Постанова № 22030318, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/3432/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-1670/3432/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22 квітня 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011 № 0002621701/0/269.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 21.02.2011 № 0002621701/0/269.

В апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: не враховано приписи ст. 9 КАС України, ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, положення Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18.06.1997 зареєстрований фізичною особою-підприємцем виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області і перебуває на обліку як платник податків і зборів у Кременчуцькій обєднаній державній податковій інспекції у Полтавській області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є : 63.40.0 організація перевезення вантажів, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Для надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_1 має ліцензію серії АВ № НОМЕР_3.

02.02.2011р. Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ФОП ОСОБА_1, в ході якої було встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок формування податкового кредиту за грудень 2010 року у сумі 2747,00 грн. по господарським операціям з ПП “Нафта-Капітал”.

За результатами перевірки складено акт від 02.02.2011 № 441/17-118/НОМЕР_1, на підставі якого Кременчуцькою ОДПІ 21.02.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002621701/0/269, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3434,00 грн. (основний платіж 2747,00 грн., штрафна санкція 687,00 грн).

ФОП ОСОБА_1, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача підстав для визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3434,00 грн. через не доведеність правомірності винесених податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральною, відповідно до положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

На виконання наведених норм законодавства України, Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1, поданої за грудень 2010 року (реєстраційний номер №НОМЕР_4 від 20 січня 2011 року).

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 02 лютого 2011 року №441/17-118/НОМЕР_1, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1, вимог п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого підприємцем завищений податковий кредит та, відповідно, занижена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 2747,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення камеральної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 21.02.2011 року № 0002621701/0/269, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2747,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 687,00 грн., а всього на суму 3434,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, матеріалами справи встановлено, що 01.11.2010 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ПП "Нафта-Капітал" (Продавець) укладено договір №0111-1, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити покупцю паливно-мастильні матеріали та запасні частини загальною вартістю 300000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов цього договору ПП "Нафта-Капітал" виписано податкову накладну на поставку дизельного пального від 01.11.2010 № 173 на загальну суму 16482,00, у т.ч. ПДВ 2747,00 грн., рахунок-фактуру від 01.11.2010 № НФ-0000095 на загальну суму 16482,00, у т.ч. ПДВ 2747,00 грн., видаткову накладну від 01.11.2010 № НФ-0000165 на загальну суму 16482,00, у т.ч. ПДВ 2747,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

З матеріалів справи також слідує, що оплата за поставлений товар здійснювалася позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на користь ПП "Нафта-Капітал", а транспортування товару здійснювалось позивачем його транспортним засобом МАЗ № НОМЕР_2, що не суперечить пункту 3.1 договору від 01.11.2010 №0111-1, та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок за 26.01.2011, 28.01.2011 та 04.02.2011р., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копіями товарно-транспортних накладних від 01.11.2010 № 01/11/10 та 01/11/10-1 та.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що придбаний у ПП "Нафта-Капітал" товар зберігався у складському приміщенні за договором оренди від 01.10.2010 № 9, укладеним з ТОВ “Кременчуцьке РТП”.

На підтвердження того, що у подальшому позивач використовував придбаний товар у своїй господарській діяльності, а саме: у перевезеннях, свідчить акт списання від 31.12.2010 № СпТ-000010.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до відомостей офіційного сайту ДПА України постачальники позивача на час вчинення господарських операцій зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що позивачем наданий відповідний витяг з єдиного реєстру платників податку на додану вартість ДПА України.

Відповідно до положень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна, згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають, відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що податкова накладна, на підставі якої сформований податковий кредит за грудень 2010 року, відповідає вимогам чинного законодавства і видана платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку. Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами; товар, в ціні якого ФОП ОСОБА_1 сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість"; документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "Нафта-Капітал" та використання товару в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку помилково, оскільки не врахував того, що ФОП ОСОБА_1 формував податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ПП "Нафта-Капітал", в якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача - ПП "НАФТА-КАПІТАЛ" (код 34987667, і.п.н. 349876616034), м. Кременчук, стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Керівник, бухгалтер та засновник підприємства ОСОБА_2, одночасно значиться керівником іншого підприємства: - ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІДРОДЖЕННЯ" (код 33207902), м. Харків, стан 0 (платник податків основним місцем обліку).

ПП "НАФТА-КАПІТАЛ" зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів від 15.03.2007 р. № 15851020000005392, зареєстровано платником податків 30.08.07р. юридична адреса м. Кременчук, вул. 50 років СРСР, б. 9, кв. 118, вид діяльності - оптова торгівля паливом Статутний фонд - не сформований. Згідно розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010р.-працівники за основним місцем роботи відсутні. Витрати на оплату праці згідно декларації-за 9 місяців 2010р..-6'083грн. Згідно останньої декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010р. основні фонди складають 7'526 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що гр. ОСОБА_2 не володіє інформацією про фінансово - господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства. У звязку з чим, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 є власником ПП „Нафта-капітал" лише формально, фактично фінансово - господарську діяльність не здійснював.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, п 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

З податкової звітності ПП "Нафта-капітал" вбачається, що на підприємстві відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації встановлено укладання цивільно-правових, відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. Крім того, підприємство ПП "Нафта-капітал" проводило розрахунки за готівку без наявності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.

Також з акту обстеження № 18 від 17 січня 2011 року слідує, що ПП “Нафта - Капітал” не знаходиться за юридичною адресою.

Враховуючи вищезазначене, ПП "Нафта-капітал" порушено ст. 1 Закону України від 15.05.2003 №755-Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені”, а саме - за юридичною адресою ПП "Нафта-капітал" директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

За ініціативою Кременчуцької ОДПІ підприємству ПП "Нафта-капітал'' (код 34987667) 20.01.2011 у анульовано свідоцтво платника ПДВ по причині відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що по підприємству ПП “Нафта-капітал”(код 34987667) згідно акту № 8 від 19.01.2011р. “Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" декларації з ПДВ за грудень 2010 року встановлено порушення п.п. 1.6; п.п 1.7 ст. 1, п.п 7.4.1 п.п, 7.4.5 п. 7.4, п.п., 7.2.4, п.п, 6 п. 7.2, п. 7.5, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97- ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями в частині завищення податкового кредиту та податкового зобов'язання. Декларацію за грудень 2010р. ПП "Нафта-капітал" не подано.

Пунктом 1.8 акту перевірки ПП “Нафта-капітал”встановлено, що у суб'єкта господарювання відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями. Дані, наведені в декларації з податку на додану вартість про обсяги податкового кредиту - не є дійсними.Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, податковий орган дійшов вірного висновку стосовно того , що для контрагентів ПП „Нафта-капітал" такі операції несуть податкову вигоду, і саме вони в даному випадку є вигодонабувачами, тобто, особами, на користь яких вчинюються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Так, ФОП ОСОБА_1 в результаті відносин із ПП “Нафта-капітал”(код 34987667) протягом грудня 2010року сформовано податковий кредит на суму 2747,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що для проведення перевірки копії видаткових накладних, податкових накладних, договору та копій товарно-транспортних накладних надано не було. Зазначені документи були надані лише під час судового розгляду справу в суді першої інстанції..

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач та ПП “Нафта-капітал”ставили за мету не виконання умов укладеного договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобовязань та штучного формування податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов вірних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-1670/3432/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.