Ухвала суду № 22028105, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.Справа № 2а-1670/4247/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Павлівське" та Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-1670/4247/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлівське" <Список ><Текст >

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23 травня 2011 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Павлівське" (далі - ВАТ Павлівське"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - Карлівська МДПІ, відповідач), в якому просив податкові повідомлення-рішення №000009230, №0000211701 від 12 травня 2011р., №0000102301, №0000112301 від 17.05.2011р., якими зобов'язано ВАТ «Павлівське» сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів визнати нечинними; податкові повідомлення-рішення №000009230, №0000211701 від 12 травня 2011р., №0000102301, №0000112301 від 17.05.2011р., в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: №0000092301 в сумі 2169,50 грн., №0000211701 в сумі 1097,71 грн., №0000102301 в сумі 49162 грн., №0000112301 в сумі 84580,84 грн. визнати нечинними; податкове повідомлеиия-рішення №0000102301 від 12 травня 2011р. в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку па прибуток приватних підприємств на суму 196648 грн. визнати нечинними та скасувати повністю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2-а-1670/4247/11 позов ВАТ «Павлівське» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 12 травня 2011 року № 0000092301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 169 грн. 50 коп., від 12 травня 2011 року № 0000211701 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 097 грн. 71 коп.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 17 травня 2011 року № 0000102301, №0000112301. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач та відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а відповідач в частині задоволення позовних вимог.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали кожен свою апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в апеляційних скаргах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ВАТ "Павлівське"(ідентифікаційний код 13953115) зареєстроване Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області 14.06.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 135202, та взято на податковий облік у Карлівській МДПІ.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.2009 року по справі № 10/53-8/53 ВАТ "Павлівське"визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У період з 29.03.2011 року по 14.04.2011 року на підставі направлень від 22.03.2011 року, № 000190, від 12.04.2011 року № 000232, відповідно до наказу Карлівської МДПІ від 22.03.2011 року №249 та затвердженого плану перевірки (термін проведення перевірки продовжувався з 12.04.2011 року по 14.04.2011 року згідно наказу від 12.04.2011 року № 334), відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Павлівське" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Перевірку проведено з відома ліквідатора ВАТ "Павлівське"арбітражного керуючого Борових Ігоря Авнеровича, та в присутності головного бухгалтера Зоріної Надії Анатоліївни,

Результати перевірки оформлені актом від 21.04.2011 року № 141/23/13953115, у якому відображено порушення позивачем: підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 678 грн.; підпунктів 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 196 648 грн.; підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, пункту 19.2, :татті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо іравильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до іюджету на суму 4 390 грн. 84 коп.; пункту 2.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі 27.09.2010 року в сумі 42 290 грн. 42 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки Карлівською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000092301 від 12.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 10 847 грн. 50 коп., в тому числі: 8 678 грн. - основний платіж, 2 169 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція; № 0000211701 від 12.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового обов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 5 488 грн. 55 :оп., в тому числі: 4 390 грн. 84 коп., - основний платіж, 1 097 грн. 71 коп. - штрафна фінансова) санкція; № 0000102301 від 17.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового обов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 245 810 грн., в тому числі: 96 648 грн. - основний платіж, 49 162 грн. - штрафна (фінансова) санкція; № 0000112301 від 17.05.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 84 580 грн. 84 коп.

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 12.05.2011 року № 0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 10 847 грн. 50 коп. (8 678 грн. - основний платіж, 2 169 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція) та № 0000211701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 5 488 грн. 55 коп. (4 390 грн. 84 соп. - основний платіж, 1 097 грн. 71 коп. - штрафна (фінансова) санкція) в частині зобов'язання ВАТ "Павлівське" сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 58 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735, встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового іонтролю податкових повідомлень-рішень.

Вказаним Порядком встановлені форми, за якими складаються податкові повідомлення-рішення, у яких, зокрема, зазначаються норми закону, якйми керувався контролюючий орган під час прийняття рішення.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення лише містять посилання на норму закону, якою встановлено граничний строк сплати грошового зобов'язання, та не мають для позивача зобов'язального характеру в цій частині, оскільки порядок і строки сплати грошового зобов'язання визначаються Законом.

Слід зазначити, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, органом державної податкової служби вживаються заходи з погашення боргу у встановленому законодавством порядку.

В даному випадку, грошові зобов'язання виникли безпосередньо в процедурі банкрутства, а тому відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги органу державної податкової служби є поточними.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не вживалися заходи, спрямовані на погашення податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 12.05.2011 року № 0000092301 та № 0000211701, в порядку розділу II Податкового кодексу України та поза межами судової процедури згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані рішення в оскаржуваній частині не порушують прав та інтересів позивача, а тому вимоги про скасування вказаних рішень в частині зобов'язання сплатити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відпоповідного граничного строку, не підлягають задоволенню.

З приводу твердження позивача про безпідставне нарахування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію.

Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.2009 року по справі № 10/53-8/53 ВАТ "Павлівське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру

Враховуючи те, що контролюючим органом встановлено порушення після 14.04.2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобовязань не розповсюджувалась.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобовязаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування штрафних санкцій відповідачем здійснено неправомірно.

Що стосується скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2011р. №0000102301, яким донараховано підприємству зобов'язання по податку на прибуток колегія суддів відзначає наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в цій частині, прийшов до висновку, що у позивача після ухвалення судом постанови про визнання його банкрутом не можуть виникати нові господарські зобов'язанні.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійсьнюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємні діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування» об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподатку вання.

В п. 2.1.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

В ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" регламентований порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Слід зазначити, що постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.09 р. по справі № 10/53-8/53 завершено підприємницьку діяльність ВАТ Павлівське" (п. 5 резолютивної частини).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що у зв'язку з визнанням ВАТ Павлівське" банкрутом та припинення підприємницької діяльності підприємства у позивача відсутній обов'язок щодо подачі звітності до податкового органу, оскільки обов'язок подачі податкової звітності передбачений для діючих підприємств, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Таким чином ВАТ Павлівське" на час проведення перевірки не мала ознак платника податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з моменту прийняття Господарським судом Полтавської області постанови про визнання Позивача банкрутом подальша діяльність підприємства була направлена на вжиття заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом здійснення операцій з продажу майна, кошти отримані від реалізації якого були спрямовані на погашення кредиторських вимог відповідно до черговості, а тому Позивач не отримував прибуток від реалізації своїх активів.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Павлівське" та Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-1670/4247/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 06.12.2011 р.