Ухвала суду № 22026629, 21.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 р.Справа № 2а-10716/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-10716/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення №0002022305 від 12.05.2011 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3 135486,00 грн., в тому числі - 2 090324,00 грн. основний платіж, - 1045162,00 грн. штрафні санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 000202 22305 від 12.05.2011 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3135486,00 грн., в тому числі: 2 090324,00 грн. основний платіж, - 1045162,00 грн. штрафні санкції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Металфорт», ПП «Олтрейд-А», ТОВ «Алтон-Вир» за період з 01.01.20101 року по 31.12.2010 року, про що був оформлений акт від 26.04.2011 року 31306/2305/25611992.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.4.1,п.7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 2 090324,00 грн., в тому числі: за квітень 2010 року у сумі 94284,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 206729,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 911256.00 грн., за грудень 2010 року у сумі 878055 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 000202 22305 від 12.05.2011 року про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3135486,00 грн., в тому числі: 2 090324,00 грн. основний платіж, - 1045162,00 грн. штрафні санкції.

Приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ”, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.5.1п.7.5ст.7 вказаного вище Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної. Що засвідчує факт придання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом ставиться під сумнів формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ПП «Олтрейд-А», ПП «Металфорт» та ТОВ «Алтон-Вир»у звязку з відсутністю у них складських приміщень; технічного персоналу та основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП «Олтрейд-А», з яким був укладений договір поставки від 18.10.2010 року №18/10П-10 про поставку брухту алюмінію; з ПП «Металфорт», з яким був укладений договір від 01.11.2010 року №01/11П поставки брухту алюмінію та ТОВ «Алтон-Вир» з яким був укладений договір купівлі-продажу від 08.04.2010 року №ДГ-0000009 про поставку брухту алюмінію.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані до матеріалів справи копії документів первинного бухгалтерського обліку підтверджують доводи позивача про реальний характер даних угод.

Представником відповідача не спростовуються дані обставини.

За таких підстав, колегія суддів вважає про обґрунтоване задоволення судом першої інстанції позову.

Стосовно посилань апеляційної скарги про встановлення ознак нікчемності наведених угод в актах перевірки податковими органами за місцем розташування контрагентів, то колегія суддів зазначає наступне.

До матеріалів справи в суді апеляційної інстанції були надані рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 року по справі №3378/11/1470 за позовом ПП «Олтрейд-А»; Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі №3378/11/1470 за позовом ПП «Олтрейд-А»; Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 року по справі №2а-3158/11/1470 за позовом ПП «Металфорт», якими були визнані протиправними дії податкових органів під час проведення перевірок на які посилається відповідач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-10716/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Донець Л.О.

Судді(підпис)

(підпис)Кононенко З.О. Бондар В.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2011 р.