Ухвала суду № 22028344, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/5796/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства " Сумський м'ясокомбінат" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-1870/5796/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Сумський м'ясокомбінат" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протипрвними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ВАТ "Сумський мясокомбінат", звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 02 серпня 2011 року № 0007181502/0/61419, яким ВАТ "Сумський мясокомбінат" збільшено грошове зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності на суму 333717,75 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 58 Конституції України, ст. ст. ст. 204, 526 Цивільного кодексу України, п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14, п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 24, абз. 8 ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішень Сумської міської ради від 19.05.1994 р., 26.11.1997 р. та 06.03.2007 р. між ВАТ "Сумський мясокомбінат" та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 04.02.1997 р. № 126, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 103, площею 149145 кв.м. та терміном на 50 років; договір оренди земельної ділянки від 29.11.1997 р. № 169, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 105, площею 2814 кв.м. та терміном на 25 років; договір оренди земельної ділянки від 29.11.1997 р. № 170, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 17, площею 1946 кв.м. та терміном на 25 років; та договір оренди земельної ділянки від 29.05.2007 р., яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 146/1, площею 148 кв.м. та терміном до 06.03.2012 р. (а.с. 16, 17, 18, 19-22).

25.07.2011 р. посадовою особою ДПІ в м. Суми проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський мясокомбінат" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період січень-травень 2011 року, якою встановлено порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-травень 2011 року на суму333717,75 грн. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 25.07.2011 р. № 5641/152/05496017 (а.с. 11-12).

За наслідками проведеної перевірки на підставі Акту від 25.07.2011 р. № 5641/152/05496017 ДПІ в м. Суми було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 р. № 0006361502/0/54742, яким ВАТ "Сумський мясокомбінат" збільшено суму грошового зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності на суму 333717,75 грн та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн (а.с. 13).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, а тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати орендну плату в сумі не меншій ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення -рішення від 11.07.2011 р. № 0006361502/0/54742, яким ВАТ "Сумський мясокомбінат" збільшено суму грошового зобовязання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності на суму 333717,75 грн та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1 грн (а.с. 13). прийняте ДПІ в м. Суми у повній відповідності з нормами чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем сплачується орендна плата за земельні ділянки по вул. Харківська, 103, м. Суми, вул. Харківська, 105, м. Суми, вул. Охтирська, 17, м. Суми, та по вул. Кірова, 146/1, м. Суми, у відповідності до умов договорів оренди цих ділянок від 04.02.1997 р., 29.11.1997 р. та 29.05.2007 р., укладених між ВАТ "Сумський мясокомбінат" і Сумською міською радою.

В той же час, колегія суддів зазначає, що , позивачем не враховано, що відповідно до вимог пп 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: … для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, колегія суддів зазначає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, а тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати орендну плату в сумі не меншій ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Актом перевірки встановлено, що ВАТ "Сумський мясокомбінат" занизило орендну плату за землю за січень-травень 2011 рік на 333717,75 грн.

Таким чином колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0007181502/0/61419, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 333717,75 грн.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку земельних ділянок не проведено площа земельних ділянок.

Відповідно до п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року N 1378-IV.

Згідно з ч. 5 ст. 5 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 рокуN 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може перевищувати - 3 відсотки нормативної грошової оцінки, ВАТ "Сумський мясокомбінат" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Щодо доводів позивача на відсутність підстав для нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Охтирська, 17, м. Суми, у звязку з припиненням Договору оренди земельної ділянки № 170 від 29.11.1997 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, договори оренди земельних ділянок, укладені між Сумською міською радою і ВАТ "Сумський мясокомбінат", зокрема і договір оренди земельної ділянки по вул. Охтирська, 17, м. Суми, площею 1946 кв.м. (договір від 29.11.1997 р., зареєстрований у Сумському міськвиконкому 29.11.1997 р. за № 170), є чинними, оскільки в Управлінні Держкомзему у місті Суми не зареєстровані договори щодо розірвання (припинення дії) договорів оренди земельних ділянок ВАТ "Сумський мясокомбінат" в межах міста Суми.

Позивачем зазначено, що ДПІ в м. Суми безпідставно донараховано ВАТ "Сумський мясокомбінат" податкове зобовязання по орендній платі за землі державної і комунальної власності за січень-травень 2011 року на загальну суму 333718,75 грн ще й тому, що останнього визнано банкрутом, а на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобовязаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури. Під час ліквідаційної процедури не виникають будь-які нові зобовязання, що можуть бути заявлені в порядку ст. 23 цього Закону.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України підставою для вилучення субєкта господарювання з державного реєстру є скасування його державної реєстрації. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури допускає підприємницьку діяльність банкрута, яка завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, передбачає можливість укладення угод тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач самостійно визначив суму податкового зобовязання в поданій ним податковій декларації на 2011 рік від 27.01.2011 р. (а.с. 23).

Таким чином колегія суддів зазначає, що ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляють субєкта господарювання здатності мати цивільні права та обовязки.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року по справі№2-а-1870/5796/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства " Сумський м'ясокомбінат" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі№2а-1870/5796/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >