Ухвала суду № 22020100, 07.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 р.Справа № 2а-3574/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.,

представника позивача Балабай С.С.,

представника відповідача Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. по справі№2а-3574/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про визначення нечинними податкових повідомлень-рішеннь,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 23.03.2011 року № 0000062200 в частині застосування штрафних санкцій на суму 18334,82 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в частині застосування штрафних санкцій на суму 18328,34 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс» з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки складено акт № 211/22-017/31062507 від 10.03.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні імпортних контрактів № 03-10 від 23.03.2010 року, укладеного з Company «Eurochem Asia Limited» (Китай) та контракту № 02-10 від 18.05.2010 року, укладеного з Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd (Китай).

На підставі вищевказаного акту, податковим органом винесене податкове повідомлення рішення від 23.03.2011 року № 0000062200, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності на суму 20570,59 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства при виконанні імпортних контрактів, в обох випадках, ґрунтувалися на тому, що товар згідно вантажно митних декларацій № 420515 від 20.01.2010 року та № 804534 від 22.02.2011 року отримано з порушенням, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», термінів, а саме більше ніж 180 днів з дати перерахування коштів нерезидентам.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій на суму 18328,34 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту № 03-10 від 23.03.2010 року ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс» перерахувало кошти за товар (рибячий жир) на користь Company «Eurochem Asia Limited» 09.04.2010 року у сумі 1836 дол. США та 19.04.2010 року у сумі 1836 дол. США. Граничний термін надходження імпортного товару 06.10.2010 року та 16.10.2010 року відповідно.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Термін "відстрочення поставки", з точки зору валютного контролю, фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не повинно перевищувати180-денний термін з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, яким регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного терміну розрахунків.

Поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Юридичний перехід права власності, як і деякі інші нюанси договірних відносин між сторонами імпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.

Питання про визначення термінів "перетин митного кордону України", "момент здійснення імпорту" та інших регулюється валютним та митним законодавством України. Так, згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до Митного кодексу України, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України.

З інвойсу № 100462 від 29.04.2010 року складеного до контракту 03-10 від 23.03.2010 року вбачається, що товар надійшов на митну територію України 17.05.2010 року, що підтверджується відбитком штампу митниці, а тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених с. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 23.03.2011 року №0000062200 щодо нарахування податковим органом пені в розмірі 8669,42 грн. за порушення строків надходження товару за контрактом № 03-10 від 23.03.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо отримання позивачем імпортного товару з порушенням визначених законодавством строків по контракту № 02-10 від 18.05.2010 року з Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного контракту ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс» перерахувало валютні кошти за товар (дверні панелі) на користь Company Jiangsu GUSU Puriflying Technology CO., Ltd 18.06.2010 року в сумі 7220 дол. США та 28.10.2010 року у сумі 7220 дол. США. Граничний термін надходження товару 15.12.2010 року та 26.04.2011 року відповідно.

Згідно товаросупроводжувального документу на контейнер (сервісний коносамент № МБАС74700 від 18.11.2010 року) товар надійшов на митну територію України 28.12.2010 року. що підтверджується відбитком штампу митниці.

Враховуючи те, що передоплату за контрактом у сумі 7220 дол. США позивачем було здійснено 18.06.2010 року, граничний термін надходження товару на територію України, у відповідності до приписів с. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», сплинув 15.12.2010 року.

Таким чином, мало місце прострочення надходження на територію України товару строком на 13 днів.

Між тим, як вбачається із розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по контракту № 02-10 від 18.05.2010 року, позивачу нараховано пеню за прострочення на територію України товару строком на 69 днів всього на суму 11901,17 грн.

За таких обставин, правомірним є нарахування пені на суму 2242,45 грн. за прострочення надходження товару на територію України за контрактом № 02-10 від 18.05.2010 року тільки за 13 днів, в іншій частині нарахування на суму 9 658,92 грн. за прострочення на 56 днів є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятого Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова податкового повідомлення рішення № 000006220 від 23.03.2011 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 18328,34 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. по справі№2а-3574/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2011 р.