Ухвала суду № 22029270, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р.Справа № 2а-8525/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову від 13.09.2011р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області:

- № 0003672301/0 від 10.12.2010 року;

- № 0003672301/1 від 05.01.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неправомірність, на його думку, висновків податкового органу про визначення податкового зобовязання ТОВ «ІАК «Балінвест» з податку на додану вартість у розмірі 83025.53грн. Позивач вважає неправомірним висновок відповідача про необхідність внесення до Свідоцтва про реєстрацію усіх видів діяльності, визначених статутними документами.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області, проти позову заперечував, посилаючись на те, що в Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування позивача зазначений виключний перелік видів діяльності по КВЕД, з огляду на що, ну думку податкового органу, позивачем безпідставно змінено базу оподаткування, а тому нараховані податкові зобовязання з ПДВ в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест».

Даним рішенням скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0003672301/0 від 10.12.2010 року та № 0003672301/1 від 05.01.2011 року.

На зазначену постанову суду Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» залишити без задоволення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія Балінвест» зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 196, т. 1), перебуває на податковому обліку в ДПІ Балаклійського району Харківської області.

В період з 29.10.2010 року по 25.11.2010 року працівниками ДПІ Балаклійського району Харківської області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія Балінвест» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

За результатами перевірки було складено Акт № 2546/23-104/32934058 від 02.12.2010р. (а.с. 7-32, т. 1).

На думку податкового органу, під час проведення перевірки, крім іншого, було встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства:

- п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 53798,63 грн.;

- п.п. 8-1.2, ч. 2 п.п. 8-1.10 ст. 8-1 п.п. 8-1.15.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податкове зобовязання податкової декларації з ПДВ (Скороченої), що в свою чергу призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 53798.63грн.;

- в результаті вищезазначеного порушення пп. 8-1.2, ч. 2 пп. 8-1.10 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ІАК” Балінвест» неправомірно скористалося податковою пільгою в розмірі 1163,79 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ Балаклійського району Харківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 83025.53грн., з яких за основним платежем 53798.63грн., за штрафними санкціями 29226.90 грн. (а.с. 54, т. 1).

Вказане податкове повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. було оскаржено в адміністративному порядку шляхом послідовного подання скарг до ДПІ Балаклійського району Харківської області (а.с. 56-57, т. 1), ДПА в Харківській області (а.с. 62-63, т. 1), ДПА України (а.с. 68-69, т. 1).

Рішеннями ДПІ Балаклійського району Харківської області (а.с. 58-61, т. 1), ДПА в Харківській області (а.с. 64-67, т. 1), ДПА України (а.с. 70-71, т. 1), вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

ДПІ Балаклійського району Харківської області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. з ідентичним первинному розміром донарахованого ПДВ (а.с. 55, т. 1).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з правомірності обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для відображення в акті перевірки порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та донарахування у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ слугували наступні висновки податкового органу:

1) ТОВ «ІАК «Балінвест» за перевіряємий період здійснювало діяльність, яка не була зазначена у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, а саме: реалізацію свиней, поросят, ягнят на суму 42060,50 грн., реалізацію продуктів переробки на суму 3 945,40 грн.

2) ТОВ «ІАК «Балінвест» надавало населенню тракторні послуги, комбайнерські послуги, послуги по збиранню врожаю, тощо на суму 7792,73 грн., у звязку з чим завищено податкові зобовязання податкових декларацій з податку на додану вартість (скороченої), на загальну суму 53798,63 грн. та занижено податкові зобовязання по загальній декларації з ПДВ.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Законом України від 31.10.2008 «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції статтю 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісовою господарства та рибальства.

Згідно з п. 8-1.1, 8-1.6, 8-1.10 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. Виходячи з вимог вказаної статті реєстрація діє до дати її анулювання. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач як сільськогосподарське підприємство був зареєстрований у податковому органі як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.01.2009р.

Відповідно до пп. 8-1.15.6. п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», № 23 від 21.01.09 р. затвердив вказаний перелік. Зазначена вище Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності 02 лютого 2009 року з дня опублікування.

Такими чином, суд приходить до висновку, що в період з 01.01.09 по 02.02.09 позивач повинен був керуватися виключно положеннями ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що законодавець не обмежує можливість застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ лише видами господарської діяльності, зазначеними у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, оскільки стаття 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить посилання на виключний перелік видів діяльності, які зазначені у свідоцтві.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання податкового органу на можливість застосування сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування лише при здійсненні видів діяльності, зазначених у Спеціальному свідоцтві, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується посилань апелянта на неправомірність включення позивачем до скороченої податкової декларації вартості ПДВ за реалізацію кінцевому споживачу свиней, поросят, ягнят, а також продуктів переробки (мяса, субпродуктів, жиру, бутора, сала), то колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в період з січня по 16 березня 2009 року позивач здійснював реалізацію кінцевому споживачу свиней, поросят, ягнят. Вказані тварини відгодовувалися безпосередньо позивачем, що не заперечувалося в судовому засіданні представниками сторін. Податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 42060,50 грн. позивачем включався до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Також позивачем в період червень 2009 року червень 2010 року реалізовувалися кінцевому споживачу продукти переробки мясо, субпродукти, жир, бутор, сало. Вказані товари оброблялися безпосередньо позивачем, що не заперечувалося в судовому засіданні представниками сторін. Податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 3945,40 грн. позивачем включався до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Колегія суддів зазначає, що у групі 01 УКТ ЗЕД Закону України «Про Митний тариф України» товарної позиції 0103зазначено свині живі, 0103 91 свині живі масою менше 50кг, 0104 10 30 00 - ягнята.

У групі 02 УКТ ЗЕД Закону України «Про Митний тариф України» зазначено - м'ясо та їстівні субпродукти, крім того товарна позиція 020900 - сало без пісних частин, свинячий жир і жир свійської птиці, невитоплені та не виділені іншим способом, свіжі або охолоджені, морожені, солоні або в розсолі, сушені або копчені.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що свині, поросята та ягнята, а також мясо, субпродукти, жир, бутор, сало, які реалізовувалися позивачем, є сільськогосподарськими товарами в розумінні п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та з урахуванням вимог ст. 8-1 вказаного Закону позивачем правомірно було включено податок на додану вартість від реалізацій вказаних товарів в розмірі 42060,50 грн. та 3945,40 грн. до податкової декларації з ПДВ (Скороченої).

Що стосується посилання апелянта на порушення позивачем п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до податкової декларації з ПДВ (Скороченої) податку на додану вартість від наданих послуг з оранки, комбайнерських послуг, послуг по збиранню врожаю, послуг з культивації, послуг по збиранню зернових, послуг по сівбі, колегія суддів зазначає наступне.

Пункт п.8-1.5 статті Закону України «Про податок на додану вартість» містить розяснення термінів, які засовуються для цілей цієї статті.

Так, пп. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» надає визначення та складові такого терміну як «виробничі фактори».

Відповідно до вказаних пунктів встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що термін «виробничі фактори» застосовується лише до товарів (послуг), які придбаваються сільськогосподарським підприємством, а не реалізуються. Таким чином, не може мати місце порушення позивачем п.п. 8-1.15.1. п.8-1.5 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» під час відображення у податковій звітності ПДВ, нарахованого на реалізовані (надані) сільськогосподарські товари (послуги).

Крім того, з актів приймання-передачі наданих послуг за період липень 2009 р. грудень 2009 р., березень червень 2010 року встановлено, що позивачем надавалися виключно послуги, які віднесено Постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.09 до видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. вимогам чинного законодавства.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р., то колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з огляду на наступне.

За результатами оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 0003672301/0 від 10.12.2010р. за процедурою адміністративного оскарження скарга позивача була залишена без задоволення.

05.01.11 Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області було прийнято і направлено на адресу позивача податкове повідомлення рішення № 00036723301/1.

Колегія суддів зазначає, що за вимогами Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., в разі коли скарга платника податків на податкові повідомлення рішення залишається контролюючим органом без задоволення, а визначені оскарженими податковими повідомленнями рішеннями суми грошових зобовязань залишаються без змін, нові податкові повідомлення рішення через / податковим органом не складаються.

Таким чином, податкове повідомлення рішення № 00036723301/1 від 05.01.2011р. було винесено Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області за відсутності передбаченої Податковим кодексом України підстави, а тому підлягає скасуванню.

Виходячи з вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову від 13.09.2011р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2011 р.