Ухвала суду № 22019839, 17.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р.Справа № 2а-6066/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-6066/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП-2001" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" (далі по тексту - ТОВ "САТП - 2001", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (далі по тексту - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0000811520/0 від 13.04.2010 року на суму 36305,71 грн. та №0000821520/0 від 13.04.2010 року на суму 2876,62 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-6066/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000811520/0 від 13.04.2010 року на суму 36305,71 грн. та №0000821520/0 від 13.04.2010 року на суму 2876,62 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" (вул. Виконкомівська, 30, м. Харків, 61039, код 31013004) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "САТП - 2001" повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.129 Конституції України, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.159 КАС України. Зазначив, що підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 даного Закону не передбачено можливості платника податків, за наявності у нього податкового боргу, спрямовувати кошти в рахунок погашення податкових зобов`язань, що виникли пізніше. Таким чином, стверджує, що кошти, які надійшли від позивача на сплату зобов`язань з податку, збору (обов`язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов`язань з того самого платежу в порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов`язань, так і податкових зобов`язань, розрахованих контролюючим органом. За таких обставин, вважає правомірним застосування до ТОВ "САТП - 2001" штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що право визначати призначення платежу відповідно до діючого законодавства належить виключно платнику податків. Вважає, що самостійне зарахування відповідачем сплачених ТОВ "САТП - 2001" узгоджених сум по податку на додану вартість та сплачених відповідно до призначення, зазначеного у платіжних дорученнях за листопад 2009 року у розмірі 15000,00 грн., за грудень 2009 року у розмірі 15000,00 грн., за січень 2010 року у розмірі 5000,00 грн., 30309,00 грн., 2000,00 грн., за лютий 2010 року у розмірі 5000,00 грн. відповідно в рахунок податкового боргу за інші періоди є неправомірним. За таких обставин, вважає спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до ТОВ "САТП - 2001" штрафних (фінансових) санкцій такими, що підлягають скасуванню.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, надали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності своїх представників.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-6066/11/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001"доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харковапро скасування податкових повідомлень - рішень в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "САТП - 2001" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.06.2000 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 31.03.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

За результатами перевірки складено Акт №607/15-02-36 від 31.03.2010 року, відповідно до якого було виявлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань по податковій декларації за серпень 2009 року, наданої до ДПІ 21.09.2009 року за реєстраційним номером 54187, податковій декларації за вересень 2009 року, наданої до ДПІ 20.10.2009 року за реєстраційним номером 63445, уточнюючого розрахунку з ПДВ №63453 від 20.10.2009 року та уточнюючого розрахунку з ПДВ №72341 від 25.11.2009 року протягом граничних строків. Актом перевірки встановлено, що затримка сплати узгодженого податкового зобовязання складає 89, 90, 93, 99, 102, 105, 107, 110, 114 та 119 днів, внаслідок чого ТОВ "САТП - 2001" було порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.04.2010 року №0000811520/0 та №0000821520/0, згідно якого позивачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у розмірі 36305,71 грн. та 2876,62 грн. відповідно.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування вищевказаних спірних податкових повідомлень рішень, суд першої інстанції виходив з того, що останні прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що спірні податкові повідомлення - рішення відповідача обґрунтовуються порушенням строків сплати ТОВ "САТП - 2001" узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість у сумі 86994,46 грн. Так, за твердженням відповідача згідно податкової декларації за серпень 2009 року, наданої до ДПІ 21.09.2009 року за реєстраційним номером 54187 - податок було сплачено 15.01.2010 року платіжним дорученням №26, 22.01.2010 року платіжним дорученням №87, 27.01.2010 року меморіальним ордером №1 при терміні сплати 30.09.2009 року; згідно податкової декларації за вересень 2009 року, наданої до ДПІ 20.10.2009 року за реєстраційним номером 63445 податок було сплачено 27.01.2010 року меморіальним ордером №1, 28.01.2010 року платіжним дорученням №98, 09.02.2010 року платіжним дорученням №107, 17.02.20І0 року платіжним дорученням №126, 26.02.2010 року платіжним дорученням №138 при терміні сплати 30.10.2009 року; згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ №63453 від 20.10.2009 року - податок було сплачено 27.01.2010 року меморіальним ордером №1 при терміні сплати 20.10.2009 року; згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ №72341 від 25.11.2009 року податок було сплачено 26.02.2010 року платіжним дорученням №138, 10.03.2010 року платіжним дорученням №148, 24.03.2010 року платіжним дорученням №201 при терміні сплати 25.11.2009 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до копій платіжних доручень та банківських виписок за особистим рахунком ТОВ "САТП - 2001" дійсно здійснювало перерахування податку на додану вартість, а саме:

15.01.2010 року платіжним дорученням №26 було перераховано 10000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за листопад 2009 року;

22.01.2010 року платіжним дорученням №87 було перераховано 5000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за листопад 2009 року;

28.01.2010 року платіжним дорученням №98 було перераховано 10000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за грудень 2009 року;

09.02.2010 року платіжним дорученням №107 було перераховано 5000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за грудень 2009 року;

17.02.20І0 року платіжним дорученням №126 було перераховано 5000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за січень 2010 року;

26.02.2010 року платіжним дорученням №138 було перераховано 30309,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за січень 2010 року;

10.03.2010 року платіжним дорученням №148 було перераховано 5000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за лютий 2010 року;

24.03.2010 року платіжним дорученням №201 було перераховано 2000,00 грн. за призначенням платежу сплата ПДВ за січень 2010 року.

З огляду на вищенаведене колегія суддів зазначає, що суми узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, визначені у відповідних податкових деклараціях, ТОВ "САТП - 2001"сплачені до бюджету з дотриманням граничного терміну, встановленого законом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що вказані кошти були спрямовані ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на сплату податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2009 року, податковою декларацією за вересень 2009 року, уточнюючим розрахунком з ПДВ №63453 від 20.10.2009 року та уточнюючим розрахунком з ПДВ №72341 від 25.11.2009.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій (а.с.76), штрафні санкції у розмірі 36305,71 грн. нараховані за ставкою 50% від суми сплаченого боргу у загальному розмірі 72611,39 грн. за затримку 119 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та штрафні санкції у розмірі 2876,62 грн. нараховані за ставкою 20% від суми сплаченого боргу у загальному розмірі 14383,07 грн. за затримку 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань повязано з тим, що відповідачем у відповідності до приписів п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зараховувалися в податковому обліку проведені позивачем платежі в погашення податкового боргу, який існував за попередні звітні періоди в порядку календарної черговості виникнення цього боргу.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що у відповідності п. 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти такого платника. Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань та погашення податкового боргу.

Згідно п. 6. ст. 7 Закону України “Про Національний банк України” НБУ визначає систему, порядок і форми платежів.

В п. 1.7 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженій постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.04 р., кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізити “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням положень п. 16.5.2 п.16.5. ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин в якості спеціального закону з питань оподаткування і встановлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів не передбачена зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Беручи до уваги, що відповідачем при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень, кількість днів затримки проведення платежів розраховувалася саме з моменту зарахування в обліку грошових надходжень, в погашення існуючого боргу за серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року у залежності від календарної черговості його виникнення, всупереч призначення платежу, яке було вказане ТОВ "САТП - 2001" у платіжних дорученнях №26 від 15.01.2010 року, №87 від 22.01.2010 року, №98 від 28.01.2010 року, №107 від 09.02.2010 року, №126 від 17.02.20І0 року, №138 від 26.02.2010 року, №148 від 10.03.2010, №201 від 24.03.2010 року, колегія суддів вважає, що таке застосування санкцій здійснено за межами компетенції відповідача та не відповідає приписам вищенаведених норм права.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення - рішення від 13.04.2010 року №0000811520/0 та №0000821520/0 про застосування до ТОВ "САТП - 2001" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36305,71 грн. та 2876,62 грн. відповідно діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-6066/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Перцова Т. С.

Судді<підпис >

<підпис >Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. <Список ><Текст > <повний текст >