Ухвала суду № 22021773, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/5250/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Юренко О.Б.

представника відповідача Божинського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі№2а-1670/5250/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 13.05.2011 р. №0000292301/72 про зменшення суми до бюджетного відшкодування на 10 567,16 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000292301/72 від 13 травня 2011 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 14.07.2008 р. (ідентифікаційний код 35713283). На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ (свідоцтво №100130216).

У період з 17.02.2011 р. по 02.03.2011 р. державним податковим інспектором проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, жовтні 2010 року, та на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні, листопаді 2010 року, результати якої оформлено актом від 11.03.2011 р. №1205/23-309/35713283.

Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення підприємством пп.7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року в сумі 10 567,16 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 р. №0000042302/27, яким ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на 10 567,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення ДПА у Полтавській області своїм рішенням про розгляд скарги від 06.05.2011 р. №1138/10/25-016 скасувала податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 24.03.2011 р. №0000042302/27 з підстав його невідповідності змісту такого рішення та зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ прийняти податкове повідомлення - рішення у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

На підставі зазначеного рішення та акту перевірки від 11.03.2011 р. №1205/23-309/35713283 Кременчуцькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 р. №0000292301/72, яким ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 10 567,00 грн.

За наслідком адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення - рішення ДПА України в Полтавській області 01.06.2011 р. винесено рішення про результати розгляду скарги №1414/10/25-016, яким податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року відповідач здійснив без достатніх на те підстав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом перевіряємого періоду формував податковий кредит за наслідками взаємовідносин з Приватним підприємством "Актив - Центр ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіооптичні системи України".

Реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у листопаді, грудні 2010 року, підтверджується матеріалами справи.

18.11.2010 р. між ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" та ПП "Актив - Центр ЛТД" укладено договір поставки №18-11, за умовами якого постачальник (ПП "Актив - Центр ЛТД") поставляє, проводить монтажні роботи та передає у власність покупцю (ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат"), а покупець приймає та оплачує товар (кондиціонери).

Фактичне виконання сторонами умов спірного договору поставки підтверджується прибутковим ордером №807, накладною №691 від 18.11.2010 р., рахунком №18/11 від 18.11.2010 р., податковою накладною №691 від 18.11.2010 р., платіжним дорученням №4194 від 23.11.2010 р., актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2010 р. між ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" та ТОВ "Радіооптичні системи України" укладено договір №353/10-10/02, за умовами якого підрядник ("Радіооптичні системи України") у відповідності до завдання замовника (ТОВ "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат") зобов'язується поставити на об'єкт замовника систему підсилення GSM сигналу та виконати монтажні роботи, а також пуско - налагоджувальні роботи даного обладнання.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується робочим проектом розширення мережі стільникового радіотелефонного зв'язку стандарту GSM-900 ВАТ "Єристівський ГЗК", видатковою накладною №РО-0000116 від 29.12.2010 р., платіжним дорученням №4234 від 25.11.2010 р., рахунком - фактурою №РО-000000113-1 від 21.10.2010 р., податковою накладною від 25.11.2010 р. №126, платіжним дорученням №4233 від 25.11.2010 р., рахунком - фактурою №РО-000000113 від 21.10.2010 р., податковою накладною від 25.11.2010 р.№125, прибутковим ордером №53.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій за договорами від 18.11.2010 р. №18-11 та від 18.10.2010 р. №353/10-10/02.

Представник відповідача не заперечував в судовому засіданні, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товару.

Товар, отриманий позивачем за спірним договором поставки, був ним оприбуткований, що підтверджується матеріалами справи.

Факт використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності відповідачем не оспорювався.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні видані контрагентами позивача у листопаді 2010 року оформлені належним чином. На момент видачі податкових накладних, контрагенти позивача мали статус платників податку з ПДВ.

Отже, позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару та робіт ПП "Актив - Центр ЛТД" та ТОВ "Радіооптичні системи України", які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали позивачеві, належним чином оформлені податкові накладні.

Таким чином, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за листопад, грудень 2010 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Актив - Центр ЛТД" та ТОВ "Радіооптичні системи України".

Як вбачається з матеріалів справи, неправомірність заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ відповідач обгрунтовує неможливістю проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Актив - Центр ЛТД" та ТОВ "Радіооптичні системи України", оскільки останні відсутні за місцем знаходження.

Між тим, відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата отримувачем товару ПДВ в ціні товарів (послуг) постачальникам таких товарів, робіт а не сплата контрагентами отримувача товару, робіт податку до бюджету.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача або контрагент постачальника товару не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку постачальником товару (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам за спірними договорами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі№2а-1670/5250/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.