Ухвала суду № 22020253, 09.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/2491/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорьєвої Д.І.

представника позивача Гавриш М.Д.

представників відповідача Доброшинського В.В., Переяслівця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-1670/2491/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Присадки»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Присадки" (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 19.10.2010 №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 19.10.2010 №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.86, 159 КАС України. Відповідач зазначає, що укладені між позивачем та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ" правочини суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" (далі по тексту - ТОВ "НВП "Присадки", позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 31.08.2001року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127505, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23550616.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Позивач має на праві власності будівлі виробничого призначення, про що свідчить копія свідоцтва про право власності на будівлі виробничого призначення загальною площею 20663,2 м.кв.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в період з 22.06.2010 р. по 29.06.2010р. проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ "НВП "Присадки" за березень, квітень, травень 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №3384/15-522/13932946 від 29.06.2010 р., в якому відображені порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ), на суму 2466029,52 грн., в тому числі: за березень 2010 року в сумі 1740532,65 грн., за квітень 2010 року на суму 513576,02 грн., за травень 2010 року на суму 211920,85 грн.

На підставі висновку даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 р. №0000441550/0/2260, яким ТОВ "НВП "Присадки" визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 3358699,56 грн., в тому числі 2466029,52 грн. - за основним платежем та 892670,04 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до Кременчуцької ОДПІ з первинною скаргою від 26.07.2010 р. №419.

В ході розгляду скарги зясовано, що перевіряючими невірно розраховано показники декларацій з податку на додану вартість за квітень та за травень 2010 року з врахуванням встановлених порушень, що призвело до невірного визначення суми податкового зобовязання та штрафної (фінансової) санкції, в звязку з чим донарахована сума податку на додану вартість повинна складати 2484208,52 грн., в тому числі: березень 1740532,65 грн., квітень 526705,02 грн., травень 216970,85 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 897618,74 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2010 р. №37063/10/25-010 з посиланням на положення підпункту 5 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 р. №29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за №723/1748, Кременчуцька ОДПІ збільшила на 18179,00 грн. суму податку на додану вартість і на 4948,70 грн. штрафну (фінансову) санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 13.07.2010 р. №0000441550/0/2260.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 р. №0000441550/1/3424, яким платнику доведено новий строк сплати податкового зобов'язання в розмірі 3358699,56 грн., та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 №0001021550/1/3423 на збільшену суму, а саме, 23127,70 грн., з яких 18179,00 грн. - основний платіж та 4948,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

За наслідками подальшого оскарження ТОВ "НВП "Присадки" вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, скарги платника залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 р. №0000441550/3/721, від 24.12.2010 р. №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011р. №0001021550/3/723 на аналогічні суми визначених податкових зобов'язань, якими платнику доведено нові граничні строки їх сплати.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 р. №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 р. №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 р. №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 р. №0000441550/3/721, від 19.10.2010 р. №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 р. №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 р. №0001021550/3/723.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005року № 327 (що діяв на час виникнення спірних відносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п.п.4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п.п. 4.2.2. в) п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Таким чином, камеральні перевірки проводяться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та за результатами їх проведення податкові органи можуть визначити суму податкового зобов'язання лише в разі виявлення арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, в разі якщо такі помилки призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт №3384/15-522/13932946 від 29.06.2010 року, складений Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ "НВП "Присадки" за березень, квітень, травень 2010 року, що проводилась в період з 22.06.2010 р. по 29.06.2010 року (а.с.23-27 т.1).

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки відповідачем крім податкових декларацій використані компютерні автоматизовані інформаційні бази даних, а саме: АІС «Облік податків та платежів», АС «Аудит-підсистема «Митниця», АІС «Бест Звіт for Oracle», Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі зазначених вище документів відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ), на суму 2466029,52 грн.

Таким чином, відповідачем на підставі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів без дослідження первинних бухгалтерських документів зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було встановлено, а позивачем не було допущено арифметичних або методологічних помилок у поданих податкових деклараціях за березень, квітень, травень 2010 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно зроблено висновок про заниження податкового зобовязання позивачем, оскільки за приписами зазначених вище норм чинного законодавства акт документальної невиїзної перевірки не може бути підставою для нарахування позивачу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість з підстав інших ніж допущення платником арифметичних або методологічних помилок.

Крім того, в період з 16.06.2010 року по 01.07.2010 року, що фактично співпадає з періодом проведення зазначеної вище документальної невиїзної перевірки позивача, була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "НВП "Присадки" з питання правильності та повноти відображення показників декларації по податку на додану вартість та формування податкового кредиту за березень 2010 року за результатами якої складено довідку 01.07.2010 року №3410/23-309/13932946.

Як вбачається з зазначеної довідки в ході проведення перевірки перевірялась правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, в тому числі і по операціям з контрагентами ТОВ "Ого-УкрЗапад" та TOB "Укрнафтохім трейдінг". Відповідно до вказаної довідки перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем сум податку на додану вартість у березні 2010 року ( а.с. 52 т.1).

Також, в період з 05.08.2011 року по 19.08.2011 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011р. про що складено акт від 02.09.2011 р. №6441/23-209/13932946.

Зазначеною перевіркою встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту у березні 2010 року в сумі 2141 грн., за квітень 2010 року в сумі 11529 грн., за травень 2010 року у сумі 2580 грн.(а.с.36 т.5), що не відповідає даним акту №3384/15-522/13932946 від 29.06.2010 року за результатами проведення документальної невиїзної перевірки, відповідно до якого завищено податковий кредит за березень 2010 року в сумі 1753363,65 грн., за квітень 2010 року в сумі 513874,02 грн., за травень 2010 року в сумі 216970,85 грн.

Таким чином, із зазначених матеріалів перевірок вбачається, що відповідачем в різний час було проведено різні види перевірок позивача за один податковий період з березня про травень 2010 року, проте їх висновки протирічать один одному.

Враховуючи, що акт документальної невиїзної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення складено в порушення п.п. 4.2.2. в) п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та неузгодженість між собою матеріалів перевірок, складених за результатами перевірок позивача, колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо нарахування ТОВ "НВП "Присадки" податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, щодо заниження позивачем податку на додану вартість, які ґрунтуються на висновках акту перевірки про встановлення відповідачем фактів відсутності декларування та сплати відповідних сум податкових зобовязань контрагентами позивача, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

При цьому колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ".

Так, на підтвердження реальності укладених угод позивачем надано копії договору на проведення абонентського сервісного (технічного) обслуговування і ремонтних робіт №88-2009/у від 28.01.2009 року, укладеного між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "НВП АМІ", договору поставки №41 від 23.05.2007 року, укладеного між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "Ого-УкрЗапад", договору поставки нафтопродуктів №УНХ-06/03-10 від 15.03.2010 року, укладеного між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг".

Фактичне виконання зазначених договорів та подальше використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджено копіями видаткових та податкових накладних, копіями актів здачі-прийняття виконаних робіт, копією журналу сервісного обслуговування на 2010 рік, копіями заявок на купівлю нафтопродуктів (технічних мастил), копіями вантажно-митних декларацій та іншими первинними документами, які додані до матеріалів справи.

Між тим, при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки зазначені документи відповідачем досліджено не було та їх не було враховано при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач та його контрагенти, укладаючи договори з ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ" ставили за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції та отримання доходу від цих операцій, що доведено позивачем під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 19.10.2010 №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723 .

Враховуючи викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-1670/2491/11- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2011 р.