Ухвала суду № 22023405, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р.Справа № 2а-4236/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-4236/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" <Список ><Текст >

до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (далі- ТОВ"Агротоп"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення субєкта владних повноважень від 12 квітня 2011 року № 0000002155, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87785,40 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом при розгляді справи не були взяті до уваги фактичні обставини, повязані з господарською діяльністю підприємства, відомості про контрагента, які свідчать про неможливість здійснення операцій та відсутність документального підтвердження реальності цих операцій.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ"Агротоп", зареєстроване Валківською районною державною адміністрацією Харківської області 16.08.2006 р. за № 14521070008000236 (а.с.103). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34473812. Місцезнаходження юридичної особи: 63042, Харківська область, Валківський район, с. Сніжків, вул. Колгоспна, б. 6 (а.с. 104). Згідно довідки від 24.06.2011 р. вих. № 05/11-528, середньооблікова кількість працівників на підприємстві ТОВ «Агротоп»за 2009 рік складала 80 осіб (а.с. 101). Відповідно довідки від 15.06.2011 р. вих. № 02/11-488, в користуванні позивача знаходиться 5979,55 га землі, в тому числі, 4430,67 га землі зареєстровано (а.с. 102). ТОВ «Агротоп»взяте на податковий облік Валківським відділенням Нововодолазької МДПІ 16.08.2006 р. за № 563. Як платник податку на додану вартість ТОВ «Агротоп» зареєстровано 01.09.2006 р., має свідоцтво платника ПДВ № 27727117. Індивідуальний податковий номер 344738120066 (а.с. 10).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Нововодолазькою МДПІ у Харківській області, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агротоп»(код ЄДРПОУ 34473812) з питань правомірності дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Арка Компані», код за ЄДРПОУ 32763326 за січень 2009 року, квітень 2009 року.

Результати перевірки оформлені актом від 24.03.2011 р. № 408/15-5-11/34473812 (а.с. 9-25).

Нововодолазькою МДПІ з посиланням на даний акт перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000002155 від 12.04.11 р., яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87785,40 гривень (а.с. 8).

З дослідженого в судовому засіданні акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агротоп» встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і прийнятого податкового повідомлення рішення № 0000002155 від 12.04.11 р. слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту на суму 87785,40 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет: за січень 2009 року у розмірі 68320,20 грн. та за квітень 2009 року 19465,20 грн.

Крім того, в акті перевірки вказано і на цьому наполягає особа, яка подала апеляційну скаргу, що в ході проведення перевірки не встановлено факту транспортування товарів від ТОВ «Арка Компані»(код ЄДРПОУ: 32763326) до ТОВ «Агротоп» у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, документів, що засвідчують транспортування (товарно-транспортні накладні). Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини між ТОВ «Арка Компані»(код ЄДРПОУ: 32763326) та покупцем ТОВ «Агротоп»здійснені без мети настання реальних наслідків.

Нововодолазькою МДПІ у Харківській області зроблено висновок, що право на податковий кредит у ТОВ «Агротоп»не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В основу висновку Нововодолазької МДПІ у Харківській області про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було покладено інформацію, яка надійшла з ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.11.2010 р. № 9858/7/23-514, акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Арка Компані» (код ЄДРПОУ 32763326) від 10.11.2010 р. № 6566/23-506/32763326 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. (а.с. 111-119).

Так, відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року, за заявою ТОВ «Арка Компані» (код ЄДРПОУ 32763326), порушено провадження у справі про банкрутство товариства, справа №Б-50/86-10 вх.№4317/2-50.

Згідно Постанови Господарського суду Харківської області від 15.09.2010 року (справа №Б-50/86-10 вх.№4317/2-50) ТОВ «Арка Компані»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому контролюючий орган посилається на те, що вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Арка Компані» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Таким чином, правочини, укладені від імені ТОВ ТОВ «Арка Компані»не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства. Отже, правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено суми до податкового кредиту, по операціям з ТОВ ТОВ «Арка Компані»по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, суперечить інтересам держави і суспільства і вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків відповідача стосовно нікчемності угод, укладених між позивачем та його контрагентом, посилаючись на зміст ст. 215, ст. 203 ЦК України, оскільки судом не були встановлені передбачені даними нормами порушення, з огляду на те, що обидва учасники правочину були належним чином зареєстровані, мають юридичну адресу, угоди були укладені в письмовій формі, реальність правочину доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

Оскільки операціям між позивачем і його контрагентом постачальником були видані належним чином оформлені податкові накладні, то судом зроблений висновок про відсутність в діях позивача порушень вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає необхідним зауважити, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем до матеріалів справи документи і надав їм належну оцінку с точки зору належності та допустимості доказів, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Арка Компані»(продавець) та ТОВ «Агротоп»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 29.10.2008 р. № АСЧ 3, предметом якого є поставка селітри аміачної (а.с. 85-86). Додаткові угоди до договору від 29.10.2008 р. № АСЧ 3 від 29.12.2008 р. № 1 (а.с. 87), від 15.01.2009 № 2 (а.с. 88), від 16.04.2009 р. № 3 (а.с. 89).

На виконання умов договору позивач отримав від контрагента відповідно до копій накладних від 19.01.2009 р. № 83 селітру аміачну у кількості 192 т. (а.с. 55), від 23.04.2009 р. № 436 карбамід у кількості 41,7569 т.(а.с. 70), від 23.04.2009 р. № 438 карбамід у кількості 1,2991 т. (а.с. 71), від 29.04.2009 р. № 463 карбамід у кількості 0,2384 т. (а.с. 72).

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ «Арка Компані», доставлено відповідно до залізничних вантажних накладних № 1582393 (а.с. 147-148), № 42194969 (а.с. 48-49, 149-150), № 42195170 (а.с. 50-51, 153-154), № 42195169 (а.с. 52-53), № 51582393 (а.с. 68) з відміткою «груз для ТОВ «Агротоп» та отримано ТОВ «Власовський Мирошник», що підтверджується актами прийому-передачі та видатковими накладними (а.с. 44-47, 66-67, 144-146).

Перевезення товару з ТОВ «Власовський Мирошник», придбаного позивачем у ТОВ «Арка Компані», здійснено ТОВ «Агротоп» автомобільним транспортом, що підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля від 05.02.2009 р. 3 95 (а.с. 59), від 02.02.2009 р. № 83 (а.с. 60), від 13.02.2009 р. № 135 (а.с. 61), від 01.02.2009 р. № 73 (а.с. 62), від 05.02.2009 р. № 94 (а.с. 63), від 06.02.2009 р. № 102 (а.с. 64), від 11.02.2009 р. № 116 (а.с. 65), від 06.02.2009 р. № 100 (а.с. 80), від 05.02.2009 р. № 96 (а.с. 81), від 11.02.2009 р. № 117 (а.с. 82), від 25.04.2009 р. № 798 (а.с. 83), від 25.04.2009 р. № 506 (а.с. 84).

Наявність власного автомобільного транспорту ТОВ «Агротоп»підтверджується розшифровкою до балансу за 2009 р. (а.с. 91-95).

За отримані товарно-матеріальні цінності позивач перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.01.2009 р.(а.с. 54), від 27.04.2009 р. № 447 (а.с. 69), а також бухгалтерською довідкою від 24.06.20011 р. № 02/11-531 (а.с. 100).

Придбана позивачем у ТОВ «Арка Компані» аміачна селітра та карбамід були в подальшому реалізовані позивачем, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів (а.с. 56-58, 73-79, 137-138, 155-172).

При цьому слід відзначити, що видами діяльності ТОВ «Агротоп»за КВЕД є : 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 52.27.2 роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; 29.32.4 - ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с. 104).

Фінансові результати діяльності ТОВ «Агротоп»відображені в звіті за 2009 рік (а.с. 96), звіті про використання робочого часу (а.с. 97), посівних площах сільськогосподарських культур (а.с. 98-99).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано належні докази фактичного виконання сторонами договору від 29.10.2008 р. № АСЧ 3, реальності укладених правочинів.

По взаємовідносинам з ТОВ «Арка Компані», позивачем згідно податкової декларації з ПДВ та розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за січень 2009 р. 68320,20 грн, за квітень 2009 р. 19465,20 грн. (а.с. 120-135).

На момент здійснення господарських операцій постачальник позивача ТОВ «Арка Компані» був платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи слідує, що фактичне виконання господарських операцій ТОВ «Агротоп»з ТОВ «Арка Компані» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними тощо.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, всі господарські операції ТОВ «Агротоп»з ТОВ «Арка Компані»проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальником таких активів, отже податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Зауваження щодо використання отриманих товарів в господарській діяльності, товарності операції, повноти або змісту наведених первинних документів, податкових накладних тощо, відповідач не висував.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ч.1 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачається заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна, згідно з вимогами, передбаченими п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає обєктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено обовязкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислюваних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30 травня 1997 року № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року № 233/203718, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»є висновок відповідача щодо ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Арка Компані»як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Однак, відсутність суперечності мети правочину, укладеного між позивачем і вказаним контрагентом інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі підтверджується первинними документами (товарними і податковими накладними тощо), що надані відповідачу для перевірки, перелічені останнім в акті перевірки та містяться в матеріалах адміністративної справи.

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договору сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Так, відповідач визнає і не оспорює, що саме за вказаним договором позивач фактично сплатив своєму контрагенту безготівкові грошові суми, що і було одним з передбачених договорів наслідків (оплата). Що ж до настання таких правових наслідків як передача у власність позивачу певних матеріальних цінностей, то дані обставини підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

У звязку з цим, податкові та видаткові накладні, підписані уповноваженими особами та є первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно п.п. 7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є законним.

Окрім порушень, допущених контрагентом позивача, контролюючий орган не посилається на будь-які порушення допущені позивачем, що не може бути підставою для відповідальності ТОВ «Агротоп».

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вдповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі№2а-4236/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >