Постанова № 22030539, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 2а-6001/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняДерев'янко А.О.

представник позивача Сиротенко С.Є.

представник відповідача Малахова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. по справі№2а-6001/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" <Список ><Текст >

до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Енергосервіс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі-відповідач) №0001771503 від 05.050.2011р., яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 655,20 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: п.50.1 ст. 50, п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України , крім того, на думку позивача, судом не повно зясовані обставини у справі, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття не повідомив.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 квітня 2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Енергосервіс" у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1356/15-208/30592278.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем підпункту "б" пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року .

На підставі акту перевірки №1356/15-208/30592278 від 11.04.2011 року, ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення №0001771503 від 05.05.2011 року, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 655,20 грн. на підставі п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001771503 від 05.05.2011 року відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 цього Кодексу невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Аналізуючи положення вищезазначених норм, колегія суддів вважає, що застосування штрафу згідно з п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення абзацу другого пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, повязується законодавцем виключно з виявленням факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

За результатами перевірки відповідачем не виявлено факту заниження позивачем податкового зобов'язання минулих податкових періодів та не донараховано позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість внаслідок відображення позивачем в декларації з цього податку за лютий 2011р. суми недоплати податку на додану вартість у розмірі 13104,00грн. у складі декларації з цього податку за січень 2011р..

Разом з цим, позивач а ні в січні, а ні в лютому 2011 року не мав податкових зобовязань з ПДВ, а навпаки мав відємне значення вказаного податку, а отже недоплати з ПДВ не мав, що підтверджується матеріалами справи (а.с.28-29).

Відтак, матеріалами справи не підтверджено факт вчинення позивачем порушення абзацу другого пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та приходить до висновку, що підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій, встановлених п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України відсутні.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0001771503 від 05.05.2011 року відповідач діяв неправомірно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції прийняті з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011р. по справі№2а-6001/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001771503 від 05 травня 2011 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 655,20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 14.11.2011 р.