Ухвала суду № 22023970, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/4476/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в м. Суми, Приватного підприємства "Медсервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від01.08.2011р. по справі№2а-1870/4476/11

за позовом Приватного підприємства "Медсервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

29.06.2011 р. Приватне підприємство "Медсервіс" (далі позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач) та уточнивши позовні вимоги остаточно просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2011 р. № 0000062305/0/8610 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, за основним платежем у розмірі 91523 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 35381 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Медсервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення № 0000062305/0/8610 від 07.02.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 91525 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22881 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08..2011 р. по справі № 2а-1870/4476/11 в частині в якій було відмовлено у задоволенні позовних вимог, а саме: в частині визнання протиправним та скасуванні податкового повідомленні-рішення від 07.02.2011 р. № 0000062305/0/8610 щодо донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12500 грн., ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2011 р. № 0000062305/0/8610 в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12500 грн., в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що постанова суду першої інстанції в частині позовних вимог які не були задоволені судом, була прийнята з неправильним дослідженням доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права

Відповідач також не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 р. по справі № 2а-1870/4476/11 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 17.12.2010 р. по 30.12.2010 р. та з 31.12.2010 р. по 17.01.2011 р., на підставі направлень від 17.12.2010 р. № 4791 та від 31.12.2010 р. № 4911, ДПІ в м. Суми було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Медсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 235/235/32462971/1 від 24.01.2011 р.

З вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ПП "Медсервіс" п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.5-1 пункту 1.20 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 141525 грн.

На підставі акту перевірки № 235/235/32462971/1 від 24.01.2011 р. ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062305/0/8610 від 07.02.2011 р., яким ПП "Медсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток за основним платежем у розмірі 141525 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 35381 грн.

За рахунок подвійного включення ПП "Медсервіс" до складу валових витрат одержаних витрат на придбання товарів від ПрАТ "Альба Україна", (і.к.22946976) в сумі 80000 грн. та від ТОВ "БаДМ", (і.к.31816235) в сумі 120000 грн.

За вказане правопорушення ДПІ в м. Суми позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000062305/0/8610 від 07.02.2011 р. було донараховано податок на прибуток у розмірі 62500 грн., в т.ч. основний платіж - 50000 грн. та фінансова санкція -12500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги, позивач не заперечує проти донарахування йому податку на прибуток за основним платежем у розмірі 50000 грн., однак заперечує проти донарахування фінансових санкцій у розмірі 12500 грн., оскільки вважає, що за самостійне визначення податкових зобов'язань контролюючим органом до дати набрання чинності Податкового кодексу України (01.01.2011 р.) платник податків не притягався до відповідальності, та враховуючи те, що порушення виявлені в ході перевірки та зафіксовані в акті перевірки мали місце до 01.01.2011 р., виходячи з приписів ч. 2 ст. 58 Конституції України жодних підстав для застосування штрафних санкцій немає.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення правопорушення, підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" була передбачена відповідальність за вказане правопорушення, яка є більшою ніж передбачена пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням вимог ст. 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених під час його дії, може застосовуватися найнижчий з тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" або Податковим кодексом України.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлений нижчий обсяг відповідальності ніж підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" (в обрахунку до вищевказаного порушення), тому немає перешкод для застосування з 01.01.2011 р. приписів ст. 123 Податкового кодексу України для визначення відповідальності платника податків, у разі коли дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, яке мало місце до набрання чинності Податкового кодексу України, але виявлено контролюючим органом після 01.01.2011 р.

Отже, до позивача правомірно, відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, були застосовані фінансові санкції у розмірі 12500 грн. за порушення п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, які були виявлені в акті перевірки № 235/235/32462971/1 від 24.01.2011 р.

Задовольняючи вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062305/0/8610 від 07.02.2011 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 91525 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22881 грн. суд першої інстанції вважає їх обґрунтованими.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним з наступних підстав.

Як вбачається з листа від 04.01.2011 р. №09-3954/01-10 (а.с.78), управління майна комунальної власності визначає середню орендну плату за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності, тоді як приміщення які орендує позивач відповідно до вищевказаних договорів оренди є приватною власністю.

В судовому засіданні суду першої інстанції, а також апеляційної інстанції представники відповідачів не змогли пояснити, чому ДПІ в м. Суми було прирівняно розміри середньої орендної плати за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності до приватної власності.

Також представники відповідачів не змогли пояснити, чому ДПІ в м. Суми не зверталося до управління статистики, яке могло б надати необхідну інформацію, щодо середньої орендної плати за 1 кв.м нежитлового приміщення приватної власності.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначає, що відповідачем була порушена процедура визначення звичайних цін.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).

Підпунктами 1.20.8 та 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Наведені норми свідчать, що у випадку застосування звичайних цін, їх визначення повинно відбуватися в порядку передбаченому законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України п. 4.3 ст. 4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми", методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

Підпунктом 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України п. 4.3 ст. 4 "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда ми" передбачено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Наведені норми свідчать про те, що для застосування непрямих методів обов'язковою умовою є наявність відповідного рішення податкового органу, а сплата податкових зобов'язань, на підставі прийнятого рішення податкового органу, приймається у судовому порядку.

Також про застосування такої процедури йдеться в Листі Державної податкової адміністрації від 30 вересня 2009 року № 21255/7/15-0217 "Про застосування "звичайної ціни"".

Як вбачається з вказаного Листа, донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за наступною процедурою: керівник (його заступник) приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, а рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

З метою забезпечення дотримання вказаної процедури керівник (заступник керівника) податкового органу, керуючись зазначеними нормами, під час перевірки приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, що складається за довільною формою, із зазначенням: дати його прийняття, номера, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування "звичайної ціни", передбачених законом з питань оподаткування, тощо.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні за результатами проведеної перевірки, підлягає сплаті в десятиденний термін. Натомість податкове зобов'язання, розраховане із застосуванням звичайних цін за непрямими методами, визначається виключно в судовому порядку та підлягає сплаті з моменту набрання законної сили рішення суду. І на зазначену суму, до вирішення справи судом по суті, податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не приймається.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.08.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ПП «Медсервіс» та ДПІ в М. Суми.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Суми, Приватного підприємства "Медсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2011р. по справі№2а-1870/4476/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бондар В.О.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.