Ухвала суду № 22028145, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-16435/10/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.07.2011р. по справі№2а-16435/10/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.12.10 р. № 000334/1702/0 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 118875,20 грн. та № 0003351702/0 про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 9091,66 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4545,84 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від15.07.11 р. по справі№2а-16435/10/2070 адміністративний позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.07.11 р. по справі№2а-16435/10/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт № 12573/1702/НОМЕР_1 від 01.12.10 р. документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.09.08 р. по 30.06.10 р.

За результатами проведеної перевірки податковим органом були встановлені порушення позивачем вимог п. 7.4.5, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», в результаті чого занижено податкове зобовязання по ПДВ у сумі 9091,66 грн. за період з 25.09.09 р. по 25.03.10 р. та ст. 13. Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»і додатку № 7 до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян»від 21.04.93 р., в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за ІІ кв. 2010 р. у сумі 118875,20 грн.

Виявлені порушення відповідач повязує з тим, що підприємцем вносилися на розрахунковий рахунок в банку готівкові кошти з призначенням платежу «поповнення оборотних засобів», але при проведенні перевірки був зроблений висновок про те, що внесена на розрахунковий рахунок сума не має підтвердження походження та підтвердження оподаткування, а тому вважається доходом від підприємницької діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень № 000334/1702/0 від 09.12.10 р. про визначення податкового зобовязання ФОП ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб у сумі 118875,20 грн. та № 0003351702/0 від 09.12.10 р. про визначення податкового зобовязання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 9091,66 грн. за основним платежем та 4545,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідачем до суду першої інстанції не надано, у звязку з чим, зазначені рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 до складу валових витрат у II кварталі 2010 р. безпідставно включив витрати, які фактично не були понесені підприємцем та були включені до складу валових витрат без надання документів, що підтверджують їх фактичне понесення, а саме: до складу витрат віднесено товари (35512 шт. стартова смужка снеж-бел. угол внутр. наружний, ПВХ), надані ТОВ «Будівельні ресурси-08»(код ЄДРПОУ 36034500) у II кварталі 2010 р. на загальну суму без ПДВ 45458,29 грн. До перевірки надані договори та видаткові накладні, які свідчать про надання відповідного товару, але згідно виписок банку дані суми у перевіряємому періоді на адресу ТОВ «Будівельні ресурси-08»(код ЄДРПОУ 36034500) ФОП ОСОБА_1 сплачені не були, інших документів, які б документально підтверджували дані витрати, до перевірки надано не було, а згідно письмового пояснення залишку цього товару станом на 30.06.10 р. немає, тобто підтвердження купівлі товару неможливо встановити.

На підставі цього перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»та додатку № 7 до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян».

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, виявлено розбіжності. За результатами перевірки встановлено заниження ФО-П ОСОБА_1 оподаткованого доходу за II кв. 2010 р. у сумі 792501,29 грн., чим порушено ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян». В ході перевірки встановлено, що згідно виписок банку 14.04.10 р. ФОП ОСОБА_1 вносить на розрахунковий рахунок готівкові кошти в сумі 144720,0 грн., 12.05.10 р. - 255980,0 грн., 17.05.10 р. - 197952,0 грн., 19.05.10 р. - 148391,0 грн. з призначенням платежу «поповнення оборотних засобів».

Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем ст. 13 Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.92 р. «Про прибутковий податок з громадян»колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною ДПІ України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Необхідно зазначити, що до валового доходу зараховується виручка, що надійшла підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків; виручка в натуральній (не грошовій формі); суми штрафів і пені, отримані від інших субєктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів; суми, нараховані банком на вільній залишок коштів на банківському рахунку, та інше. Зазначений перелік підстав віднесення до валового доходу є вичерпним.

Як уже зазначалося вище, позивач вніс на розрахунковий рахунок кошти у сумі 747043,0 грн. з призначенням платежу «поповнення оборотних засобів», а такої підстави для зарахування до валового доходу в ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»не передбачено, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»є необґрунтованими.

