Ухвала суду № 22021499, 15.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/3529/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Таір-1»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У квітня 2011 року, позивач Приватне підприємство «Таір-1»(далі ПП «Таір 1») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі Кременчуцька ОДПІ), яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000931502/0/687, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27096,04 грн., в тому числі за основним платежем на суму 21676,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 5419,21 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року позовні вимоги ПП «Таір 1»задоволені.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ПП «Таір 1»вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не містить підстав для скасування постанови, в зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Таір 1»задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП "Таір - 1" (ідентифікаційний код 34451048) 07.07.2006 року зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 003272. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібна торгівля іншими товарами для дому, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, оптова торгівля деревиною, інші види оптової торгівлі.

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 20.01.2011 року по 25.02.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП "Таір - 1" пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено суму податкового кредиту та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року, на суму 21676,83 грн.

На підставі акта перевірки №868/15-322/34451048 від 28.02.2011 року Кременчуцькою ОДПІ 17.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000931502/687, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27096,04 грн., в тому числі за основним платежем на суму 21676,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 5419,21 грн.

Судом встановлено, що 01.10.2010 року між позивачем (Покупець) та ПП "Нафта-Капітал" (Продавець) укладено договір постачання №Т/21, згідно якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

На виконання умов договору постачання №Т/21 від 01.10.2010 року ПП "Нафта-Капітал" виписано податкові накладні від 01.12.2010 року №1263 на загальну суму 50611,45 грн., в т.ч. ПДВ - 8435,24 грн., №1264 на загальну суму 31900,72 грн., в т.ч. ПДВ - 5316,79 грн., №1265 на загальну суму 44640,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7440,00 грн., №1266 на загальну суму 2908,81 грн., в т.ч. ПДВ - 484,80 грн., видаткові накладні від 01.12.2010 року №1056, №1057, 1058, 1059, а також рахунки-фактури від 01.12.2010 року (копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).

Дослідивши податкові накладні від 01.12.2010 року №1263, №1264, №1265, №1266, виписані ПП "Нафта-Капітал" для документального оформлення виконаного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ПП "Нафта-Капітал", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за 01.02.2011 року та 10.03.2011 року, згідно яких позивачем перераховано на рахунок ПП "Нафта-Капітал" грошові кошти в сумі 30060,98 грн., 50000,00 грн. та 50000,00 грн., що дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору постачання №Т/21 від 01.10.2010 в частині належної оплати товару.

Судом також встановлено, що між ПП "Таір - 1" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) укладений договір б/н від 01.12.2010 року, відповідно до якого перевізник зобов'язується, зокрема, по заявці замовника надавати йому вантажні автомобілі для перевезення вантажу, а замовник зобов'язується, зокрема, надавати заявку на перевезення вантажу по телефону чи в письмовій формі та оплачувати послуги перевізника.

В межах виконання вказаного договору було здійснено транспортування товару, придбаного позивачем у ПП "Нафта-Капітал", що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме, товарно-транспортною накладною №1/1-12-10 від 01.12.2010 року, актом виконаних робіт від 01.12.2010 року, заявкою на автотранспорт №31 від 01.12.2010 року.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар 01.12.2010 року отримано уповноваженою особою ПП "Таір - 1" ОСОБА_3 на підставі довіреності №147 від 01.12.2010 року.

Судом встановлено, що придбаний у ПП "Нафта-Капітал" товар зберігався у складському приміщенні ПП "Таір - 1" за адресою: АДРЕСА_1 Факт зберігання товару за даною адресою підтверджується договором оренди №Т/9 від 07.07.2010 року, відповідно до якого ПП "Таір - 1" орендовано у ОСОБА_4 приміщення загальною площею 222 м.кв., в тому числі приміщення торгового залу площею 40 м.кв. Вказане приміщення використовується позивачем у його господарській діяльності, в приміщенні торгового залу (магазину) здійснюється торгівля товарами. Крім того, дане приміщення зазначене як місцезнаходження юридичної особи - ПП "Таір - 1" (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №НОМЕР_1).

Матеріалами справи підтверджено, що у подальшому позивач використовував придбаний товар у своїй господарській діяльності, а саме, в подальшому даний товар був реалізований КП "Тепроенерго", ПП "Інтеб", ТОВ проектно-будівельне об'єднання "Дніпро", ТОВ "Новобудова", ЗАТ "Лікеро-горілчаний завод", ТОВ "Оксавад", ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика", КП "Кременчукводоканал", ТОВ підприємство "Ізумруд ЛТД", ТОВ "Юлір", ПАП "Кременчуцький міськмолокозавод", ВАТ "Крюківський вагонобудівельний завод", ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів", КП "КПС ШРБУ", ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", ПП "МОСТ", ТОВ "Житлорембудсервіс", ПП "Спецзовнішкомплект", ПП "Кременчук - Житлосервіс", ПП "Будівельна компанія "Зодчий", ПП "Стройка-Будматеріали" та іншим господарюючим суб'єктам, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до другого абзацу п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції чинній на день виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відповідач робить висновок про те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності даних по контрагенту позивача - ПП «Нафта-Капітал», що у сукупності свідчить про відсутність правових підстав формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного підприємства, які фактично не відбулися, оскільки на думку податкового органу в даному випадку позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ПП «Таір-1».

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарських операцій підприємством підтверджений відповідними документами, а невиконання свого обовязку щодо невчасного подання декларацій з податку на додану вартість контрагентами позивача, не відображення даних чи помилки в відображення цих даних контрагентами, не позбавляє позивача права включення сплачених сум податку до податкового кредиту.

Посилання податкового органу на факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Нафта-капітал»20.01.2011 року колегія суддів не бере до уваги, оскільки на момент здійснення господарської операції ПП «Нафта-капітал»було зареєстровано в установленому законом порядку, мало свідоцтво платника ПДВ.

Також, колегія суддів зазначає, що твердження податкового органу в акті перевірки щодо фактичної подачі ПП «Нафта-капітал»декларації з ПДВ за грудень 2010 року до Кременчуцької ОДПІ лише 11.02.2011 року не знайшло свого підтвердження, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, підприємством подано податкову декларацію з ПДВ з додатками за грудень 2010 року 20.01.2011 року (копія податкової декларації з відміткою про отримання наявна в матеріалах справи арк..с.33-38). При цьому зазначена у рядку 166 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до вказаної декларації сума податкових зобов'язань ПП "Нафта-Капітал" ідентична сумі податкового кредиту ПП "Таір - 1" за грудень 2010 року.

Твердження відповідача про відсутність ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою не приймається до уваги з огляду на те, що акт обстеження № 18 від 17.01.2011 року складений більш як через місяць після виконання угоди між позивачем та ПП "Нафта-Капітал".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилання податкового органу як на підставу нікчемності договору постачання №Т/21 від 01.10.2010 року на факт його підписання з боку ПП "Нафта-Капітал" ОСОБА_5, з огляду на його призначення керівником даного підприємства лише 03.11.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару в межах виконання договору постачання №Т/21 від 01.10.2010 року його сторонами, суд приходить до висновку про те, що в подальшому ПП "Нафта-Капітал" зі свого боку даний правочин було схвалено.

Таким чином, твердження відповідача, що у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним спростовуються матеріалами справи. Інших доказів в підтвердження даного факту судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Проведені ПП «Таір-1»господарські операції узгоджуються з поняттям господарської діяльності, яке закріплене у чинному законодавстві, що не спростовується податковим органом.

За таких обставинах, оскаржувані рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПП «Таір-1».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21 листопада 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.