Ухвала суду № 22030666, 28.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р.Справа № 2а-9320/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М., Григорєвої Д.І., Деревянко А.О.

представників позивача Яценка М.В., Бондарчука О.А.

представників відповідача Діанової С.Ю., Лисенка М.В.

представника відповідача Мазалової Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.01.2011р. по справі№2-а-9320/10/2070

за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова,

Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

третя особа: Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Харківський бронетанковий ремонтний завод», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000060700/0 від 26.02.2010 р., №0000060700/1 від 25.03.2010 р., №0000060700/2 від 27.04.2010 р., №0000060700/3 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 529120,00 грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000090700/0 від 09.06.2010 р. та №0000090700/1 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 200034,00 грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000100700/0 від 09.06.2010 р. та №0000100700/1 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 62086,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 729154,00 грн., а також витрати зі сплати державного мита.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачем зроблено безпідставний висновок про неправомірне декларування позивачем зовнішньоекономічної операції з ремонту майна нерезидента, виконаного позивачем за договором комісії, вважаючи помилковим висновок податкового органу про те, що позивач не мав права обліковувати надані послуги з ремонту майна нерезидента за ставкою 0 %.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, залучено Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від21.01.2011 року адміністративний позов Державного підприємства «Харківський бронетанковий ремонтний завод» задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000060700/0 від 26.02.2010 р., №0000060700/1 від 25.03.2010 р., № 0000060700/2 від 27.04.2010 р., № 0000060700/3 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 529120,00 грн.; № 0000090700/0 від 09.06.2010 р. та № 0000090700/1 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 200034,00 грн.; № 0000100700/0 від 09.06.2010р. та № 0000100700/1 від 14.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 62086,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Харківський бронетанковий ремонтний завод” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 729154,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства

“Харківський бронетанковий ремонтний завод” витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу надані також третьою особою, Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду першої інстанції, третя особа просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представники відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу податкового органу.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник третьої особи, Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 09.02.2010 року по 13.02.2010 року фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 р. по 30.11.2009 р.

За результатами перевірки 17.02.2010 р. складено акт № 274/07/004/08099848, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст.3 та п. 6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податкові зобовязання по декларації за листопад 2009 року на суму 679467,00 грн. та по декларації за грудень 2009 року на суму 1654048,00 грн., в звязку з чим підприємству зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за грудень 2009 року відповідно до п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в розмірі 529120,00 грн. та зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду на суму 137199,000 грн. (т.1. а.с.11-32).

У період з 25.05.2010 р. по 31.05.2010 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 р. по 28.02.2010 року.

За результатами перевірки 07.06.2010 року складено акт № 1836/07-004/08099848, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст.3 та п.6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивач занизив свої податкові зобовязання за лютий 2010 року в сумі 928053,00 грн. та за березень 2010 року в сумі 891860,00 грн., в звязку з чим позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за березень 2010 року відповідно до п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.п. 7.7 ст. 7 зазначеного вище Закону в розмірі 200034,00 грн., донараховано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2010 року в розмірі 155215,00 грн.; зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 572804,00 грн. та зменшено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 891860,00 грн. (т.1, а.с.37-61).

На підставі акту перевірки № 274/07/004/08099848 від 17.02.2010 р., ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 26.02.2010р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000060700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 529120,00 грн. (т.1, а.с. 33).

На підставі акту перевірки № 1836/07-004/08099848 від 07.06.2010 року, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 09.06.2010 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000100700/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 217301 грн., у тому числі: за основним платежем - 155215,00 грн. та 62086,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення - рішення № 0000090700/0 від 09.06.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 200034,00 грн. (т.1., ас.с.62, 63).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод" скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результатами якого скарги позивача залишено без задоволення, а відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення № 0000060700/1 від 25.03.2010р., № 0000060700/2 від 27.04.2010р., № 0000060700/3 від 14.07.2010р., податкові повідомлення-рішення №0000090700/1 від 14.07.2010 р., №0000100700/1 від 14.07.2010 р. (т.1, а.с.34-36, 64-65).

Також встановлено, що 23.12.2008 року між Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (Комісіонер) укладено договір комісії № USE 20.31-409-D/K 08 (т.1, а.с.67-73).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем міжнародні товарно - транспортні накладні, у яких в якості відправника зазначено ЗАТ „Белтехекспорт”, Республіка Білорусь, а отримувача - ДП “Харківський бронетанковий ремонтний завод”, підтверджують факт ввезення рухомого майна на митну територію України. Факт виконання позивачем робіт із вказаним рухомим майном підтверджується актами виконаних робіт. Факт вивезення відремонтованого рухомого майна за межі митної території України також підтверджується експортними вантажно-митними деклараціями, які оформлено відповідно до норм Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307. В графі 9 експортних ВМД, складених в звязку з виконанням укладеного позивачем контракту зазначено "Див. доп.", в Доповненнях до графи 9 вказаних ВМД зазначено: „ДП “Харківський бронетанковий ремонтний завод”

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав необгрунтованим висновок відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у перевіреному періоді, оскільки позивачем, відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, правомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість від бази оподаткування за експортними операціями поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником податку.

Суд першої інстанції також мотивував судове рішення й тим, що позивачем було виконано вимоги п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, які необхідні для отримання бюджетного відшкодування за вказаний період, а ДПІ у Ленінському районі м. Харкова безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року додано розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81938, додаток 2 «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»від 19.01.2010р. № 81941, розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81939, заява про повернення сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81942, додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»від 19.01.2010р. № 81940 . А на підтвердження сплаченого податкового кредиту за березень 2010 року в сумі 200034,00 грн. до перевірки надано банківські виписки, згідно яких складено реєстр платіжних доручень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, 23.12.2008 року між Державним підприємством "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (Комітент) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (Комісіонер) укладено договір комісії № USE 20.31-409-D/K 08 (том 1, а.с. 67-73).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, Комісіонер від свого імені за рахунок Комітента зобовязується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з проведення капітального ремонту технічного майна (виробів), яке є власністю Замовника та передається в ремонт за номенклатурою, у кількості та залоговою вартістю, що визначена у Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.5 договору комісії визначено, що, виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду з третьою особою - ЗАТ „Белтехекспорт”, Республіка Білорусь (Замовник) на виконання ремонту виробів.

Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1014 Цивільного кодексу України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

Вказані умови контрактів кореспондуються з приписами зазначеної статті Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п.3.1.2 договору комісії № USE 20.31-409-D/K - 08 від 23.12.2008р., комісіонер зобов'язується передати вироби Комітенту (позивачу) для виконання ремонту, прийняти від Комітента вироби після виконання ремонту.

Комісіонер, згідно з п.п. 3.1.6 договору, зобов'язується здійснити декларування і митне оформлення виробів, або укласти договір з підприємством, яке здійснює декларування на підставі договору, на митне оформлення та декларування виробів, та сплатити пов'язані з цим митні платежі і вартість послуг митних терміналів.

Факт ввезення рухомого майна на митну територію України підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними, в яких відправником зазначено ЗАТ „Белтехекспорт” (Республіка Білорусь) , а отримувачем - ДП “Харківський бронетанковий ремонтний завод” (т.1, а.с. 93-119).

Факт виконання підприємством позивача робіт із вказаним рухомим

майном підтверджується актами прийому передачі виробів у ремонт (т.1, а.с.74-85).

Суд першої інстанції правомірно не врахував доводи податкового органу про те, що позивач ні власними силами, ні за дорученням через комісіонера не здійснив вивіз майна за межі митної території України, з посиланням на п.1.5. договору комісії № USE 20.31-409-D/K - 08 від 23.12.08 р., оскільки податковий орган невірно трактує зміст п. 1.5 як обов'язок комісіонера самостійно, без доручення комітента, здійснити перетин рухомого майна через кордон України.

Так, згідно п. 1.5 договору комісії № USE 20.31-409-D/K - 08 від 23.12.08 р., Комісіонер, виступаючи від свого імені, самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду з третьою особою - ЗАТ „Белтехекспорт” (Республіка Білорусь) (надалі „Замовник”) на виконання ремонту виробів.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган безпідставно ототожнює такі правові факти, як вчинення зовнішньоекономічної угоди (укладення правочину на проведення капітального ремонту майна нерезидента) та факт здійснення перетину рухомого майна через кордон України, оскільки згідно договору комісії № USE 20.31-409-D/K - 08 від 23.12.08 р. та відповідно до приписів ст. ст. 1011, 1014 Цивільного кодексу України, сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний рахунок. Основна ознака договору комісії полягає в тому, що одна сторона - виконавець (комісіонер) зобов'язується вчинити правочини (юридичні дії) в інтересах другої сторони - замовника (комітента).

Зокрема, відповідно до п. 12.7 договору комісії № USE 20.31-409-D/K-08 від 23.12.2008 р., комісіонер зобовязався протягом 3-х днів надати комітенту (позивачу) копії ВМД та інвойсів, оформлених при експорті виробів з України, а протягом 10-ти днів оригінали ВМД з відміткою митного органу про фактичний перетин митного кордону України”. З огляду на вказане, виконуючи зобовязання по договору комісіонер діє в інтересах та за дорученням комітента.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно не врахував позицію податкового органу відносно того, що ДП “"Харківський бронетанковий ремонтний завод” не є відправником/експортером товарів згідно наданих до перевірки вантажно-митних декларацій, а підприємством надавались послуги на митній території України, що у відповідності до п. 3.1 ст. 3 та п. 6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” є обєктом оподаткування за ставкою 20% , оскільки така позиція спростовується письмовими доказами, що були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції, а саме експортними вантажно-митними деклараціями, які оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 р. N 933), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247 (далі Інструкція про порядок заповнення ВМД) .

Наказом Державної митної служби України від 16.12.2008 р. № 1414, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2009 р. № 148/16164, внесено зміни до Інструкції про порядок заповнення ВМД, які набули чинності з 01.03.2009 р., зокрема змінено порядок заповнення графи 2 "Відправник/Експортер" та графи 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" вантажної митної декларації.

Відповідно до змін, що відбулися згідно Наказу № 1414, при декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами, в графі 2 вантажної митної декларації з 01.03.2009 р. зазначаються відомості про відправника, якщо описом цієї графи не передбачено інше, незалежно від того, чи є відправник власником товару, чи ні. До 01.03.2009 р. в графі 2 зазначались відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не був відправником, то в графі зазначались відомості про власника товарів і вчинявся запис "Див. доп.", а в доповненні наводили відомості про відправника товарів відповідно до товаросупровідних документів.

В графі 9 вантажної митної декларації з 01.03.2009 р. зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента. До 01.03.2009 р. зазначали відомості лише про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера.

Як свідчать письмові докази, в графі 9 експортних ВМД, складених в звязку з виконанням укладеного позивачем контракту зазначено "Див. доп.", в Доповненнях до графи 9 вказаних ВМД зазначено: „ДП “Харківський бронетанковий ремонтний завод”, з огляду на що вбачається, що експортні ВМД заповнені у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення ВМД.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не врахував доводи ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про порушення ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" приписів абзацу 6 Податкового розяснення щодо порядку застосування нульової ставки ПДВ по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, який затверджено наказом ДПАУ від 05.09.02 р. № 418, відповідно до якого у випадках, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії між резидентами України, відомості про власника товарів - платника податку на додану вартість мають бути зазначені у графі 2 вантажної митної декларації, оскільки зазначене податкове розяснення не враховує зміни до Інструкції про порядок заповнення ВМД, внесені наказом Державної митної служби України від 16.12.2008 р. № 1414.

Тобто, податковий орган залишив поза своєю увагою те, що відповідно до внесених змін з 01.03.2009 р. при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, в графі 9 зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента; у графі 2 з 01.03.2009 р. зазначаються відомості про відправника (а не про власника товару), як і не враховано лист Державної податкової адміністрації України від 14.07.2009 р. № 14762/7/16-1517-26 "Про податок на додану вартість", яким до відома платників податків та посадових осіб податкової служби були доведені зміни до Інструкції та розяснено, що порядок заповнення вантажної митної декларації регулюється відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Державної митної служби України від 07.11.2007 р. N 933 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2007 р. за N 1329/14596).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", відповідно до приписів п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, правомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість від бази оподаткування за експортними операціями поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником податку, вважаючи необґрунтованим висновок ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію, заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. У разі наявності експортних операцій до декларації додаються оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.

Як свідчать письмові докази, позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року додано розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81938, додаток 2 «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»від 19.01.2010р. № 81941, розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81939, заява про повернення сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 року від 19.01.2010р. № 81942, додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»від 19.01.2010р. № 81940 (т.2, а.с.22-28).

Позивачем на підтвердження сплаченого податкового кредиту за березень 2010 року в сумі 200034,00 грн. до перевірки надано банківські виписки, згідно яких складено реєстр платіжних доручень, про що свідчить акт перевірки від 07.06.2010 року, а тому правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" виконано вимоги п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, які необхідні для отримання бюджетного відшкодування за вказаний період, а податковим органом безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ (т.1, а.с.37-61).

Згідно з поданими позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009 року, березень 2010 року та Розрахунком суми бюджетного відшкодування за відповідний період, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, складає 529120,00 грн.+200034,00грн.= 729154.00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Однак, відповідачем в порушення приписів ч.2 ст. 71 КАС України, не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих ним (оскаржуваних позивачем) податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 КАС України, надав належні та допустимі докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від21.01.2011 р. по справі№2-а-9320/10/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.01.2011 р. по справі

№2-а-9320/10/2070 за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова,Головного управління Державного казначейства України у Харківській області третя особа:Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >