Ухвала суду № 22031752, 08.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/4536/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі№2а-1670/4536/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № 0000782305.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі №2а-1670/4536/11 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.05.2011 року № 0000782305.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі №2а-1670/4536/11 відповідач подав апеляційну скаргу, происить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі №2а-1670/4536/11 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржувуаного повідомлення рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 27.04.2011 року № 3698/23-8/00382208, у якому зафіксовано завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 212 211 грн. Зазначене порушення, на думку відповідача, відбулося при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ "Веспрем".

Колегія суддів вваджає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у грудні 2010 року включив до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Веспрем" суму ПДВ 212 211 грн., яка була віднесена до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон - № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріали справи свідчать проте, що 22.06.2010 року між позивачем та ТОВ "Веспрем" укладено договір поставки № 129/06-10, за умовами якого Постачальник (ТОВ "Веспрем") зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець (ПАТ "Полтавакондитер") зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Поставка окремої партії товару здійснюється на умовах ООГГ м. Полтава. Оплата партії товару Покупцем здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору ТОВ "Веспрем" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 1 273 263 грн. 18 коп., в т.ч. ПДВ - 212 210 грн. 53 коп.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками.

Транспортування товару здійснювалося за рахунок Постачальника на склад ПАТ "Полтавакондитер" та підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем на підставі податкових накладних включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму ПДВ 212 211 грн.

Порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауважень до їх змісту та форми відсутні.

З реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року ПАТ "Полтавакондитер" вбачається, що у розділі отриманих податкових накладних значаться податкові накладні, виписані позивачу ТОВ "Веспрем" у грудні 2010 року, суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року.

Оприбуткування товару (насіння соняшнику) ПАТ „Полтавакондитер" підтверджується прибутковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно карток складського обліку матеріалів соняшник приймався на склад ПАТ „Полтавакондитер" та відпускався у борошняний цех товариства для подальшого використання у виробництві.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Веспрем" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ПАТ „Полтавакондитер".

На момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних, ТОВ "Веспрем" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано, та було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Отже податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ "Веспрем" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що грунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на протокол допиту директора ТОВ "Веспрем" Кучеренка О.А. як на належний доказ, який підтверджує відсутність господарських операцій, оскільки відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Доводи контролюючого органу про обов'язковість наявності такої підстави для виникнення у платника права на бюджетне відшкодування як факт надмірного надходження відповідної суми податку до бюджету не можу бути визнано обґрунтованим.

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

За наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів встановлено факт сплати позивачем своєму постачальнику відповідної суми ПДВ у складі ціни придбаного товару.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі№2а-1670/4536/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Григоров А.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2011 р.