Ухвала суду № 22028506, 23.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р.Справа № 2а-6741/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Загрибельного Г.С.

представника відповідача Воловельської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011р. по справі№2а-6741/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт плюс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківенергоремонт плюс”(надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 0000212320 від 27 травня 2011 року та податкове повідомлення рішення № 0000222320 від 27 травня 2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківенергоремонт плюс” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000212320 та №0000222320 від 27 травня 2011 року винесені Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м.Харкова.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Харківенергоремонт плюс” є субєктом господарювання юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Судом першої інстанції також встановлено, що в ході проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківенергоремонт плюс”з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, дійшов до висновку щодо порушення позивачем зокрема п.5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, про що було зазначено в Акті про результати планової виїзної перевірки від 13.04.2011 р. за № 1558/232/31635956.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення від 27 травня 2011 року №0000212320, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 2850042,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 712510,50 грн., на загальну суму 3562552,50 грн. та податкове повідомлення рішення від 27 травня 2011 року №0000222320, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 3492970,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 858242,50 грн., на загальну суму 4291212,50 грн.

Вказані порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що між ТОВ “Харківенергоремонт плюс”та ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “ТОВ “Техенергоресурс”та ТОВ “Промспец консалтинг”були укладені угоди, які перевіряючі вважають нікчемними, мотивуючи це тим, що у зазначених контрагентів відсутній технічний персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб”єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. На підставі чого, в Акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства від 13.04.2011 р. за № 1558/232/31635956 та в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 27 травня 2011 року № 0000212320 та №0000222320 зроблені висновки про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 2850042,0 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 3492970,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 1-4 квартали 2010 року та податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року грудень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту за липень 2010 року в сумі 103666,64 грн. грунтувалися на встановлених розбіжностях по контрагенту ВФ “Укрметалосервістехнологія”, відповідно до яких контрагент позивача ВФ “Укрметалосервістехнологія” відобразив податкові зобов'язання за липень 2010 року в сумі 0 грн.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, грунтувалися на висновках актів перевірок, проведених відносно контрагентів позивача в яких зазначено про відсутність реальності угод, укладених між ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”та їх контрагентами.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс” договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ “Електроспецтех”було укладено договори підряду від 19.03.2010 року, 05.01.2010 року, 07.12.2009 року, 01.02.2010 року, 19.10.2009 року, 02.03.2009 року, 25.05.2009 року, 14.09.2009 року, 27.02.2009 року, 16.07.2010 року, 08.11.2010 року, 25.03.2010 року на виконання підрядних робіт на території ТОВ “Єнакієвський мателургійний завод”.

Фактичне виконання сторонами умов спірних договорів підряду підтверджується договірною ціною, актами передачі давальницької сировини, актами списання давальницької сировини, податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, ліцензією виданою ТОВ "Електроспецтех" на проведення будівельної діяльності строком дії з 12.01.2007 р. по 12.01.2012 р., дозволом на початок виконання робіт підвищеної небезпеки строком дії з 11.03.2009 р. по 11.03.2012 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ “Техенергоресурс”було укладено договір підряду від 01.09.2009 року на виконання підрядних робіт на території ТОВ “Єнакієвський мателургійний завод”.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується договірною ціною, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ВФ “Укрметалосервістехнологія” було укладено договір від 02.07.2010 року на виконання підрядних робіт, відповідно до п. 1 ВФ “Укрметалосервістехнологія” (субпідрядник) за дорученням позивача (генпідрядника) зобовязалося виконати роботи по технічному обслуговуванню енергетичного обладнання, розташованого за адресою : Донецька область, м. Єнакієво, пр-т Металургів, 9. Замовником підрядник робіт відповідно до вказаного договору є ВАТ “Єнакієвський металургійний завод”.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підряду підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні договори підряду, укладені з ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія” були укладені позивачем на виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ “Енакієвський металургійний завод”, що підтверджується податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, виписками банку щодо оплати робіт проведених позивачем.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія” договорів підряду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договори від 15.10.2010 року, 01.10.2010 року, 01.10.2010 року, 15.10.2010 року з ТОВ “Промспец Консалтинг”відповідно до яких позивачу було поставлено обладнання, вузли та матеріали, згідно специфікацій, які є невідємною частиною цих договорів.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується специфікаціями, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреністю виданою позивачем на отримання у ТОВ “Промспец Консалтинг”ТМЦ.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ “Промспец Консалтинг” договорів поставки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірки ТОВ “Техенергоресурс”від 23.11.2010 року № 3057/23-03-05/34566972, ТОВ “”Електроспецтех”від 23.11.2010 р. № 3058/23-03-05/34689962,ТОВ “Промспец Консалтинг”від 10.03.2011 р. № 349/23-03-05/37091549, на підставі яких відповідач прийшов до висновку про нікчемність угод, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки протиправний характер призначення і проведення цих перевірок встановлено судовими рішеннями, а саме постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.20101 року, які набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс” слугував акт перевірки за висновками якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 1-4 квартали 2010 року та податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року грудень 2010 року за операціями, проведеними на підставі договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія”виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія”податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія”і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс” за спріними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладеного з ТОВ “Промспец консалтинг”, ТОВ “Електроспецтех”, ТОВ “Техенергоресурс”, ВФ “Укрметалосервістехнологія” договорів підряду та поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2011р. по справі№2а-6741/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.