Ухвала суду № 22023282, 14.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 р.Справа № 2а-4057/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Зубової В.М.

представника відповідача Гавриленко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.06.2011 р. по справі №2а-4057/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська міжрегіональна компанія ТАП”, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки 10 березня 2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від14.06.2011 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП".

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП" 10 березня 2011 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.06.2011р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника

позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська міжрегіональна компанія ТАП” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.08.2009р. № 14801020000044811, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 421888, перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 18.08.2009 р. за № 166, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 18.08.2009р. № 223.

09.03.2011 року фахівцем ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі наказу від 09.03.2011р. № 266 та відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська міжрегіональна компанія ТАП” (код ЄДРПОУ 36623568) з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ з 18.08.2009 р. по 28.02.2010 р. та з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 10.03.2011 року № 222118-001/36623568, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ “Українська міжрегіональна компанія ТАП” п. 3 ст. 5, ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. № 436-ІV, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого завищені податкові зобов'язання всього на 57652405,0 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого завищені податкові зобовязання всього на 56702284,0 грн.; ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей на момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “Українська міжрегіональна компанія ТАП”, як наслідок не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу “вигодонабувача” (зазначеними у акті покупцями транспортних послуг).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для проведення невиїзної документальної перевірки позивача станом на 10.03.2011р.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем порушено вимоги ст.79 ПКУ в частині недотримання умов проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, відповідачем не доведено того факту, що посадові особи позивача отримували на руки під підпис або поштою лист повідомлення та наказ відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Українська міжрегіональна компанія ТАП", а також запитів про надання будь - яких документів щодо господарської діяльності позивача за період, що перевірявся, та доказів щодо отримання в встановленому порядку акт перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що лист-повідомлення про проведення перевірки датований 10.03.2011р., а поштою його направлено 09.03.2011р., про що свідчить акт за результатами перевірки № 222118-011/36623568 від 10.03.2011р., а тому позивач був позбавлений можливості ознайомитись з підставами проведення даної перевірки і визначитися на предмет їх законності і при необхідності, оскаржити наказ про проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суд зобовязаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Порядок проведення перевірок податковими органами регулюється нормами ст.75-86 Податкового Кодексу України.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Як свідчить вступна частина акту невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська міжрегіональна компанія ТАП” № 222118-011/36623568 від 10.03.2011р., лист - повідомлення про проведення перевірки, який датований 10.03.2011р., та копію наказу від 09.03.2011 року № 266 про проведення документальної невиїзної перевірки направлено поштою 09.03.2011р.

Відповідно до ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, які стосуються предмета перевірки або повязані з ним.

Такий обовязок виникає у платника податку після початку перевірки.

В ході проведення перевірки відповідач повинен був звернутися до позивача із запитом про надання документів, проте, в п. 3.1, п. 3.2 вказаного вище акту перевірки зазначено, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту.

Відповідно до п. 86.4 Податкового кодексу України, акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, та реєструється в органі державної податкової служби протягом пяти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки терміну, після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Відповідачем не доведено, що посадові особи позивача отримували на руки під підпис або поштою лист повідомлення і наказ відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, а також запитів про надання будь-яких документів щодо господарської діяльності позивача за період, що перевірявся, як і не надано доказів, які б свідчили про отримання у встановленому порядку акту перевірки, а разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки, складання посадовими особами органу державної податкової служби відповідного акту, що засвідчує факт такої відмови.

У відповідності до норм п.п.75.1.1 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних податкових декларацій платника податків.

Згідно п.п.76.1 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу або направлення на її проведення.

Як зазначено у пункті 3 акту перевірки № 222118-011/36623568 від 10.03.2011р., “при перевірці використані декларації з ПДВ та база даних “автоматизованої системи співставлення”. Таким чином первинні та інші документи не були перевірені, що є ознакою камеральної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, повязані з проведенням документальної невиїзної перевірки 10 березня 2011 року, кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від14.06.2011р. по справі№2а-4057/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі

м. Харковазалишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.06.2011р. по справі

№2а-4057/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП" доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій незаконними залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >