Ухвала суду № 22031255, 08.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р.Справа № 2а-10960/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі№2а-10960/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Алгоритм" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (надалі ТОВ "Алгоритм"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі - ДШ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд визнати неправомірними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення відповідача від 17.03.2011 р. за №0000882305 та № 0000872305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі№2а-10960/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (61003, м. Харків, пров. Університетська, 1, код ЄДРПОУ 32676527) судовий збір в розмірі 03.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі№2а-10960/11/2070; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Алгоритм" відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказує на те, судом першої інстанції не було враховано висновки акту перевірки щодо неможливості зясувати звязок між наданими ФОП ОСОБА_2 та ДП «Восток-Агромаш», ТОВ «Фірма Восток» послугами та фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Алгоритм». Вищенаведене, на думку відповідача, не дає змогу вважати дійсне використання вищезазначених послуг у межах господарської діяльності платника податків. За таких обставин, вважає, що позивачем вартість вказаних послуг віднесена до складу валових витрат та податкового кредиту за спірний період безпідставно. Підсумовуючи викладене, вважає правомірним донарахування ТОВ «Алгоритм» податкового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 156605 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 22572,50 грн.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Наполягає на тому, що отримані від ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ДП «Восток-Агромаш» послуги безпосередньо повязані з фінансово-господарською діяльністю позивача та використані у межах цієї діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи належними первинними документами, які надавались податковому органу під час проведення перевірки. За таких обставин, вказує на обґрунтованість віднесення ТОВ "Алгоритм" вартості зазначених послуг до складу валових витрат та податкового кредиту відповідного періоду. Підсумовуючи викладене, вважає донарахування ТОВ “Алгоритм” податкового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість неправомірним, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з 27.07.2000 року за №12144, згідно свідоцтва №28306074 від 25.09.2002 року є платником податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем в період з 31.01.2011 року по 18.02.2011 року було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №486/2305/31060274 від 25.02.2011 року, згідно висновків якого були встановлені з боку позивача наступні порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Алгоритм" занижено податок на прибуток за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у сумі 125284,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2009 року - 7500,00 грн., ІІІ квартал 2009 року - 32500,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 85284,00 грн.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Алгоритм" занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 17922,00 грн., у т.ч. у квітні 2009 року - 5248,00 грн., у серпні 2009 року - 12674,00 грн.; та завищено суму відємного значення обєкту оподаткування з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2009 року в сумі 752,00 грн., серпень 2009 року в сумі 13326,00 грн.

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.2.6.1 п.2.6 Порядку заповнення та надання податкової декларації по ПДВ №213 від 15.06.2005 року було встановлено заниження суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2010 року в сумі 46074,00 грн. у звязку з неподанням декларації за серпень 2010 року.

На підставі вищезазначених висновків, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011 року: №0000882305 про нарахування суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 22572,50 грн., з якої : 17922,00 грн. - за основним платежем та 4650,50 грн. - за штрафними санкціями та №0000872305 про нарахування суми грошового зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 156605,00 грн., з якої 125284,00 грн. - за основним платежем та 31321,00 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач скористався правом на адміністративне оскарження за наслідками якого ДПА України було прийняте рішення від 12.08.2011 року №14713/6/25-0515 яким податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погодившись з вищенаведеним рішенням ДПА України, позивач спірні податкові повідомлення-рішення оскаржив до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності та відсутності підстав у спірних правовідносинах для донарахування ТОВ «Алгоритм» податкових зобовязань по податку на прибуток та по податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2010 року між ТОВ "Алгоритм" та ФОП ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2, було укладено договір про надання посередницьких послуг №У-КІВ-А. За цим договором ФОП ОСОБА_2 зобов'язується знайти потенційних продавців продукції з металопрокату, виробниками якої є українські підприємства; приймати участь в переговорах щодо встановлення безпосередніх договірних відносин; сприяти складанню угод на купівлю-продаж виробів з металлопрокату (т.1 а.с.50, 51).

Відповідно до п.1.3 Договору підтвердження надання послуг за цим Договором є акт, який складається Сторонами після підписання останніми Договору купівлі-продажу, або додаткових угод до основного договору між продавцем та покупцем.

02.07.2010 року на виконання п.1.3 п.1 Договору №У-КІВ-А від 08.02.2010р. між ТОВ "Алгоритм" та ФОП ОСОБА_2, враховуючи знаходження ФОП ОСОБА_2 потенційного продавця продукції з металопрокату, підписано акт №1 здавання-приймання виконаних робіт, а 30.09.2010 року акт №2 зда вання-приймання виконаних робіт (т.1 а.с.52, 53).

Зі змісту вищевказаних актів вбачається, що за період з 26.02.2010р. по 30.09.2010р. ТОВ «Алгоритм» було укладено з ТОВ "Флавія" договір купівлі-продажу виробів з металопрокату №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року та додаткові угоди №1 від 19.03.2010 року, №2 від 06.04.2010 року, №3 від 23.04.2010 року, №4 від 26.05.2010 р, №5 від 11.06.2010 року, №6 від 07.07.10 року, №7 від 06.08.2010 року, №8 від 24.09.2010 року (т.1 а.с.54-56, 58, 60, 62, 64, 66, 68,70, 72).

З метою дотримання п.4.2 п.4 Договору №У-КІВ-А від 08.02.2010р., за виконану роботу (за укладення договору купівлі-продажу виробів з металопрокату №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року з додатковими угодами), позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_2 наступні грошові суми (10% від суми договору) : у розмірі 72000,00 грн. (платіжне доручення № 200 від 23.12.2010р.), 102000,00 грн. (платіжне доручення № 236 від 11.03.2011р.), 167135,36 грн. (платіжне доручення № 242 від 16.03.2011р.) (т.2 а.с.8-10).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Алгоритм" та ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" було укладено договір на виконання інформаційно-консультаційних послуг від 01.04.2009 року №01/04-09, згідно пункту 1.1 умов якого ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" (Виконавець) зобовязується за завданням замовника - ТОВ "Алгоритм" протягом строку надати за плату наступні інжинірингові послуги: аналіз ринку сільськогосподарської техніки; аналіз ринку комбайнів та тракторів України; аналіз ринку сільськогосподарських борон, елеваторів України; аналіз ринку елеваторів в Україні; надати технічні характеристики та комерційні пропозиції від виробників тракторів, сільськогосподарських борон, елеваторів України (т.1 а.с.74-76).

На виконання п.3.2 п.3 вказаного Договору Виконавець здійснив аналіз ринку сіль ськогосподарських борон України, елеваторів України, виробників тракторів, борон, еле ваторів, що підтверджується актами здавання виконаних робіт: №1 від 30.04.2009 року відповідно до якого здійснено аналіз ринку сільгосподарської техніки України на загальну суму 36000 грн., у т.ч. ПДВ 6000 грн. № 2 від 20.08.2009р. відповідно до якого здійснено аналіз ринку комбайнів та тракторів України, аналіз ринку сіль господарських борон України, елеваторів України, виробників тракторів, борон, елеваторів на на загальну суму 156000 грн., у т.ч. ПДВ 26000 грн.

Дослідженням у судовому засіданні наданих до матеріалів справи копій вказаних актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" встановлено, що останні оформлені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, містять посилання на відповідний договір та суму винагороди виконавця.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Абзацем 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283/97-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язковою умовою включення сум до складу валових витрат є їх підтвердження первинними документами.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Слід зазначити, що акти прийому-передачі повністю відповідають вимоги до первинних документів, встановленим приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": містять назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис із розшифровкою підпису, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності, та скріплені печатками Виконавця та Замовника.

Відповідачем не надані суду докази того, що в актах прийому-передачі наданих послуг повинні міститися більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також докази про обов'язкову наявність інших документів, окрім тих, що були складені сторонами на підтвердження фактів надання та отримання маркетингових та аудиторських послуг.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки будь-які зауваження перевіряючих до змісту або оформлення вказаних актів прийому-передачі, відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає витрати з оплати отриманих позивачем послуг такими, що належним чином підтверджені первинними документами.

Господарська операція з надання позивачеві від ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" інжинірингових послуг вказаним контрагентом відображена у податкових накладних №23у від 30.04.2009 року на загальну суму 36000 грн., у т.ч. ПДВ 6000,00 грн. та №34у від 20.08.2009 року на загальну суму 156000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26000,00 грн.

Слід також відмітити, що податкові накладні, виписані на адресу позивача вказаним контрагентом, відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин,.

Вартість наданих ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" послуг сплачена ТОВ “Алгоритм” в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 9 від 11.03.2010р. у розмірі 148000,00 грн., № 8 від 11.03.2010р. у розмірі 36000,00 грн., № 10 від 11.03.2010р. у розмірі 8000 грн. та не заперечується відповідачем по справі (т.2 а.с.11-13).

Крім того, Виконавець (ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток") за даним договором виклав свій аналіз сільськогосподарської техніки України, який був наданий податковим ревізорам під час перевірки, проте не відображений в акті перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що отримавши результати звіту ДП "Восток-Агромаш» та послуги комерційного посередництва ФОП ОСОБА_2 ТОВ «Алгоритм» уклало з ТОВ «Флавія» договір купівлі-продажу виробів з металопрокату №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року (т.1 а.с.54-56).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору ТОВ «Флавія» (Постачальник) зобовязується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити товар, а ТОВ «Алгоритм» (Покупець) зобовязується прийняти і оплатити цей товар.

На виконання пункту 1.2 Договору ТОВ «Флавія» та ТОВ «Алгоритм» складені відповідні специфікації, якими визначено асортимент, якісні та кількісні характеристики товару (т.2. а.с.19-27).

Матеріалами справи підтверджено, що за договором № КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010р. відбулося ряд поставок, відповідно до яких ТОВ «Алгоритм» придбало у ТОВ «Флавія» товар противагу та оприбуткувало у своєму бухгалтерському обліку та відобразило в податковому обліку, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами (рахунками-фактур від 26.02.2010р., від 19.03.2010р., від 06.04.2010р., 23.04.2010р., від 26.05.2010р., від 11.06.2010р., від 07.07.2010р., від 06.08.2010р., від 12.08.2010р. та від 24.09.2010р., товарними накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними за вказаний період), копії яких долучені до матеріалів справи.

Так, відповідно до податкової накладної №26 від 11.06.2010 року ТОВ "Алгоритм" отримало від ТОВ "Флавія" товар - противагу Тш 6Д49,8,15-1 в кількості 360 шт. на загальну суму 379044,01 грн. Згідно податкової накладної №44 від 24.09.2010 року ТОВ "Алгоритм" отримало від ТОВ "Флавія" товар - противагу Тш 6Д49,8,15-1 в кількості 360 шт. на загальну суму 379044,01 грн., однак зазначені накладні не відображені в акті перевірки, хоча й були надані позивачем.

Крім того, розрахунки між ТОВ «Алгоритм» та ТОВ «Флавія» щодо оплати придбаного товару проведені в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши рух товару, отриманого ТОВ «Алгоритм» від ТОВ «Флавія», колегія суддів встановлено, що одержані за договором №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року противаги ТШ6Д49.8.15-1 були передані позивачем на комісію ТОВ «Восток-Транзіт» за договором комісії № А-ВТР-03/12-07 від 12 грудня 2007 року для продажу на території Російської Федерації. Зазначені противаги позивач експортував до ВАТ "Коломенський завод" (Росія, Московська обл.,м. Коломна).

До даного договору була укладена додаткова угода № 1 від 08.11.10 p.. Передача на комісію здійснювалася на підставі специфікацій, копії яких приєднано до матеріалів справи, Виконання зобовязань між ТОВ «Алгоритм» та ТОВ «Восток-Транзит» підтверджується долученими до матеріалів справи документами первинного бухгалтерського обліку (товарними накладними, ВМД, актами виконаних робіт).

Факт перерахування коштів ТОВ «Восток-Транзит» на розрахунковий рахунок ТОВ «Алгоритм» підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

На виконання п. 3.3 п. 3 договору комісії № А-ВТР-03/12-07 від 12 грудня 2007 року, 1 «Восток-Транзит» отримав комісійну винагороду, що підтверджується актами здачі приймання робіт від 06.04.10 p., від 23.04.10 p.. від 26.05.10 p., від 11.06.10 р, від 11.07.10 р, від 11.07.10 р, від 12.08.10 p. та від 24.09.10 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримані послуги за допомогою комерційного посередництва ФОП ОСОБА_2 та ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" використані позивачем у власній господарській діяльності.

Слід відмітити, що єдиною підставою для неприйняття відповідачем витрат, понесених позивачем у зв`язку з отриманням вказаних послуг, в акті перевірки зазначено те, що перевіркою неможливо зясувати чи повязані надані послуги ФОП ОСОБА_2 та ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Алгоритм».

При цьому, в акті перевірки не наведено конкретних (фактичних) даних та показників бухгалтерського обліку, на підставі яких перевіряючі дійшли такого висновку, не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спірні послуги не використані позивачем у господарській діяльності.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не ставиться під сумнів виконання сторонами зобов`язань по вищевказаним договорам.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Положеннями п.1.32 ст.1 Закону № 283/97-ВР встановлено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не досліджувалося питання, як отримані позивачем від його контрагентів у спірних правовідносинах послуги вплинули на отримання ТОВ «Алгоритм» прибутку.

Положеннями пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону № 283/97-ВР, в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Необхідно відмітити, що необхідність здійснення тих чи інших витрат, а так само їх зв`язок із господарською діяльністю визначає сам платник податків, а не фахівці податкового органу.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість віднесення до складу валових витрат вартості отриманих та оплачених позивачем послуг відповідно у сумах 341135 грн. та 192000 грн. як таких, що належним чином підтверджені первинними документами та безпосередньо пов`язані із господарської діяльністю підприємства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що окрім іншого підставою для донарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ слугував також висновок акту перевірки про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту Закон про ПДВ) заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 17 922 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, підставою для такого висновку відповідач вважає необгрунтованість віднесення до податкового кредиту за квітень, серпень 2009 року суми ПДВ, сплаченої позивачем контрагентам у складі вартості наданих останніми послуг.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід відмітити, що відповідач в обгрунтування висновку про завищення податкового кредиту за рахунок віднесення до його складу сум ПДВ, сплачених позивачем разом з вартістю отриманих послуг, у п.3.2.2. акту перевірки посилається на п.3.1.2 цього акту ("Валові витрати"), вказуючи на неможливість віднесення вартості цих послуг до валових витрат як на підставу відмови у зарахуванні відповідних сум до податкового кредиту.

У свою чергу, як зазначалось вище, підставою для відмови у включенні вартості спірних послуг до складу валових витрат відповідач вважає відсутність їх зв`язку із господарською діяльністю позивача.

З огляду на встановлення судами першої та пеляційної інстанції факту використання спірних послуг в господарській діяльності позивача з підстав, викладених вище, колегія суддів вважає такі посилання недоречними, а висновок акту перевірки про порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що ґрунтується на таких посиланнях помилковим.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно із пп.7.2.3 п.7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Вивченням у судовому засіданні наданих до матеріалів справи копій податкових накладних встановлено, що вони оформлені у повній відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, оскільки містять усі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд зауважує, що достовірність даних, зазначених у вказаних податкових накладних, та правильність оформлення останніх зауважень з боку відповідача не викликали.

Законом про ПДВ не встановлено інших підстав для відмови у зарахуванні сум ПДВ до податкового кредиту, крім не підтвердження цих сум податковими накладними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. виписаних за результатами реальних господарських операцій, відніс до складу податкового кредиту за квітень 2009 року суму ПДВ у розмірі 5 248 грн. та за серпень 2009 року у розмірі 12674 грн. сплачених позивачем у складі вартості наданих послуг.

Щодо порушень позивачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від та пп.2.6.1 п.2.6 Порядку заповнення та надання податкової декларації по ПДВ №213 від 15.06.2005 року, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-78/11/2070, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 року, дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо не прийняття в якості податкової звітності декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ "Алгоритм" визнані судом незаконними, а рішення ДПІ про невизнання податкової декларації з ПДВ від 23.09.2010 року №21851/10/07-020 було скасовано судом.

Таким чином, висновки ДПІ щодо заниження суми відємного значення обєкту оподаткування податком на додану вартість в сумі 46 074,00 грн., у звязку з неподанням декларації за серпень 2010 року, є неправомірними.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки, відповідач в порушення вищенаведених норм права законність та правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 належним чином не довів, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що вказані оскаржувані рішення підлягають скасуванню у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі№2а-10960/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Перцова Т. С.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Пянова Я.В. <Список ><Текст > <повний текст >