Ухвала суду № 22030975, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р.Справа № 2а-1574/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретарів судового засідання- Верман А.М., Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Сткпанюка О.А.,

представника відповідача - Дубрової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "AZ - Харків" на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі№2а-1574/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "AZ - Харків" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "AZ-Харків" - звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0000031540/0 від 15 лютого 2011 року ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АZ-Харків" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АZ-Харків" - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечувала, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Донтрансторг”(код ЄДРПОУ 36061529) за травень, липень, серпень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом було складено акт №5576/15-409/22651123 від 27.12.2010 року (а.с.8-14) та винесено податкове повідомлення рішення №0000031540/0 від 15.02.11р. на загальну суму 33581,25грн. (в т.ч. основний платіж 26865,00 грн. та штрафні санкції 6716,25 грн.).

За результатами проведеної перевірки встановлено та відображено у акті порушення п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 року за №233/2037, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 26865,00 грн. за травень, липень, серпень 2010 року.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду не надано достатніх доказів реальності виконання угод з ТОВ “Донтрансторг”, через що підтверджено висновки акту перевірки про встановлення фактичних обставин, які спростовують реальність проведених господарських операцій, по яких позивачем визначені суми податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ “Донтрансторг”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "АZ-Харків" було укладено договір поставки № 26/4/10 від 26.04.2010 року на придбання у ТОВ “Донтрансторг” товару елементів живлення та іншої продукції відповідно до видаткових накладних або рахунків-фактур, які є невідємною частиною договору.

Договір зі сторони ТОВ “Донтрансторг” (код 36061529) підписано Рудь О.В. (Т.1 а.с. 57-58)

Відповідно до зазначеного договору були виписані видаткові накладні від 05.05.2010 року № 450564, від 05.05.2010 року № 450565, від 20.05.2010 року № 200530, від 20.05.2010 року № 200531, від 01.07.2010 року № 10737, від 01.07.2010 року № 10728, від 19.07.2010 року № 190728, від 19.07.2010 року № 190729, від 02.08.2010 року № 20877, 02.08.2010 року № 20878 (т.1, а.с. 229-238) та податкові накладні від 05.05.2010 року № 450564, від 05.05.2010 року № 450565, від 20.05.2010 року № 200530, від 20.05.2010 року № 200531, від 01.07.2010 року № 10737, від 01.07.2010 року № 10728, від 19.07.2010 року № 190728, від 19.07.2010 року № 190729, від 02.08.2010 року № 20877, 02.08.2010 року № 20878 (т.1, а.с. 47-56).

Відповідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР вiд 03.04.1997р. ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко повязується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах господарської діяльності.

Підпунктом 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначена дата виникнення права платника податку на податковий кредит, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до реєстраційних документів ТОВ “ Донтрансторг” ( код 36061529) зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.08.2008 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 742794 від 06.08.2008 року та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в ДПІ у Київському районі м. Донецька. ( т.1 а.с. 16,17)

Як убачається із листа УПМ ДПА у Харківській області від 07.10.2010 року № 17584/7/26-401 за обліковими даними ТОВ “ Донтрансторг” ( код 36061529) на підприємстві працює 1 особа, основних фондів не значиться, амортизація не начисляється, декларація з ПДВ по підприємству за червень 2010 року не визнана податковою. За результатами відпрацювання ТОВ “ Донтрансторг” встановлено, що вищевказаним підприємством сформовано податковий кредит за участі контрагента ТОВ «Укроптторг-9». Також зазначено, що посадовою особою ТОВ “ Донтрансторг” та ТОВ «Укроптторг-9» є Рудь О.В. ( т.1 а.с. 19)

Рудь О.В. в своїх письмових поясненнях, наданих 23.09.2010 року податковому органу, зазначив, що в липні 2009 р. він погодився за грошову винагороду стати директором та засновником ТОВ “ Донтрансторг” та ТОВ «Укроптторг-9». Печаток, штампів, статутних документів, бухгалтерської та податкової документації зазначених підприємств він не мав, фінансово господарською діяльністю не займався, договори та інші документи не підписував. ( т.2 а.с. 20-21).

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Посадова особа, яка була зареєстрована як керівник підприємства, не визнала свою причетність до діяльності ТОВ “Донтрансторг”. За таких обставин, у ТОВ “Донтрансторг” відсутня можливість здійснення реальної господарської діяльності, в тому числі з відвантаження, приймання - передачі товарів, в тому числі підприємству позивача.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На думку колегії суддів, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.2.1, 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні та зведені облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операцій, правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 18 Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення” від 30.05.1997 року № 165, всі складені примірники податкової накладні підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товар (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що накладні, фінансові та податкові документи, які нібито складались та виписувались посадовою особою ТОВ «Донтрансторг» -Рудь О.В. на поставку товару даною посадовою особою не підписувались, документи первинного податкового та бухгалтерського обліків від ТОВ «Донтрансторг» виписувались не уповноваженими на те невідомими особами, всупереч вимогам чинного законодавства.

Згідно пункту 2 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, зареєстрованої Мінюстом 12.06.1996 року за №293/1318 ( зі змінами та доповненнями), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 6 вказаної Інструкції визначено, що Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Представником позивача на вимогу суду апеляційної інстанції надано копію журналу реєстрації довіреностей, в якому містяться записи про видачу довіреностей на отримання товарно матеріальних цінностей від ТОВ «Донтрансторг». ( т.2 а.с. 84), а також копії оборотно сальдових відомостей по рахунку:281 за травень 2010 року, за липень 2010 року, серпень 2010 року ( т.2 а.с. 85-134)

Проте, вказані документи платником податків не надавались а ні під час проведення перевірки, а ні до суду першої інстанції, а тому не можуть бути взяті до уваги при вирішенні даного питання по суті.

Крім того, позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували факти транспортування придбаного у TOB «Донтрансторг» товару.

За таких обставин, представлені позивачем податкові та видаткові накладні не відображають хід господарських операцій між ТОВ «АZ Харків» та ТОВ «Донтрансторг» відповідно до договору № 26/4/10 від 26.04.2010 р. на поставку товару та не підтверджують їх здійснення, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по цих господарських операціях в травні 2010 р., липні 2010 р., серпні 2010 р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним податкове повідомлення - рішення №0000031540/0 від 15 лютого 2011 року ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від16.06.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "AZ - Харків" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі№2а-1574/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.12.2011 р.