язані з цим, а саме: відновлювальні роботи на свердловині № 460 Пірківської площі, де підрядником виступало ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" (договір від 15 березня 2004 року № 07-2004/ПР), будівництво свердловини № 2 Пірківської площі, де підрядником також виступало ДП "Полтаванафтогазгеологія" (контракт від 05 вересня 2006 року № 05-09/06СД), будівництво свердловини № 1 Пірківської площі, де підрядником виступало ТОВ "Енергофінанс" (контракт від 11 жовтня 2006 року №11г10/06СД), будівництво під'їзної дороги до свердловини № 2 Пірківської площі, де підрядником виступало ВАТ "Агронафтогазтехсервіс" (договір від 15 червня 2006 року № 3, т. 4, а.с.13-28).

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Тобто, у разі, якщо спірні запаси (родовища) не перебувають на балансі Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, то витрати на їх розробку не можна вважати витратами у рамках господарської діяльності цього платника.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, що об'єкти, розміщені на Пірківській площі на балансі позивача не перебувають, а отже, суми витрат позивача, пов'язані з виконанням зазначених контрактів з будівництва свердловин № 1, № 2 та відновлення свердловини № 460 Пірківської площі неправомірно віднесені ним до складу валових витрат.

А тому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що суми ПДВ, сплачені у складі витрат на розробку цих запасів (родовищ), підлягають включенню до податкового кредиту балансоутримувача, яким позивач не є.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоуправління, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваних

податкових повідомлень-рішень, кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, а також законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень щодо наявності порушень, допущених у господарській діяльності позивача, що призвели до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 246577,00 грн. та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за березень 2007 року на суму 973194,00 грн. та за квітень 2007 року на суму 2252623,00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від21.06.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та погоджуючись з ним, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від21.06.2011 р. по справі№2а-1670/2440/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРОГАЗ" про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >