Ухвала суду № 22029874, 28.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р.Справа № 2а-5780/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Горла М.В.

представника відповідача Казимир Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-5780/11/2070

за позовом Дочірнього підприємства "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Харкіспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (далі за текстом - позивач ДП "Харківспецгасіння") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції Ленінського району м.Харкова (далі за текстом-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000011540 від 10.05.2011р., яке винесене на підставі висновків акту перевірки №678/15-412/34470916 від 20.04.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м.Харкова №0000011540 від 10 травня 2011 року про збільшення ДП "Харківспецгасіння" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 677563,75 грн., в тому числі за основним платежем 589531,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 88032,75 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.86 КАС України. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ДП "Харківспецгасіння" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірно відніс суми по взаємовідносинам з ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд", оскільки податковими органами проведено перевірки та встановлено неможливість здійснення ними реальної господарської діяльності і нікчемність укладених угод.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Харкова у період з 15.04.2011р. по 20.04.2011р. проведено документальну невиїзну перевірку ДП "Харківспецгасіння" КП "Харківспецсервіс" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.04.2011р. за №678/15-412/34470916.

Висновками вказаного акту встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності ДП "Харківспецгасіння" КП "Харківспецсервіс" по взаємовідносинам з ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року, чим порушено ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

Також в акті перевірки зазначено про порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України у частині віднесення до складу податкового кредиту у грудні 2010 року січні 2011 року сум ПДВ на загальну суму 589 531,00 грн. (за грудень на суму 352 127,00 грн., за січень на суму 237 404,00 грн.), які виникли за виконання угодами з ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд", що визнані нікчемними та в силу ст.216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків та не повязані з власною господарською діяльністю позивача. В висновках акту вказано, що в порушення пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачем занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 589531,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №678/15-412/34470916 від 20.04.2011р. та згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011540 від 13.01.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання ДП "Харківспецгасіння" КП "Харківспецсервіс" з податку на додану вартість в загальній сумі 677 563,75 грн., в тому числі за основним платежем 589531,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 88032,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення рішення про визначення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 677 563,75 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" було укладено договори на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ліцензій ТОВ "Профінтербудсервіс" (ліцензія АВ №490421 від 08.12.2009р.) та ТОВ "Технопром.буд" (ліцензія АВ №490335 від 20.11.2009р.) мали дозвіл на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури згідно з переліком, зокрема: будівельні та монтажні роботи, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання та інші роботи.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем, ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" було складено акти приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-3, в яких зазначено загальну вартість робіт, складові адміністративних видатків, вид і кількість будівельних машин і механізмів, матеріалів, які використовувались на будівництві.

Наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків підтверджено оплату позивачем виконаних ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" будівельних та монтажних робіт (а.с.228-249 т.6, 84-113 т.7).

На адресу позивача ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" було виписано податкові накладні.

Таким чином, відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем підтверджено належними бухгалтерськими документами реальний характер, укладених ним угод та правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених його контрагентам ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд".

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо недоведеності відповідачем нікчемності зазначених угод, оскільки позивачем виконані всі умови укладених договорів .

При цьому колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем на підставі акту від перевірки від 20.04.2011р. за №678/15-412/34470916, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки позивача. Зазначена перевірка проведена відповідачем на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №446 від 05.04.2011 року згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та з урахуванням п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 29.03.2011 року звернувся з запитом №2090/10/15-409 до ДП "Харківспецгасіння", в якому просив надати пояснення та документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій між позивачем та постачальниками у 2010 році та за січень-березень 2011 року. Проте, в порушення пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України зазначений запит не містить переліку контрагентів та документів, що запитуються відповідачем.

Листом №115 від 04 квітня 2011 року позивач звернувся до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, в якому просив уточнити перелік постачальників по яких необхідно надати документи.

Відповідачем перелік постачальників уточнено не було та 15.04.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач провів документальну невиїзну перевірку ДП "Харківспецгасіння" в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 р. в порушення порядку проведення перевірки, встановленого п. 73.3 ст.73, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого ним за договорами на виконання будівельно-монтажних робіт, укладеними з ТОВ "Профінтербудсервіс" та ТОВ "Технопром.буд" .

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від28.09.2011р. по справі№2а-5780/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.