Ухвала суду № 22023221, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р.Справа № 2а-6610/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову від 23.09.2011р. по справі№2а-6610/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц Постач"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц Постач" (далі- ТОВ"Кварц Постач"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001421540/0 від 08.09.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2011р. позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом при розгляді справи не були взяті до уваги фактичні обставини, повязані з господарською діяльністю підприємства, відомості про контрагента, які свідчать про неможливість здійснення операцій та відсутність документального підтвердження реальності цих операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи і обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та в поясненнях представника в судовому засіданні наполягав на законності судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ"Кварц Постач", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 35351613, на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться у ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту у березні, квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Стар Лайтс".

Результати перевірки оформлені актом №3903/15-409/35351613 від 18.08.2010р., в якому відображено порушення позивачем п.п7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 162951,00 грн.

Також відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недотримання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ"Кварц Постач" з ТОВ "Стар Лайтс".

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 та п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001421540/0 від 08.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 242362,90 грн., у т.ч. за основним платежем 162951,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 79411,90 грн.

З дослідженого в судовому засіданні акту невиїзної документальної перевірки ТОВ"Кварц Постач" по взаємовідносинам з ТОВ "Стар Лайтс" встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і прийнятого податкового повідомлення рішення №0001421540/0 від 08.09.2010 року слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне включення до складу валових витрат платника податку його витрат за угодами з ТОВ "Стар Лайтс", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ та висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Стар Лайтс".

Крім того, в акті перевірки вказано і на цьому наполягає особа, яка подала апеляційну скаргу, що фактично згідно податкової звітності у контрагента позивача відсутні трудові ресурси та основні засоби. Оскільки у ТОВ "Стар Лайтс", відсутні трудові ресурси, основні засоби та умови для зберігання і транспортування товарно-матеріальних цінностей, перевіряючими був зроблений висновок про те, що позивачем перераховувались кошти ТОВ "Стар Лайтс" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином відповідачем був зроблений висновок про те, що підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків відповідача стосовно нікчемності угод, укладених між позивачем та його контрагентом, посилаючись на зміст ст. 215, ст. 203 ЦК України, оскільки судом не були встановлені передбачені даними нормами порушення, з огляду на те, що обидва учасники правочину були належним чином зареєстровані, мають юридичну адресу, угоди були укладені в письмовій формі, реальність правочину доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

Оскільки операціям між позивачем і його контрагентом постачальником були видані належним чином оформлені податкові накладні, то судом зроблений висновок про відсутність в діях позивача порушень вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає необхідним зауважити, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем до матеріалів справи документи і надав їм належну оцінку с точки зору належності та допустимості доказів, виходячи з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість (на момент здійснення операцій) унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду «Про податок на додану вартість», виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Так, за приписами п.п. 7.2.4. пп. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ "Квар Постач" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку ПДВ №100074356 від 31.12.07р.

Контрагент позивача - ТОВ "Стар Лайтс" на період березень, квітень 2010 р. був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100246904 від 28.09.2009 року.

Між ТОВ "Кварц Постач" та ТОВ "Стар Лайтс" було укладено договір поставки №1 від 02.01.2010р., згідно з яким ТОВ "Стар Лайтс" продає, а Позивач купує пісок кварцовий для скляної промисловості. Умови поставки визначаються в специфікації до цього договору (п. 2.5.).

Відповідно до умов специфікації від 01 лютого 2010 року за №1\2 на поставка піску кварцового здійснюється на умовах СРТ, згідно базисних умов поставки визначених Міжнародних правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2000, ст. призначення Мерефа, Південної залізниці, код станції 441108, код підприємства на станції 2964.

На виконання зазначеного договору, ТОВ "Стар Лайт" поставило, а позивач отримав пісок кварцовий, що підтверджується наданими Позивачем видатковими накладними, податковими накладними за період березень, квітень 2010 року. Разом з визначеними первинними документами Позивачу від ТОВ "Стар Лайтс" було надано сертифікат якості №2515, №2516 від 05.04.2010 року на кварцовий пісок Староверівського карєру, де споживачем визначено ТОВ "Стар Лайтс".

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результати робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) відповідно до договорів фінансової оренди (Лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати наступного платежу (п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно ст. 263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

За договорами поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти зазначений товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно базисних умов поставки визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2000 МТП №560 від 01.01.2010 року зобовязання продавця складають: на умовах EXW - продавець зобовязаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів; на умовах СРТ продавець зобовязаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду. Термін СРТ використовується, якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна.

З матеріалів справи вбачається, що видобуток піску кварцового здійснюється в Старовірському карєрі, с. Старовірівка Харківської області. Дана обставина підтверджується також сертифікатами якості на пісок кварцовий, що є предметом поставки. Вищезазначені базисні умови поставки визначають, що зобовязання ТОВ "Стар Лайтс" по поставці на умовах EXW є виконаним з моменту надання товару в розпорядження покупця в с. Старовіровка; на умовах СРТ здійснення поставки на приймаючий засіб.

Придбання піску кварцового для скляної промисловості обумовлено виконанням умов договору №1 (95\04\2008ком) від 24.04.2008 р., укладеного ТОВ "Кварц Постач" з ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" та №1 від 19.11.2007 р. укладеного позивачем з ТОВ "Малинівський склозавод".

Відповідно до умов договору №(95\04\2008ком) від 24.04.2008р. та специфікації №13 від 29.03.2010р. поставку піску кварцового на умова з СРТ, згідно базисних умов поставки визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2000, ст. призначення Мерефа, Південна залізниця, код станції 441108, код підприємства на станції 2964-ТОВ "Мереф'янська скляна компанія". Код відвантажувала ТОВ "Кварц Постач" - 5651, станція Староверівка. На виконання зазначеного договору ТОВ "Кварц Постач" було відвантажено пісок кварцовий, що підтверджується наданими суду бухгалтерськими приходними накладними. Відповідно до умов договору №1 від 19.11.2007р. поставка товару здійснюється автотранспортом ТОВ "Малинівський склозавод" на умовах FCA с. Староверівка, згідно правил ІНКОТЕРМС-2000. На виконання зазначеного договору ТОВ "Кварц Постач" було відвантажено пісок кварцовий за вищезазначеними умовами, що підтверджується видатковими, податковими накладними. Лист ТОВ "Малинівський склозавод" також свідчить про факт поставки піску кварцового та перевезення його автотранспортом даного підприємства, тобто самовивіз.

Таким чином, зобовязання по поставці товару ТОВ "Стар Лайтс" є виконаними з моменту надання товару в розпорядження ТОВ "Кварц Постач" в с. Староверівка за місцем його видобутку. Фактичні обставини свідчать, що товар пісок кварцовий був наданий в розпорядження ТОВ "Кварц Постач" і в подальшому був реалізований третім особам, що підтверджується видатковими, податковими накладними.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які могли б згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2. і п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168\704) спричинити втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів, не містять.

Слід відзначити, що контролюючий орган ані під час перевірки, ані в поясненнях представника в судовому засіданні як суду першої, так і апеляційної інстанції не вказував на невідповідність відомостей, зазначених у цих первинних документах, фактичним обставинам, ні на відсутність у ТОВ "Стар Лайтс" статусу платника ПДВ, ні на несумісність зазначених в перелічених документах товарів з власною господарською діяльністю ТОВ "Кварц Постач". В ході перевірки органом державної податкової служби не встановлено збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності отриманого від ТОВ "Стар Лайтс" товару, не встановлено фактів взаємоповязаності ТОВ "Стар Лайтс" та ТОВ "Кварц Постач", не встановлено у ТОВ "Кварц Постач" наміру отримати за вищевказаними договором поставки інший результат, ніж придбання товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між Позивачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

ня окремих господарських операцій, в тому числі, і по взаємовідносинах з позивачем.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

Будьякі умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що договір між ТОВ "Кварц Постач" та ТОВ "Стар Лайтс" в повному обсязі виконано сторонами. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що усі витрати позивача були обєктивно необхідні ТОВ "Кварц Постач" для забезпечення отримання позитивного результату від господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Враховуючи наведене, та надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем зроблений висновок про визнання зазначених угод нікчемними на підставі ст. 228, ст.ст. 215, 203 ч.1. та ч. 5 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі міста Харкова від 07.09.2010 р. за № 0003302302/0 є таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги цих висновків не спростували.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову від 23.09.2011р. по справі№2а-6610/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.