Ухвала суду № 22031570, 25.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 р.Справа № 2016/2а-4886/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2011р. по справі№2016/2а-4886/11

за позовом ОСОБА_2 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про зобовязання вчинити певні дії по нарахуванню та виплати,

ВСТАНОВИЛА:

19.04.2010 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області , в якому просив:

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, код 03196564. вул. Соборна, 20 , м.Ізюм , інд. 64309, щодо не нарахування соціальної допомоги та виплати її не в повному обсязі;

відновити порушене право та зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20 , м.Ізюм , інд. 64309, виконати обчислення та виплату належної до видачі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 та ч.7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, виходячи з кратного розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати з 2007 р, 2008р., 2009р.;

стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20 , м.Ізюм , інд. 64309 , завдану шкоду недоплачену допомогу на оздоровлення відповідно ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» : завдану шкоду у розмірі недоплаченої суми при здійсненні виплати у розмірі: за 2007р. 1305 грн.; за 2008р. 1560 грн; за 2009р. 2157 грн. та моральну шкоду у сумі 500 грн.

Судом першої інстанції справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від08.09.2011року по справі№2016/2-а-4886/11 позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області по не виконанню приписів ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 ХІІ від 28.02.1991 року у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році.

Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2009 рік, відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 ХІІ від 28.02.1991 року, з урахуванням виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Ізюмського міськрайонного суду від 08.09.2011 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоровя, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення учасникам наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році допомога на оздоровлення виплачена позивачеві у розмірі 75 грн.

Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, відповідачем неправомірно у 2009 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2011р. по справі№2016/2а-4886/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Перцова Т. С. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. <повний текст ><Дата ><р. >