Ухвала суду № 22019955, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-9758/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника відповідача Сагайдак Є.С.

представника позивача Маслова Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі№2а-9758/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківська книжкова фабрика "Глобус" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст >треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК ЛТД" <за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство Харківська книжкова фабрика "Глобус" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі по тексту відповідач), треті особи-Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка", Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД", в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000440854 від 31.03.2011 р. в частині 112040,00 грн. основного платежу та 28010,00 грн. штрафу та № 0000450854 від 31.03.2011 р. в частині 27881,00 грн. основного платежу та 6970,25 грн. штрафу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0000440854 від 31.03.2011 р. в частині 112040,00 грн. основного платежу та 28010,00 грн. штрафу.

Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0000450854 від 31.03.2011 р. в частині 27881,00 грн. основного платежу та 6970,25 грн. штрафу.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Харківська книжкова фабрика Глобус»КП ДАК "Укрвидавполіграфія" засновано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.98 №1870 «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне обєднання»шляхом перетворення «Харківської книжкової фабрики Глобус»у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.93 №210 «Про корпоратизацію підприємств», знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 01.09.00, є платником ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100041967 від 22.05.07.

Новою редакцією статуту товариства від 24.11.10 назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Харківська книжкова фабрика Глобус»КП ДАК "Укрвидавполіграфія".

Спеціалістами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 675/23106/02470187 від 17.03.11.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000440854 від 31.03.11, яким визначив податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 192 473,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 118,25 грн і прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000450854 від 31.03.11, яким визначив ПДВ у сумі 30 901,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7 725,25 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2., п.п.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. п. 7.3. ст. 7, п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4. ст. 7, п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело, на думку відповідача, до заниження позивачем ПДВ в сумі 27 881,00 грн. та податку на прибуток від діяльності, що не є пільговою (видавничою) у сумі 112 040,00 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Побутелектротехніка»та ТОВ Фірма «Снарк, Лтд»(треті особи по справі).

Позивач з висновками акту перевірки та визначенням йому податкових зобовязань та штрафної санкції у зазначеній вище частині не погоджується, та просить саме в цій частині податкові повідомлення-рішення скасувати. Решта встановлених перевіркою порушень не є предметом цього спору.

З дослідженого акту перевірки від № 675/23106/02470187 від 17.03.11 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті спірних порушень слугував висновок відповідача про нікчемність всіх угод, укладених позивачем з третіми особами: з ТОВ «Побутелектротехніка»за період з 01.04.2010 по 30.09.2010, з ТОВ Фірма «Снарк, Лтд»за період з 01.10.2009 по 30.09.2010.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в оспорюваній частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., лютий 2010 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р. та податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, за 1-3 квартали 2010 року, в звязку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ та до валових витрат витрати за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ "Побутелектротехніка" за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 року та з ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність спірних договорів, укладених позивачем з ТОВ Фірма "Снарк Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка" грунтувалися на висновках актів перевірки ТОВ «Побутелектротехніка» № 717/23 5/24136939 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ у Київському районі м. Харкова та ТОВ Фірми «Снарк, ЛТД» №923/233/24139808 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова, за висновками яких всі угоди, укладені ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка" є нікчемними.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак нікчемності укладених позивачем з ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка" договорів поставки та підряду без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, основною діяльністю позивача було виконання поліграфічних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Побутелектротехніка» було укладено договори б/н від 01.03.09р., №704,705 від 29.12.09р., №189 від 22.03.10р., №235 від 18.05.09р., №267 від 11.05.10р., №№291,292,293,294 від 17.05.10р. відповідно до яких ТОВ «Побутелектротехніка» постачало позивачу витратні матеріали для поліграфії (друкарська фарба, офсетні пластини, плівка, офсетна гума, клей, очищувач, чохли, допоміжні матеріали і т. ін.), а позивач оплачував ці матеріали грошовими коштами у безготівковому порядку.

Факт виконання умов спірних договорів поставки товарів підтверджується видатковими і товарно-транспортними накладними, наявність яких під час перевірки відповідачем не оспорювалася. Грошова оплата, оприбуткування і подальше використання цих матеріалів позивачем у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи та відповідачем також не заперечується.

Крім того, між позивачем та ТОВ Фірма «Снарк, ЛТД» було укладено договори №01-09 від 01.09.09р., №10/01-4/1 від 04.01.10р., відповідно до яких ТОВ Фірма «Снарк ЛТД» виконувало роботи з використанням спецтехніки, на виконання умов договорів №№10/01-05/01, 10/01-05/02, 10/01-05/03, 10/01-05/06, 10/01-05/07 від 05.01.10р. виконувало роботи з технічного обслуговування та ремонту поліграфічного та холодильного обладнання, а також, за договорами будівельного підряду №№01/6, 02/06, 03/06 від 01.06.10р. та за договором будівельного підряду №15/08 від 31.08.10р. виконало поточний ремонт (штукатурення та ремонт покрівлі) обєктів позивача, а саме складу та гаражу по вул. Черемушна, 51, м. Харків.

Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, локальним кошторисом, документами про право власності позивача на обєкти, ліцензією серії АВ №516619, яка видана ТОВ Фірмі «Снарк, ЛТД» на ведення будівельних робіт від 04.06.10 строком дії до 04.06.15.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання позивачем та ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка" умов спірних договорів відповідачем не оспорюється.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальність укладання та виконання спірних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів поставки та підряду, укладених з ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка" слугували акти перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»№ 717/23 5/24136939 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ у Київському районі м. Харкова, та ТОВ Фірми «Снарк, ЛТД»№923/233/24139808 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова, за висновками яких угоди, укладені ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка" є нікчемними.

Між тим, колегія суддів вважає такі висновки відповідача необгрунтованими, оскільки відповідно до вимог Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не акти податкової перевірки, на підставі яких відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка".

Спірні договори підряду та поставки, укладені між позивачем та ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка", не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Крім того, протиправний характер призначення і проведення перевірки ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та невідповідність його висновків фактичним обставинам встановлено судовим рішенням, а саме постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 у справі №2-а-3611/11/2070, яка набрала законної сили.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами підряду та поставки, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання зазначених договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності договорів, укладених між позивачем та ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" , ТОВ "Побутелектротехніка".

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за жовтень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., лютий 2010 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р. та до валових витрат витрати за 4 квартал 2009 року, за 1-3 квартали 2010 року за операціями, проведеними на підставі договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Фактичне виконання господарських операцій позивачем та його контрагентами ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка" за спріними договорами підтверджується матеріалами справи, а отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виданих ТОВ Фірма "Снарк, Лтд" та ТОВ "Побутелектротехніка" податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина нє є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка" за спріними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з контрагентами ТОВ Фірма "Снарк, Лтд", ТОВ "Побутелектротехніка".

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі№2а-9758/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.