Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 р.Справа № 2а-7369/11/2070 Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Букар Х.М.
за участю:
представника позивача Іщенко Р.М.
представника відповідача Кірсанов Д.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.07.2011р. по справі№2а-7369/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Инмонт»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ «Инмонт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002642305 від 15.06.11 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 164703,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 41175,75 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від20.07.11 р. по справі№2а-7369/11/2070 адміністративний позов був задоволений в повному обсязі.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.07.11 р. по справі№2а-7369/11/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Инмонт»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.11.99 р.; ідентифікаційний код юридичної особи 30593271, перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 19.11.99 р. (№11472) та зареєстрований у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова як платник ПДВ (свідоцтво № 28321736 від 06.05.05 р., ІПН 305932720300).
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт № 2155/2305/30593271 від 01.06.11 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Инмонт»по взаємовідносинах з Приватним науково-виробничим підприємством «Спецремналадка»за грудень 2010 р., в якому зафіксовані порушення позивачем вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», що призвело до заниження ПДВ у грудні 2010 р. на суму 164703,0 грн.
Позивач правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення не скористався.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого документального підтвердження в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції та спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав відносини з ПНВП «Спецремналадка». За даними відповідача, які були використані при проведенні перевірки позивача, при перевірці відображення операцій ПНВП «Спецремналадка»(контрагент позивача) з платниками податків ПП «Світ Касандри-350»(код ЄДРПОУ 33677233) та ТОВ «Спецтрубомонтаж»(код ЄДРПОУ 31939034) за період з 01.12.10 р. по 31.12.11 р. встановлено, що з порушенням положень п. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України до податкового кредиту безпідставно включено суми ПДВ по товарам, отриманим від ПП «Світ Касандри-350» на суму 198011,0 грн.; ТОВ «Спецтрубомонтаж»на суму 243011,0 грн., у зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними. На підставі цього перевіряючі дійшли до висновку, що усі операції купівлі-продажу ПНВП «Спецремналадка»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.
В ході вжитих заходів щодо відпрацювання ланцюгів постачання будівельних матеріалів та будівельних послуг було встановлено, вигодонабувачами від здійснення операцій щодо придбання будівельних матеріалів, будівельних послуг ПНВП «Спецремналадка»у ПП «Світ Касандри-350»та ТОВ «Спецтрубомонтаж» є: ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30593271), договори № 101203316 від 01.12.10 р., № 100803145 від 19.08.10 р., № 100903190 від 07.09.10р.; ТОВ «Инмонт»(код ЄДРПОУ 30593271), договір № 14 від 15.11.10 р.; Головне управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34859512), договір № 25/4 від 06.12.10 р.
Таким чином, за твердженням відповідача, перевіркою встановлена відсутність поставок від ПП «Світ Касандри-350»та ТОВ «Спецтрубомонтаж»товарів (робіт, послуг) платнику податків ПНВП «Спецремналадка»у грудні 2010 р. на суму 2646134,0 грн., в тому числі ПДВ 441022,0 грн., що свідчить про відсутність поставок ПНВП «Спецремналадка»товарів, зокрема, на користь ТОВ «Инмонт»і укладення позивачем з його постачальником угод без мети настання реальних наслідків.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами апелянта, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на підставі угоди № 14 від 15.11.10 р. з ПНВП «Спецремналадка»відповідно актам виконаних робіт та інших документам ТОВ «Инмонт»за грудень 2010 р. придбало будівельно-монтажних робіт на загальну суму 988215,58 грн., у тому числі ПДВ 164702,6 грн. За результатами виконання умов даного договору ПНВП «Спецремналадка»виписало податкові накладні № 34 від 09.12.10 р. (ПДВ 86074,95 грн.), № 38 від 22.12.10 р. (ПДВ 35082,13 грн.), № 41 від 28.12.10 р. (ПДВ 43545,52 грн.). Вказаний в податкових накладних ПДВ включені до податкового кредиту за грудень 2010 р. у сумі 164702,6 грн., та відповідає даним додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та данм податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.
Між тим апелянт наполягає на тому, що так як у грудні 2010 р. господарські взаємовідносини між ПНВП «Спецремналадка»та ТОВ «Инмонт»не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, ТОВ «Инмонт»в порушення п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»включало до податкового кредиту суми ПДВ в ціні нібито придбаних будівельно-монтажних робіт, які не були використані в господарській діяльності та відповідно завищило податковий кредит за грудень 2010 р. в сумі 164702,6 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Податкова накладна відповідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно п. 7.4.1 вказаної норми податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Згідно п. 7.4.5 даної норми не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6). При цьому в п. 7.5.1 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). А відповідно п. 7.2.4 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник ПДВ до дати його анулювання.
Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як визначено в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Також необхідно відмітити, що відповідно до вищезазначеного договору ТОВ «Инмонт»від ПНВП «Спецремналадка»отримало в повному обсязі виконані ремонтні роботи та сплатило кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, наданими ТОВ «Инмонт»під час перевірки, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень на суму 516449,71 грн., актом № 1 виконаних будівельних робіт від 09.12.10 р. на суму 516449,71 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень на суму 210492,77 грн., актом № 2 виконаних будівельних робіт від 22.12.10 р. на суму 210492,77 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень на суму 261273,10 грн., актом № З виконаних будівельних робіт від 28.12.10 р. на суму 261273,10 грн., реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010р., електронною банківською випискою № 149 за 10.12.10 р., електронною банківською випискою № 151 за 14.12.10 р., електронною випискою № 158 за 22.12.10 р., електронною банківською випискою № 160 за 27.12.10 р.
Зважаючи на те, що податковий кредит позивачем був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, оплачений в повній сумі з урахуванням ПДВ, правочин, за яким виконувалися ремонтні роботи ресторанного господарства «МакДональдз» за адресою: м. Київ вул. Мельникова, 3, є належним чином оформленим і не визнаний його учасниками недійсними, то у відповідача не існувало законних підстав виключати з податкового кредиту грудня 2010 р. суми ПДВ по вказаній операції.
Також колегія суддів вказує на те, що чинне законодавство не уповноважує платників податків здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю інших субєктів господарювання по ланцюгу до виробника, повнотою та своєчасністю сплати ними податкових зобовязань до бюджету. Оскільки такий контроль є виключною компетенцією органів ДПС, то відповідач незаконно перекладає на позивача свої повноваження і вимагає їх здійснення, що свідчить про порушення відповідачем приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від20.07.11 р. по справі№2а-7369/11/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.07.11 р. по справі№2а-7369/11/2070 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від20.07.11 р. по справі№2а-7369/11/2070 за позовом ТОВ «Инмонт»до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Л.В. Тацій
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.12.2011 року.
Судове рішення № 22028121, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7369/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: