Ухвала суду № 22028610, 30.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 р.Справа № 2а-8680/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011р. по справі№2а-8680/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАП" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст >третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" <за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАП" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районім.Харкова №0000802330 від 05.07.11 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Адап» податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3095,00 грн. та штрафу в сумі 773,75 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районім.Харкова №0000792330 від 05.07.11 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма “Адап”(код ЄДРПОУ 23761049) податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 3869,00 грн. та штрафу в сумі 967,25 грн.

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги приписи ст. 159 КАС України, порушено вимоги ст.19, 129 Конституції України, ст.5, ст.11 Закону України «Про оприбуткуванні прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2011р., 20.06.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Адап” щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” за квітень-грудень 2010 р., в ході якої встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.2015, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період з 01.04.10р. по 31.01.2011р.; п.5.1, пп.5.2.1 ст. 5 та пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оприбуткуванні прибутку підприємств», чим занижено податок на прибуток на суму 3869,275грн. за 2010р.; пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на суму 3095,42 грн.

За результатами перевірки складено акт № 2671/233/23761049 від 21.06.2011, на підставі якого ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802330 від 05.07.11р., яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3 095,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 773,75грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792330 від 05.07.11р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3869,00грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 967,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, а позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.2 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Згідно з п.4.1.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлення порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Так, матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова було проведено перевірку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Адап”, за результатами якої складено акт №2671/233/23761049 від 21червня 2011р. щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка" за квітень-грудень 2010 р.

З акту перевірки вбачається, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, є зареєстрованим платником ПДВ, декларував податкові зобовязання внаслідок здійснення ним операцій з виготовлення поліграфічної продукції, які позивач реалізує на митній території України. Від ТОВ "Побутелектротехніка" за період, охоплений перевіркою, були придбані товарно-матеріальні цінності для їх подальшого використання в виробничому процесі для виготовлення поліграфічної продукції, за рахунок чого, на підставі отриманих від третьої особи податкових та видаткових накладних, позивач сформував суму валових витрат у розмірі 15477,10 грн. та податковий кредит в загальній сумі 3869,00 грн., що відповідає даним Автоматизованої системи співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту.

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідач дійшов висновку про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 3869,00 грн. та про штучне збільшення валових витрат на суму 15477,10 грн. через неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій третьою особою - ТОВ "Побутелектротехніка" - та нікчемність всіх укладених нею угод як таких, що порушують публічний порядок, яка була встановлена актом перевірки 08.03.2011 за №717/23-5/24136939, складеним ДПІ у Київському районі м. Харкова за результатами проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ “Побутелектротехніка з питань визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.04.10р. 31.01.11р.

Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження ні під час судового розгляду, ні в ході апеляційного провадження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими накладними, які відповідають вимогам п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, видатковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, договором поставки №14 від 04.10.10, укладеним між позивачем (покупцем) та третьою особою (постачальником); довіреностями позивача на отримання матеріалів; платіжними дорученнями, які свідчать про сплату позивачем контрагенту коштів третій особі; відомостями про подальше використання отриманих матеріалів в процесі основної діяльності - виготовлення поліграфічної продукції.

Твердження відповідача в акті перевірки про ненадання товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за правочинами з ТОВ "Побутелектротехніка", є безпідставними, оскільки як свідчать матеріали справи, товарно-матеріальні цінності, які придбав позивач у третьої особи, завдяки їхньої малогабаритності та невеликої ваги не потребували перевезень із застосуванням вантажного автомобільного транспорту.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні перевезення товарно-матеріальних цінностей зі складу ТОВ «Побутелектротехніка», здійснювалось міським транспортом або особистим транспортом співробітника позивача.

Посилання відповідача про відсутність у позивача складських приміщень, спростовується договорами оренди нежитлового приміщення позивача №1-08/09 від 31.08.09 та №1 08/10 від 31.08.10, які укладені з ФО-П ОСОБА_1

Пунктом 1.6, 1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «АДАП та ТОВ «Побутелектротехніка» є належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, мають відповідні свідоцтва, а податкові накладні, виписані третьою особою, оформлені належним чином.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум, які підтверджені податковими накладними, складеними третьою особою, у звязку з придбанням позивачем матеріалів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Щодо порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідач погоджується, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ “Побутелектротехніка”, підтверджені документально належним чином.

Фактична сплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з третьою особою.

З пояснень відповідача слідує, що в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод використовувалася виключно інформація, отримана у встановленому законом порядку від ДПІ у Київському районі м. Харкова, а саме: акт перевірки третьої особи від 08.03.2011р. за №717/23-5/24136939. Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність фіктивного характеру здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та третьої особи, що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого позивачем сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість". Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні апелянтами норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2011р. по справі№2а-8680/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Сіренко О.І. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.