Постанова № 22024272, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р. Справа № 2а-15581/10/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Криничанська Г.П.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергобуд»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. по справі№2а-15581/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергобуд»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергобуд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000191800/2 від 01.12.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.11 р. по справі № 2а-15581/10/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.11 р. по справі № 2а-15581/10/2070 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000191800/2 від 01.12.10 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 209202,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 104601,0 грн. є, перш за все, акт № 2462/18-015/34014461 від 18.08.10 р. документальної невиїзної перевірки підприємства позивача з питань правомірності декларування податкового кредиту по правових взаємовідносинах з ТОВ «ПБК «Вертикаль»за березень 2008 р., липень листопад 2008 р.

За результатами даної перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000191800/0 від 30.08.10 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в загальній сумі 1876059,0 грн., яке було оскаржене до ДПІ Ленінського району м. Харкова і первинна скарга була залишена без задоволення. З урахуванням результатів розгляду первинної скарги відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000191800/1 від 17.09.10 р. аналогічне оскарженому. Перелічені документи в матеріалах справи відсутні, але їх зміст та підстави прийняття сторонами по справі не заперечувалися.

При подальшому оскарженні в адміністративній процедурі підприємством була подана до ДПА Харківської області повторна скарга від 01.10.10 р., яка була задоволена частково і податкове повідомлення-рішення № 0000191800/0 від 30.08.10 р. було скасоване в частині визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 1041504,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 520752,0 грн. В іншій частині скарга була залишена без задоволення.

З урахуванням результатів розгляду повторної скарги відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000191800/2 від 01.12.10 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 209202,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 104601,0 грн., що було предметом оскарження у даній справі.

Підставами для проведення нарахування сум ПДВ є виявлені перевіряючими порушення платником податків вимог п. 7.4.1, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", повязані з безпідставним включенням до податкового кредиту сум податку по операціям з ТОВ «ПБК «Вертикаль», оскільки у цього підприємства відсутні необхідні умови для здійснення та отримання результатів відповідної господарської діяльності з причини того, що відсутні трудові ресурси, основні фонди та обладнання (складські приміщення, транспортні засоби), виробничі активи, необхідні для виконання укладених із своїми контрагентами угод (правочинів), що в свою чергу свідчить про відсутність у ТОВ «ПБК «Вертикаль»наміру створення правових наслідків і тому укладені угоди носять нікчемний характер.

Ці висновки були зроблені на підставі інформації, отриманої від ДПІ у Московському районі м. Харкова, де зазначено, що в ході проведення документальних невиїзних перевірок ТОВ «ПБК «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за період з 01.04.06 р. по 30.06.08 р., (акт № 3479/23/32948799 від 17.06.09 р.) та за період з 01.07.08 р. по 30.11.08 р. (акт № 7483/18/32948799 від 28.12.09 р.) встановлено, що угоди, укладені за ці періоди ТОВ «ПБК «Вертикаль»з покупцями (у т. ч. ТОВ НВП «Енергобуд») та постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що документальна невиїзна перевірка була проведена у зв'язку з неможливістю провести відповідачем позапланову виїзну перевірку, оскільки підприємством позивача було відмовлено у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки, про що зроблена відмітка у розписці в направленні на перевірку, а також складений акт відмови від допуску до перевірки № 532/18-015/34014461 від 28.07.10 р. На запити ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 5548/10/18-012 від 17.06.10 р. та № 6002/10/18-012 від 05.07.10 р. про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з ТОВ «ПБК «Вертикаль»у березні 2008 р., липні-листопаді 2008 р. ТОВ «НВП «Енергобуд»були надані відповіді № 126 від 30.06.10 р. за та № 134 від 21.07.10 р., проте в зазначених відповідях відсутні посилання на первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «ПБК «Вертикаль»і документальні підтвердження не додані. Також суд першої інстанції вказав на те, що документів, що підтверджують вилучення первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ПБК «Вертикаль»до проведення перевірки ТОВ «НВП «Енергобуд»не було надано.

Таким чином, документальну невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Енергобуд»здійснено на підставі наданих витягів з актів документальних невиїзних перевірок ДПІ у Московському районі м. Харкова ТОВ «ПБК «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств; актів планових виїзних перевірок ТОВ «НВП «Енергобуд»№ 1183/23-304/34014461 від 10.06.08 р. та № 859/23-304/34014461 від 24.04.09 р.; податкових декларацій ТОВ «ПБК «Вертикаль»за березень 2008 р., липень-листопад 2008 р.

З посиланням на наказ ДПА України № 539 від 12.09.07р. «Про порядок оформлення та видачі службових посвідчень працівниками Державної податкової адміністрації України»та додатку № 4 до Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, видачі і знищення службових посвідчень посадових осіб органів державної податкової служби України», де вказано, що службове посвідчення посадової особи державних податкових адміністрацій усіх рівнів є офіційним документом, який засвідчує приналежність їх власників до органів державної податкової служби України, займану посаду та спеціальне звання (ранг державного службовця) і підтверджує посадові повноваження, надані законами України, Указами Президента України, постановами КМУ, іншими нормативно-правовими актами, судом першої інстанції був зроблений висновок про те, що при проведенні перевірки головним державним ревізором-інспектором І рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Ленінському районі м. Харкова Чернишенко Світланою Іванівною, яка діяла виключно на підставі службового посвідчення серії УХК №НОМЕР_1, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 15.01.09 р., порушень Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не допущено.

При цьому суд першої інстанції вказав також на те, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27.05.08 р.).

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що суд першої інстанції допустив некоректне посилання на п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України N 355 від 27.05.08 р., оскільки такий пункт у документі взагалі відсутній. Також слід відмітити, що поняття «невиїзна документальна перевірка»чинним на час проведення перевірки, оформленої актом № 2462/18-015/34014461 від 18.08.10 р., законодавством не визначена і тільки в п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» вказано, що органи ДПС мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). За предметом дослідження такі перевірки є тотожними камеральним перевіркам, визначеним в п. 4.2.1 «в»ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де вказано, що внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З аналізу наведених норм слід зробити висновок про те, що камеральна перевірка (слід розуміти невиїзна перевірка) може проводити виключно на підставі податкової звітності платника податків, що перевіряється. Проте, як вказано в рішенні суду першої інстанції, документальну невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Енергобуд» здійснено на підставі наданих витягів з актів документальних невиїзних перевірок ДПІ у Московському районі м. Харкова ТОВ «ПБК «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств; актів планових виїзних перевірок ТОВ «НВП «Енергобуд»№ 1183/23-304/34014461 від 10.06.08 р. та № 859/23-304/34014461 від 24.04.09 р.; податкових декларацій ТОВ «ПБК «Вертикаль»за березень 2008 р., липень-листопад 2008 р. Жодний з перелічених документів не є податковою звітністю підприємства позивача, що мала перевірятися.

Також колегія суддів вважає необхідним відмітити, що жодна норма ст. 11-1 або ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України»не передбачає право органу ДПС проводити документальну невиїзну перевірку в разі недопущення платником податків працівників цього органу до позапланової документальної виїзної перевірки.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно визнав право працівника ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на проведення перевірки без оформлення відповідного наказу та направлення на перевірку або іншого розпорядчого документу керівника ДПІ, ототожнюючи ці документи з посвідченням працівника органу ДПС. Наявність такого посвідчення є обовязковим для предявлення при реєстрації перевіряючих при виході на перевірку для підтвердження особи, але не дає виключного права проводити перевірку у відсутності передбачених законодавством розпорядчих документів на перевірку.

Зважаючи на те, що при проведенні перевірки від 18.08.10 р. не були використані документи податкової звітності позивача, а висновки зроблені виключно на дослідженні даних його попередніх перевірок, перевірок іншого платника податків та податкової звітності останнього, слід зробити висновок про те, що визначення податкового зобовязання ТОВ «НВП «Енергобуд»фактично проведено за непрямим методом, як передбачено в п. 4.3.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ця норма встановлює, що якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з п. 4.2.2 «а»ст. 4 цього Закону у зв'язку з ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. В п. 4.3.2 наведеної статті вказано, що за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Законодавець в п. 4.3.3 вказаної статті передбачив, що Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Проте на час проведення перевірки затвердженої Методики не існувало. Крім того, в п. 4.3.5 вищевказаної статті передбачено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Оскільки відповідачем при проведенні перевірки та при визначенні податкового зобовязання по ПДВ не були дотримані вище перелічені приписи спеціального законодавства, що було чинним на час проведення перевірки, колегія суддів дійшла до висновку про те, що твердження суду першої інстанції про те, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, є помилковими.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що з матеріалів справи він побачив, що між ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «ПБК «Вертикаль»були укладені договори: № 14/01-08 від 14.01.08 р. на виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт зовнішнього електропостачання житлового будинку за адресою: вул. Гв. Широнінців кут вул. Механізаторської в обсязі, згідно завдання замовника; № 15/01-08 від 15.01.08 р. на виконання робіт щодо відновлення асфальтобетонного покриття на обєкті: прибудова до будівлі АТС по вул. Іванова, 7/9 в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 16/01-08 від 16.01.08 р. на виконання електромонтажних робіт по вул. Клочківській, 192А в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 01/02-08 від 01.02.08 р. на виконання робіт щодо реконструкції ТП по вул. Залеській в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 25/02-08 від 25.02.08 р. на виконання електромонтажних робіт по вул. Клочківській - кут вул. Р.Ролана в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 26/02-08 від 26.02.08 р. на виконання робіт щодо корегування зовнішнього електропостачання ТРК «Україна»за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 59/56 в обсязі, згідно завдання замовника; № 24/03-08 від 24.03.08 р. на виконання робіт по реконструкції ТП № 381 та ПС «Зарічна»в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 28/03-08 від 28.03.08 р. на виконання електромонтажних робіт по прокладці кабелю 0,4 кВт ОРП та КТП до щитів ТРК по вул. Г. Праці в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 11/09-07 від 11.09.07 р. на виконання електромонтажних робіт по вул. Новгородській, 3 в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 08/11-07 від 08.11.07 р. на виконання електромонтажних робіт по вул. Чубаря, 4 в м. Харкові в обсязі, згідно завдання замовника; № 27/11-07 від 27.11.07 р. на виконання електромонтажних робіт щодо положення кабелю КЛ 6кВ від ПС «Зарічна»до РП 560 та від РП 560 до ТП 381; № 22/01-08П від 22.01.08 р. на виконання робіт щодо розробки робочого проекту зовнішнього електропостачання житлових будинків за адресою: вул. Челюскінців, 1-А та 2; № 05/02-08П від 05.02.08 р. на виконання робіт щодо розробки робочого проекту зовнішнього електропостачання будівлі офісного центру за адресою: вул. М.Бажанова, 28 м. Харків; № 30/11-07П від 30.11.07 р. на виконання робочого проекту положення електрокабелів 10кВ від ПС «Сокольники»до ТП 1099 та ТП 1836.

Проте жодного з перелічених документів в матеріалах справи нема і яким чином суд першої інстанції зміг побачити укладені між позивачем та його контрагентом договори та встановити їх предмети не відомо, що свідчить про те, що висновки про їх недійсність у звязку з невідповідністю приписам ч. 1 ст. 203 ЦК України є надуманими.

Також слід відмітити, що в ч. 1 ст. 203 ЦК України вказано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, проте суд першої інстанції не визначив які саме з перелічених порушень сторонами були допущені при укладанні вище вказаних договорів, в чому ці порушення полягають.

При ухваленні судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що на підтвердження виконання договорів сторонами були підписані акти виконаних робіт за березень 2008 р. та від ТОВ «ПБК «Вертикаль»позивачем одержані податкові накладні за березень 2008 р., які відображені у реєстраторах отриманих податкових накладних, та суми ПДВ включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за березень 2008 р. Розрахунки між ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «ПБК «Вертикаль»за виконані роботи проводились у безготівковій формі, але ці документи судом першої інстанції не були взяті до уваги, оскільки за даними перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова був зроблений висновок про недійсність договорів, в т.ч. укладених з позивачем по даній справі.

Слід відмітити, що жодних зауважень щодо фактичного виконання робіт на замовлення позивача відповідачем не зроблено, на місце виконання робіт для зясування їх реальності перевіряючі не виходили, а висновки про порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником ПДВ (доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ щодо ТОВ «ПБК «Вертикаль»відповідачем не надані), зроблені виключно на підставі перевірки іншого господарюючого субєкта - ТОВ «ПБК «Вертикаль».

В постанові суду першої інстанції вказано, що ТОВ «НВП «Енергобуд»не надав документів, що підтверджують використання у господарській діяльності підрядних робіт, отриманих від ТОВ «ПБК «Вертикаль»за зазначеними договорами, що за висновками суду свідчить про порушення вимоги п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», але не вказано які саме документи мають підтвердити цей факт.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені без зясування фактичних обставин, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, з порушенням процедури проведення перевірки, вони не можуть бути підставою для визначення податкових зобовязань, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000191800/2 від 01.12.10 р. є неправомірним і підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.11 р. по справі № 2а-15581/10/2070 прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергобуд»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. по справі№2а-15581/10/2070 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від10.05.2011р. по справі№2а-15581/10/2070 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000191800/2 від 01.12.10 р.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.11.2011 року.