Ухвала суду № 22028123, 23.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/927/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

представника позивача Запорожець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі№2а-1670/927/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-плюс" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс -плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метекс- плюс" (надалі - позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не врахування судом порушення процедури проведення перевірки, не направлення на адресу позивача податкового повідомлення-рішення, не врахування наявності у позивача всіх первинних документів в підтвердження реальності здійснення господарської операції, та як наслідок правомірного віднесення до складу валових витрат витрат понесених підприємством під час здійснення господарських операцій з ТОВ « Біскотер», ТОВ « Індіком», ТОВ « Торгопт-сервіс». Також зазначає, що оскаржувана податкова вимога винесена відповідачем на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень, а тому також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав письмові запре речення на апеляційну скаргу, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-Плюс", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.03.2010 року № 1182/23-209/33672366. (т.1 а.с.12-92)

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся на загальну суму 214 849 грн.

На підставі акту перевірки 09 квітня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області винесено податкове повідомлення рішення № 0001722301/0/1083, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Метекс-Плюс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 322273 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 214849 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 107424 грн. (т.1 а.с.93)

За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення у порядку адміністративного узгодження, скарги ТОВ « Метекс Плюс» залишені без задоволення, а рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області - без змін.

Підставою для донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток позивачу слугував висновок податкового органу про включення позивачем до складу валових витрат за відповідні періоди витрат на придбання товарів від ТОВ "Індіком", ТОВ "Біскотер" та ТОВ"Торгопт-сервіс", які не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу є правомірними, позивачем не надано первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, а саме наявність власних складських приміщень, їх оренди чи договорів з іншими особами про зберігання нафтопродуктів, журналів обліку нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних, а тому рішення податкового органу щодо незаконності віднесення сум до складу валових витрат є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

03.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біскотер" (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № Т-03-03-2008, згідно з яким Постачальник зобов'язується продати, а Покупець купує трубу б/у діаметром 219-1020 мм (п. 1.1 договору) (а.с. 187). Строк дії договору: до 31.12.2008 року (п.5.4 договору).

Згідно п.п. 1.2, 2.1 договору умови поставки : автотранспортом. Оплата проводиться протягом 5-ти календарних днів після отримання товару шляхом переказу суми вартості товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем було надано видаткові накладні та податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю "Біскотер".

Позивачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної суду не надано доказів наявності у позивача власних складських приміщень, їх оренди чи договорів з іншими особами про зберігання товару, надання документів складського зберігання товару, надання актів приймання - передачі товару.

Крім того, судом встановлено, що за умовами договору позивач мав отримати труби б/у діаметром 219-1020 мм., проте згідно наданих позивачем документів зазначено про поставку труб інших розмірів ф.530, ф820, ф426, ф325, що суперечить умовам договору № Т-03-03-2008 від 03.03.2008 року. Доказів укладання додаткових угод до договору про зміну характеристик товару позивачем не надано

Також позивачем надана накладна від 29.05.2008р., згідно якої Товариством з обмеженою відповідальністю "Індіком" поставлено позивачу дизельне паливо в кількості 19600 л на загальну суму 99724,80 грн. (з них ПДВ - 16620,80 грн.) (т.1 а.с.185)

12.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгопт-Сервіс" (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12/09/1-7, нафтопродуктів. За умовами п.2.1. договору ціна на окрему одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються в додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною даного договору . Відповідно до п.п. 3.3 договору датою передачі товару є дата видаткової накладної на товар. Поставка товару здійснюється постачальником на умовах, погоджених сторонами у додаткових угодах до договору (п. 3.1 договору). (а.с. 164).

Згідно п.п. 4.1.2 договору приймання товару Покупцем за кількістю та якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998 р. N 81/38/101/235/122.

Відповідно до додаткових угод до договору № 12/09/1-7 від 12.09.2008 року № 1 від 12.09.2008 р., № 2 від 18.09.2008 р., № 3 від 25.09.2008 р., Постачальник передає у власність, Покупець приймає та оплачує партії бензину А-76 на умовах FCA бензовоз м. Кременчук.

Позивачем на підтвердження факту здійснення даної господарської операції надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, інших документів, в підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначений порядок є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно п. 10.2.1 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно п.6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Відповідно до п.6.2 Інструкції дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) повинно зберігатися в окремих резервуарах.

Відповідно до умов Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363.

Типовою формою єдиної первинної транспортної документації є товарно-транспортна накладна, затверджена спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п.2 даного наказу ведення типових форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача з ТОВ "Індіком" та ТОВ "Торгопт-сервіс", доказів наявності у позивача власних складських приміщень, їх оренди чи договорів з іншими особами про зберігання нафтопродуктів, не надано документів складського зберігання нафтопродуктів, відповідних журналів обліку нафтопродуктів.

Посилання позивача на Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначений нормативно-правовий акт не стосується спірних правовідносин. Крім того, приймання , транспортування,зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Інструкцією про Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення процедури проведення перевірки та не направлення на адресу позивача податкового повідомлення-рішення № 0001722301/2/2593 від 13.08.2010р. прийнятого за результатами перегляду повторної скарги колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься поштове відправлення листа на адресу позивача 13.08.2010р., яке не вручено в зв'язку з закінченням терміну зберігання. (т.1 а.с.159). Податковим органом складено акт про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень 17.09.2010р. та зазначене податкове повідомлення рішення розміщено на дошці оголошень в Кременчуцькій ОДПІ, у відповідності до вимог наказу ДПА України від 21.06.2001р. № 253 « Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платника податків та рішень про застосування штрафних (фінансових ) санкцій», відповідно до якого якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у звязку з незнаходженням посадових осіб , податковим органом складається акт , з зазначенням причин , яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення, та розміщує податкове повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень. День розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) , зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення платнику податків». (.т.1 а.с.159-160)

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно оскарження податкової вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29 грудня 2010 року відповідачем винесено та направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Метекс Плюс" першу податкову вимогу № 1/1289/1106, згідно з якою станом на 29.12.2010 р. сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс Плюс" за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток становить 322 273 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 214849 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 107424 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області за результатами розгляду повторної скарги позивача від 03.08.2010 року за № 1926/10/25-016, ТОВ "Метекс Плюс" отримало 05.08. 2010 року (а.с. 250). Зазначене рішення не було оскаржено позивачем у порядку апеляційного узгодження, а до суду звернувся з позовом лише у 2011 році, а тому оскільки процедура адміністративного оскарження була закінчена сума , визначена в податковому повідомленні-рішенні набула статусу податкового боргу, а тому податковий орган правомірно виніс податкову вимогу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

П.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що процедура адміністративного оскарження закінчується зокрема останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня , а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Позивач у встановлений Законом строк, не оскаржив рішення до контролюючого органу вищого рівня та до суду, а тому податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 322273 грн. набуло статусу узгодженого 16 серпня 2010 року.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до положень п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Станом на 29.12.2010 року позивачем не сплачено податковий борг по податку на прибуток підприємств у розмірі 322273 грн., що підтверджується обліковою карткою.

Таким чином висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятої податкової вимоги є вірним.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі№2а-1670/927/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Русанова В.Б.

Судді<підпис >

<підпис >Сіренко О.І. Любчич Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.