Ухвала суду № 22022131, 15.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/6682/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника позивача Пістряка М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-1670/6682/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтар"звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 28 339,25 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 7 084,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001141702 від 30.05.2011 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 275,47 грн. основного платежу та 568,87 грн. штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відносно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року щодо нарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції за віднесення до валових витрат підприємства суми безнадійної заборгованості в розмірі 53268,92грн., позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року в зазначеній частині скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 5.1. п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до ч. ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Онтар" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 24560910) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 30.08.1996 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Полтави з 31.10.1996 року.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 08.04.2011 по 29.04.2011 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Онтар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки 11.05.2011 року відповідачем складено акт № 3897/23-2/24560910, згідно висновків якого встановлені порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 5.1. п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94 ВР (далі - Закон №334/94 ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 178 906 грн.; п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - не дотримано вимоги щодо утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 2 275,47 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 30.05.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001142301 та № 0001141702, якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 223 632,50 грн., в тому числі за основним платежем 178 906 грн. та за штрафними санкціями 44 726,50 грн., по податку з доходів найманих працівників в сумі 2 844,34 грн., в тому числі за основним платежем 2 275,47 грн. та за штрафними санкціями 568,87 грн.

В порядку процедури апеляційного узгодження вищестоящими органами державної податкової служби скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 150 566,75 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 37 641,70 грн., в іншій частині нарахування податку на прибуток в сумі 28 339,25 та 7 084,80 грн. застосованої штрафної санкції зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Податкове повідомлення рішення № 0001141702 від 30.05.2011 року за результатами апеляційного узгодження залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог відносно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року щодо нарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції за віднесення до валових витрат підприємства суми безнадійної заборгованості в розмірі 53268,92грн., суд першої інстанції виходив з недотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року в частині нарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції за віднесення до валових витрат підприємства суми безнадійної заборгованості в розмірі 53268,92грн. з дотриманням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність правових підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, зокрема, що безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Так як договір купівлі-продажу передбачає передачу прав власності на товари за грошову або іншу компенсацію, то товари, отримані відповідно до такого договору, не вважаються безоплатно наданими згідно з пунктом 1.23 ст. 1 Закону.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами вважається безповоротною фінансовою допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону.

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договорами купівлі-продажу, набувають статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадають під дію підпункту 4.1.6 п. 4 ст. 4 Закону, яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному в п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишалися нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то вона на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст.. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включається до складу його валових доходів. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.06.2008 р. за даними журналу-ордеру по рахунку бухгалтерського обліку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахувалася кредиторська заборгованість, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності на загальну суму 9 948,01 грн., в т.ч.:

- ТОВ "Аріса" 4 155,48грн.,

- ТОВ "АстраЛайт"- 194,40грн.,

- ТОВ НВП "Промелектроніка" -172,20 грн

- ПП "Гран Плюс" 2 232,00 грн.

- ТОВ "Олекс-Дельта" 3 193,93грн.

Станом на 30.09.2010 р. за даними журналу-ордеру по рахунку бухгалтерського обліку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахувалася кредиторська заборгованість, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності на загальну суму 4 596,40 грн., в т.ч.:

- ТОВ "Сімо", код ЄДРПОУ 22542687 -1 651,42 грн.,

- ТОВ "Вюрт Україна", код ЄДРПОУ 20010785 2 820,00 грн.,

- ТОВ "Флоат-Центр", код ЄДРПОУ 33151059 -124,98 грн.

Станом на 30.09.2010 р. за даними журналу-ордеру по рахунку бухгалтерського обліку №685 "Розрахунки з іншими кредиторами" рахувалася кредиторська заборгованість, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності на загальну суму 3 214,70 грн., в т.ч.:

- ВАТ "Полтава-Авто", код ЄДРПОУ 23993580 3 054,70 грн.,

- ВАТ "Полтавський ДБК", код ЄДРПОУ 01270581-160,00 грн.,

Станом на 30.09.2010 р. за даними журналу-ордеру по рахунку бухгалтерського обліку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" рахувалася кредиторська заборгованість, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності на загальну суму 35 509,81 грн., в т.ч. "Shuko International KG", Німеччина, яка виникла станом на 01.01.2002 р. за вироби з пластмаси для вікон по договору №003/2001 від 22.02.2001 р. (відповідно матеріалів акту від 29.01.2004 р. №0181/23016/23-01).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст.. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума кредиторської заборгованості, яка залишилася не стягнутою після закінчення терміну позовної давності, повинна була бути включена позивачем до складу його валових доходів з одночасним зменшенням валових витрат на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про правомірність доводів податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року в частині нарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції за віднесення до валових витрат підприємства суми безнадійної заборгованості в розмірі 53268,92грн., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142301 від 30.05.2011 року в частині нарахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції за віднесення до валових витрат підприємства суми безнадійної заборгованості в розмірі 53268,92грн., суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-1670/6682/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2011 р.