Також слід вказати на те, що в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким керуються і СПД ФО при визначенні валового доходу та валових витрат, в Декреті КМУ «Про прибутковий податок з громадян»та в Законі України «Про державну податкову службу в Україні»відсутні норми, які б давали право органу ДПС на свій розсуд змінювати призначення платежу щодо внесених до банку коштів та включати до валового доходу кошти лише з тих підстав, що перевіряючими зроблене припущення про те, що вони могли бути отримані за результатами господарської операції. Проте будь-якого дослідження з цього питання проведено не було, а тому відповідач в цій частині не виконав приписів п. 2 ст. 71 КАС України.

Стосовно висновків відповідача про безпідставність включення до витрат у ІІ кварталі 2010 р. вартості товарів, отриманих від ТОВ «Будівельні ресурси-08»на загальну суму 45458,29 грн. (без ПДВ), повязаних з тим, що вони не були сплачені, що свідчить про не підтвердження купівлі цього товару, колегія суддів зазначає, що в п. 5.1 та п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказано, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. А в п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки відповідач не заперечує проти того, що у позивача були в наявності всі належним чином оформлені документи, отримані від продавця (договори, видаткові накладні), то саме на дату отримання товару у підприємця виникло право формувати валові витрати. Таким чином висновки перевіряючих в цій частині зроблені при хибному розумінні приписів чинного податкового законодавства, а тому виключення з валових витрат вартість придбаних у ТОВ «Будівельні ресурси-08» товарів є безпідставним.

В акті перевірки відповідач вказує на порушення позивачем вимог п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», повязані з віднесенням до податкового кредиту сум податків по операціям з ТОВ «Будівельні ресурси-08», оскільки перевіряючим не були надані документи на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що до матеріалів справи позивачем надані належним чином оформлені податкові накладні, отримані від ТОВ «Будівельні ресурси-08», № 451 від 25.09.09 р. на загальну суму 10449,6 грн. (ПДВ 2089,92 грн.); № 503 від 26.10.09 р. на загальну суму 16798,9 грн. (ПДВ 3359,78 грн.); № 693 від 25.11.09 р. на загальну суму 4813,96 грн. (ПДВ 962,79 грн.); № 710 від 20.12.09 р. на загальну суму 4362,2 грн. (ПДВ 872,44 грн.); № 33 від 26.01.10 р. на загальну суму 4680,0 грн. (ПДВ 936,0 грн.); № 173 від 12.03.10 р. на загальну суму 2720,83 грн. (ПДВ 544,17 грн.); № 174 від 25.03.10 р. на загальну суму 1632,8 грн. (ПДВ 326,56 грн.), які внесено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних у період з 25.09.08 р. по 30.06.10 р., що відповідачем не заперечувалося.

Зважаючи на те, що в п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»зроблене застереження стосовно неможливості формувати податковий кредит у відсутності належно оформленої податкової накладної, а у позивача були такі накладні, то висновки відповідача про порушення позивачем вимоги саме цієї норми є надуманими та безпідставними.

Також слід відмітити, що придбані у ТОВ «Будівельні ресурси-08» товари позивачем в подальшому були продані за більш високу ціну з метою отримання прибутку, що є основною діяльністю позивача, що підтверджується видатковим накладними № 92 від 01.11.10 р., № 93 від 02.11.10 р., № 94 від 04.11.10 р., № 95 від 05.11.10 р. та ці операції відображені у податковій звітності позивача, у звязку з чим, позивачем були видані податкові накладні № 87 від 01.11.10 р. на загальну суму 12829,78 грн. (ПДВ 2138,3 грн.); № 88 від 02.11.10 р. на загальну суму 27066,91 грн. (ПДВ 4511,15 грн.); № 89 від 04.11.10 р. на загальну суму 5565,9 грн. (ПДВ 927,65 грн.); № 90 від 05.11.10 р. на загальну суму 13125,85 грн. (ПДВ 2187,64 грн.), які внесено в реєстр отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2010 р.

Зважаючи на встановлені обставини, слід зробити висновок про те, що при проведенні перевірки субєкта підприємницької діяльності фізичної особи перевіряючі допустили вільне тлумачення господарських операцій та хибне застосування норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від15.07.11 р. по справі№2а-16435/10/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.07.11 р. по справі№2а-16435/10/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від15.07.11 р. по справі№2а-16435/10/2070 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій