Ухвала суду № 22029936, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-2552/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-2552/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкер" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкер" ( далі позивач) звернулось суду до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова( далі відповідач) в якому просило з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати податкове-повідомлення рішення №0000192302/0 від 09.03.2011 року на суму 63242грн. 50 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкер" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень -рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове-повідомлення рішення №0000192302/0 від 09.03.2011 року на суму 63242грн. 50 коп. задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 27.07.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. А саме судом першої інстанції порушено: п.п.5.3.9, п.п.5.3.1, п.5.3, ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), пп.9.12.2, П.9.12.ст.9 Закону України №889-ІV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб", зі змінами та доповненнями, що і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000192302/0 від 09.03.2011 року винесено відповідачем не обґрунтоване та прийняте всупереч чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкер" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.05.2002 року, про що внесено запис про включення відомостей до ЄДР № 14801200000013963.(а.с.8) Згідно даних акту перевірки від 11.02.2011р. № 323/23/31941986 ДПІ в Московському районі м. Харкова ТОВ "Конкер" перебуває на обліку в ДПІ з 15.05.2002 року за № 133.

11.02.2011року, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Конкер" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 11.02.2011р. № 323/23/31941986.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000192302/0 від 09.03.2011 року у звязку із чим позивачу за порушення п.п.п.5.3.9 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями нарахована сума грошового зобов"язання за основним платежем у розмірі 50594 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 12648,50 грн.

Відповідно до акту від 11.02.2011р. № 323/23/31941986 перевіркою показників, відображених в рядку 04.13 Декларації "інші витрати" , встановлено , що підприємством завищено валові витрати на загальну суму 202376 гри., у тому числі за 3 квартал 2007 року на суму 19648 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 26165 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 33351 гри., за 2 квартал 2008 року на суму 26852 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 32665 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 63695 грн. у зв"язку з не наданням позивачем під час перевірки документів, які б підтвердили відповідність відображення даних показників в Декларації .

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем на підтвердження включення вищевказаних сум до складу валових витрат надані лише акти виконаних робіт від суб"єкта малого - підприємництва - фізичної особи, платника єдиного податку ОСОБА_1 про надання позивачу послуг маркетолога та збір інформації про стан ринку.

Як вбачається з пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, але сплачують податок на прибуток за ставкою нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону, або сплачують цей податок у складі єдиного фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, є дата фактичного отримання робіт (послуг) від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати. Тобто мова тут йде про дату збільшенні валових витрат по даті і фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена у цілях бухгалтерського обліку, у першу чергу є первинні документи.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що оскільки на підприємстві лічиться комерційний директор, менеджер по збуту, менеджер по закупівлі та інші менеджери, то підприємство не мало потреби у інформаційних послугах до уваги не приймається.

Виходячи з вищевикладеного позивачем правомірно включено суму за інформаційні послуги до валових витрат.

Також судом першої інстанції встановлено і підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем у рядку 04.13 Декларації "інші витрати" відображено також витрати на комунальні послуги (теплопостачання, електроенергія, послуги зв"язку, обслуговування пожежної сигналізації, вивіз сміття та інші послуги).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки не враховані інші види послуг, крім інформаційних, на підставі яких позивачем занесено загальну суму 202376 грн. за 3-4 квартал 2007 року та за 1-4 квартал 2008 року до валових витрат. Доказами на підтвердження послуг на підставі яких позивачем занесено загальну суму 202376 грн. за 3-4 квартал 2007 року та за 1-4 квартал 2008 року до валових витрат надані до суду та приєднані до матеріалів справи акти виконаних робіт, акти приймання - передачі робіт, договори, податкові накладні, доказами понесення позивачем витрат є приєднані до справи копії платіжних доручень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000192302/0 від 09.03.2011 року винесено відповідачем не обґрунтоване, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо нікчемності укладених угод відповідно до 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України, є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-2552/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бондар В.О.

Судді(підпис)

(підпис)Кононенко З.О. Донець Л.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.