Постанова № 22019879, 15.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/4357/11 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Макаренко Я.М.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Сироватко О.В.

представника відповідача Домбровський Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.2011р. по справі№2а-1670/4357/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Снек»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Лідер Снек», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000401550/0/2236 від 09.07.10 р., № 0000401550/1/3487 від 21.10.10 р. та № 0000401550/2/37 від 10.01.11 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 21248,0 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 6374,4 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.11 р. по справі№2а-1670/4357/11 адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.2011р. по справі№2а-1670/4357/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарг та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Лідер Снек»(і.к. 36410581) зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 15851020000006759. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 08.04.09 р., а з 29.05.09 р. є платником ПДВ. Основними видами діяльності підприємства згідно засновницьких документів є: виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; оптова торгівля іншими продуктами харчування; інші види оптової торгівлі.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт від 29.06.10 р. № 3370/15-522/36410581 документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ТОВ «Лідер Снек», поданої за квітень 2010 р., в якому зафіксовані виявлені порушення вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», які призвели до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2010 р., в розмірі 33248,01 грн., в тому числі по контрагентах: ТОВ «Інфостар»на суму 21248,0 грн. та ТОВ «Хаск-Трейд»на суму 12000,01 грн.

В подальшому, під час розгляду відповідачем заперечення, Кременчуцька ОДПІ надала відповідь, в якій вказала, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів розбіжність по завищенню податкового кредиту ТОВ «Лідер Снек»по контрагенту ТОВ «Хаск-Трейд»на загальну суму ПДВ 12000,01 усунута.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000401550/0/2236 від 09.07.10 р., за наслідками якого скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення 0000401550/0/2236 від 09.07.10 р. без змін. З урахуванням результатів адміністративного оскарження відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000401550/1/3487 від 21.10.10 р. та № 0000401550/2/37 від 10.01.11 р. на аналогічні суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в межах адміністративного узгодження податкових зобовязань до 01.01.11 р. були встановлені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. Аналогічний порядок прийняття нових податкових повідомлень-рішень визначений і в ст. 60 ПК України. За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000401550/1/3487 від 21.10.10 р. та № 0000401550/2/37 від 10.01.11 р., а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині. Але при цьому суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, що є підставою для зміни постанови суду першої інстанції в частині мотивів та підстав задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000401550/1/3487 від 21.10.10 р. та № 0000401550/2/37 від 10.01.11 р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу № Р09Под.D.0012-300/113 від 01.04.10 р., укладеного між ТОВ «Інфостар»та ТОВ «Лідер Снек», на підставі рахунку-фактури № ИФ-020403 від 02.04.10 р. та видаткової накладної № ИФ-020403/Р09Под.00012 від 02.04.10 р. позивач отримав від ТОВ «Інфостар»товар - соняшник в кількості 12749,0 тон на загальну вартість 127488,0 грн. (в т.ч. сума ПДВ 21248,0 грн.), яку було перераховано на рахунок продавця. Відповідно акту звірки взаєморозрахунків з 01.04.10 р. по 30.04.10 р. по контрагенту ТОВ «Лідер Снек»грошові кошти в розмірі 127488,0 грн. були отримані ТОВ «Інфостар», заборгованості за даною операцією ТОВ «Лідер Снек» перед ТОВ «Інфостар» не виявлено. Внаслідок цього, на підставі податкової накладної № 0204-0002 від 02.04.10 р., виданої ТОВ «Інфостар»(в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних зазначено під з/п № 4), ТОВ «Лідер Снек»включило суми ПДВ у розмірі 21248,0 грн. до складу податкового кредиту.

В п. 2.1 договору купівлі-продажу № Р09Под.Б.0012-300/113 від 01.04.10 р. визначено, що поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок продавця на умовах DDU (... назва покупцем місця призначення) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 р.) за місцезнаходженням ТОВ «Лідер Снек»м. Кременчук. На підтвердження реальності транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи ТТН № 01АБ від 02.04.10 р., а також сертифікат якості на насіння соняшника від 01.04.10 р. Вказані документи передані позивачу контрагентом на виконання п. 2.3 договору купівлі-продажу № Р09Под.D.0012-300/113 від 01.04.10 р.

Придбаний позивачем товар отримувався уповноваженою особою ТОВ «Лідер Снек»гр. ОСОБА_1 на підставі довіреності № 56 від 02.04.10 р., підписи якого маються також у видатковій накладній, а придбане у ТОВ «Інфостар»насіння соняшника зберігалось в нежилому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Факт наявності в користуванні позивача вказаного нежилого приміщення підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 100/32 від 01.12.09 р. (строк дії вказаного договору до 31.12.10 р.) та актом прийому-передачі приміщення, відповідно до яких позивачем прийнято в користування від ФОП ОСОБА_2 нежиле приміщення загальною площею 1705,4 кв.м. за вказаною адресою. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що вказана адреса є місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «Лідер Снек»(свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 360195).

Необхідно також відмітити, що в акті перевірки не зафіксовано будь-яких зауважень до правильності оформлення податкової накладної № 0204-0002 від 02.04.10 р., виданої ТОВ «Інфостар».

За твердженням відповідача підставою для виключення з податкового кредиту по ПДВ суми податку по операції з ТОВ «Інфостар»є те, що місцезнаходження вказаного підприємства не встановлено, за даними декларації про оподаткування прибутку підприємств за 2009 р. основні фонди та запаси відсутні, а з розрахунку комунального податку за 2009 р. на підприємстві обліковується 1 особа, що свідчить про неможливість реальної поставки товару та віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту за квітень 2010 р.

Колегія суддів зазначає, що під час укладення та виконання договору купівлі-продажу від 01.04.10 р., ТОВ «Інфостар»було зареєстровано в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 053578 від 30.04.09 р., та було зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100229594 від 05.06.09 р. (серія НБ № 350596).

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Податкова накладна відповідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно п. 7.4.1 вказаної норми податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Згідно п. 7.4.5 даної норми не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6). При цьому в п. 7.5.1 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). А відповідно п. 7.2.4 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник ПДВ до дати його анулювання.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як визначено в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також колегія суддів також вважає за доцільне відмітити, що саме на органи ДПС покладені функції контролю і жодний законодавчий та нормативний акт не уповноважує субєкта господарювання перебирати на себе обовязки органів ДПС та контролювати фінансово-господарську діяльність іншого господарюючого субєкта та повноту сплати ним податкових зобовязань.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.11 р. по справі№2а-1670/4357/11 в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401550/0/2236 від 09.07.10 р. прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та з врахуванням фактичних обставин, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.11 р. по справі№2а-1670/4357/11 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.11 р. по справі№2а-1670/4357/11 змінити в частині мотивів та підстав для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000401550/1/3487 від 21.10.10 р. та № 0000401550/2/37 від 10.01.11 р.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від01.07.11 р. по справі№2а-1670/4357/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Я.М. Макаренко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.11.2011 року.