Ухвала суду № 22024264, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р.Справа № 2а-2489/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.06.2011р. по справі№2а-2489/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «С.К.С.М.», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0001801540/0 від 26.11.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від24.06.11 р. по справі№2а-2489/11/2070 адміністративний позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.06.11 р. по справі№2а-2489/11/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт № 4741/15-409/31797878 від 01.11.10 р. невиїзної документальної (камеральної) перевірки позивача з питань достовірності, повноти, своєчасності нарахування ПДВ за лютий та березень 2010 р., в якому відображені факти порушення позивачем вимог п. 7.2.6, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.05 р. за № 233/2037, що спричинили безпідставне віднесення до податкового кредиту кошти в розмірі 28233,33 грн., в тому числі за лютий 2010 р. 10000,0 грн., за березень 2010 р. 18233,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки встановлено факт реального виконання робіт за спірними договорами, обґрунтованість, правильність та законність складення податкових накладних у звязку з укладеними договорами, на підставі яких в подальшому позивачем був сформований податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Із залученого до матеріалів справи акту перевірки вбачається, що ТОВ «С.К.С.М.»до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були надані декларації з ПДВ за лютий - березень 2010 р. з відповідними додатками № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів». В декларації з ПДВ за лютий 2010 р. (вх. № 900063098 від 18.03.10 р.) задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 67,0 грн. та сума ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет - 67,0 грн.; в декларації з ПДВ за березень 2010 р. (вх. № 9001149391 від 19.04.10 р.) задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 64,0 грн. та сума ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет - 64,0 грн.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що контрагентом підприємства ТОВ «С.К.С.М.»у періоді з лютого по березень 2010 р. було підприємство ТОВ «Донтрансторг»(36061529). Згідно інформації, наданої відділом ПМ службовою запискою № 1090/26-017 від 15.10.10 р., підприємство ТОВ «Донтрансторг»(36061529), яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецьк, має ознаки фіктивності (зареєстровано на підставних осіб). Посадовою особою ТОВ «Донтрансторг»є гр. ОСОБА_1, згідно пояснення якого печаток, штампів, статутних документів, бухгалтерської та податкової звітності ТОВ «Донтрансторг»у нього ніколи не було. Господарською діяльністю він не займався, договори не укладав, роботи та послуги не надавав, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та іншу документацію не підписував. Довіреність на ведення господарської діяльності не оформлював. На підставі цього перевіряючими був зроблений висновок про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з даним контрагентом.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на хибність висновків відповідача, оскільки податковий кредит позивачем сформовано у звязку з виконанням господарського договору № 15/02-10 від 15.02.10 р., згідно якого ТОВ «Донтрансторг»(виконавець) надав позивачу (замовнику) інформаційно-консультативні та юридичні послуги із застосуванням чинного законодавства. На виконання зазначеного договору складені акти виконаних робіт від 25.02.10 р. та 31.03.10 р., видані податкові накладні № 10022529 від 25.02.10 р. та № 310318 від 31.03.10 р., на підставі яких позивачем в подальшому сформований податковий кредит з ПДВ. Зазначені податкові накладні, видані ТОВ «Донтрансторг», є належним чином оформленими. Достовірність виданих податкових накладних та їх оформлення відповідачем не заперечувалася.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зазначені документи від імені ТОВ «Донтрансторг»підписано директором ОСОБА_1 Згідно копії постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.06.10 р. судом встановлено, що зазначена особа має безпосереднє відношення до діяльності ТОВ «Донтрансторг», є його засновником та директором, має печатку підприємства, яка ним іншим особам не передавалася.

Згідно п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Відповідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна є документом податкового, а не бухгалтерського обліку.

Згідно п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податків продавця. Згідно п. 2 та п. 5 зазначеного Порядку податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі та не є платником ПДВ або іншою особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від24.06.11 р. по справі№2а-2489/11/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.06.11 р. по справі№2а-2489/11/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.06.11 р. по справі№2а-2489/11/2070 за позовом ТОВ «С.К.С.М.»до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій