Ухвала суду № 22030070, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-6775/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі№2а-6775/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

06.06.2011 року, Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" (відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2011р.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002032305 від 16.05.2011 р., прийняте стосовно Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0002032305 від 16.05.2011 р.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 16.08.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Також , судом першої інстанції не враховано, вимоги ст. 203, 215, ст.216, ст..228 ЦК України, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким , що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" є обґрунтованим та законним .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" (надалі ПАТ "Південспецбуд") зареєстроване Виконавчим комітетом Дзержинської районної ради 21.04.1994 року та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова.

13.04.2011 року головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Південспецбуд", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Технобудальянс" (код ЄДРПОУ 37190526), за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт від 13.04.2011р. за №1156/2305/01416731.

Як вбачається з даного акту перевірки, перевірка проводилась на підставі службового посвідчення серії УХК №146503 та згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав передбачених ст.78 зазначеного кодексу.

Як вбачається з копії наказу від 06.04.2011 р. № 803, на підставі якого, як вказано в акті перевірки від 13.04.2011р. за №1156/2305/0141673, було проведено перевірку позивача, взагалі не зазначено за який період буде проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПАТ "Південспецбуд" та термін її проведення.

Письмовий запит від 30.03.2011 р. №6038/10/23-523, наданий відповідачем в підтвердження своєї позиції по даній справі, був отриманий позивачем 14.04.2011 року згідно з поштовим повідомленням.

Письмовий запит від 30.03.2011 р. було направлено на адресу позивача 31.03.2011р. і вже 06.04.2011р. було прийнято наказ №803 про проведення 13.04.2011р. документальної невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Південспецбуд".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідачем було порушено вимоги ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим на момент перевірки, а саме 13.04.2011р. у відповідача не було законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Південспецбуд".

Щодо виявлених порушень при перевірці позивача колегія суддів зазначає наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, в акті перевірки, відповідачем встановлено порушення ПАТ "Південспецбуд" ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Технобудальянс" з ПАТ "Південспецбуд"; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість ПАТ "Південспецбуд" за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року у загальній сумі 60868 грн., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 60868 грн.

На підставі акту перевірки від 13.04.2011р. за №1156/2305/01416731 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0002032305 від 16.05.2011 року, відповідно до якого визначено суму грошового зобовязання в розмірі 76085,00 грн., з яких 60868,00 грн. за основним платежем та 15217,00грн. штрафні санкції.

З акту перевірки від 13.04.2011р. за №1156/2305/01416731 вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" і винесеного спірного податкового повідомлення рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Технобудальянс".

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України №68/97-ВР визначає, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Виходячи з цього, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №68/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ "Технобудальянс" було укладено контракт. Відповідно до контракту № 37/11 від 10.11.2010 року - ТОВ "Технобудальянс приймає на себе зобов'язання на виконання робіт з поточного ремонту підїздних залізничних шляхів на виробничій базі ВАТ "Південспецбуд" за адресою Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26, відповідно до умов цього контракту, та проектної документації, яка передається підряднику замовником та обов'язується якісно і своєчасно їх виконати.

Вартість робіт за контрактом складає 365206,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% та визначається згідно ДБН.Д.1.1 - 2000 на основі виданої проектно - кошторисної документації та фактично виконаних обсягів робіт.

Також, між позивачем та ТОВ "Технобудальянс" було укладено додаткову угоду № 1 від 11.11.2010 року до контракту № 37/11 від 10.11.2011 року, відповідно до умов якої, сторони домовились викласти п.1.1 розділу 1 контракту у наступній редакції: замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на виконання робіт з поточного ремонту під'їзних залізничних шляхів на виробничій базі ВАТ "Південспецбуд" за адресою Харківська область, м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26, відповідно до умов цього контракту, та кошторисної документації, яка передається підряднику замовником та обов'язується якісно і своєчасно їх виконати.

На виконання вказаного контракту № 37/11 від 10.11.2011 року були видані податкові накладні від 15.12.2010 року № 1512108 на загальну суму з ПДВ 365000,00 грн., від 30.12.2010 № 3012132 на загальну суму з ПДВ 206,00 грн.

Про виконання контракту свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) за грудень 2010 року.Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за грудень 2010 р. підписаними сторонами підтверджується виконання ТОВ “Технобудальянс”узятих на себе зобов'язань за Контрактом на суму 365 206,00 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 60 833,33 грн. Платіжним дорученням № 3498 від 15.12.2010 р. підтверджується сплата позивачем грошових коштів за послуги ТОВ “Технобудальянс”згідно Контракту.

Як вбачається з матеріалів справи - копій контракту, актів виконаних робіт, платіжних доручень наявних у матеріалах справи, що підтверджується позивачем подальше використання у власній господарській діяльності .

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що ПАТ "Південспецбуд" та ТОВ "Технобудальянс" належним чином оформили договірні правовідносини, які мали реальний характер, та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та контрагентом угод , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочинну недійсним не вимагається.

В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін .

Аналіз вищевикладеного свідчить, що угоди укладені відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам ч.І ст.205, ч.2. ст.207, ч.І ст.208, ч.І ст. 638, ч.З ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

На момент укладення угод та її виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Технобудальянс" мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про їх нікчемність є помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Також відповідно до вимог п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

ПАТ "Південспецбуд" та ТОВ "Технобудальянс " належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо нікчемності укладених угод відповідно до 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України, є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі№2а-6775/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бондар В.О.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.