Постанова № 22019696, 17.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р. Справа № 2а-5065/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представника відповідача Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області №12" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області №12" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про надання дозволу на погашення суми боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) звернулась до суду із позовом до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12" (далі по тексту ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії № 12", відповідач), в якому просить суд надати дозвіл ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 2207227,57 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії №12'' пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про що свідчить відповідний запис у довідці з Єдиного державного реєстру та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова з 16.03.1993 року. ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії №12" має податковий борг перед бюджетом у сумі 2 207 227,57 грн. з податку на додану вартість, земельного податку, податку з власпиків транспортних засобів, що виник внаслідок несплати податкового зобов'язання згідно податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень. У встановлені строки відповідачем заборгованість не сплачена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12" про надання дозволу на погашення суми боргу - задоволено частково.

Надано дозвіл на погашення суми боргу Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань V Харківській області (вул. Лелюківська, 6.1, м. Харків, 61030) у розмірі 1883646.68 (один мільйон вісімсот вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість) грн. 68 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 265271,14 грн., у звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи, невірним застосуванням при прийнятті оскаржуваної в частині постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 в частині незадоволення позовних вимог та прийняти нову, якою позовні вимоги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанов норм ст.129 Конституції України, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп.16.1.4 п.16.1, ст.36, п.57.3 ст.57, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що оскільки відповідачем в добровільному порядку сума боргу не сплачена, остання підлягає стягненню незалежно від строку для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та протиправність постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог у розмірі 1883646,68 грн., просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанов норм пп.87.2 ст.87 Податкового кодексу України, ст.26 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу України».

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 скасувати в частині залишення позовних вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12" пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова з 16.03.1993 р.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість з ПДВ частково утворилась на підставі декларації з ПДВ № 77095 від 20.12.2007 року у сумі 26848,00 грн. (термін сплати 04.01.2008р.); декларації з ПДВ № 87089 від 21.01.2008 року у сумі 16357,00 грн. (термін сплати 30.01.2008р.); податкового повідомлення-рішення №0000181520 від 28.01.2008року на суму 31961,57грн.; декларації з ПДВ № 5353 від 20.02.2008 року у сумі 55597,00 грн. (термін сплати 03.03.2008р.); декларації з ПДВ № 8939 від 20.03.2008 року у сумі 38374,00 грн. (термін сплати 31.03.2008року); податкового повідомлення-рішення № 000781520 від 31.03.2008 року на суму 22056,57грн.; декларації з ПДВ № 21380 від 21.04.2008 року у сумі 58001,00 грн. (термін сплати 30.04.2008року). По податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів заборгованість частково утворилась на підставі розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 1 квартал 2008 року №6167 від 29.02.2008р на суму 3349,75грн. (термін сплати 15 квітня 2008року). Загальна сума - 252544,89 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що з огляду на положення ч.7 ст.9 КАС України та положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час виникнення узгодженого податкового боргу, позов про стягнення заборгованості по оплаті будь-яких податкових зобов'язань, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом відповідно до ст.17 Закону, може бути поданий органом державної податкової служби України протягом 1095 днів від дати виникнення заборгованості.

Так, за висновком суду першої інстанції, оскільки, позивач звернувся до суду 06.05.2011р., тобто поза межами встановленого Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строку у 1095 днів, від дати виникнення у відповідача обов'язку здійснити перелічені вище платежі у розмірі 252544,89 грн., позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо решти позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що ДП "Підприємство Диканівської виправної колонії №12" було подано наступні декларації, а саме: декларація з ПДВ № 33312 від 30.05.2008 року у сумі 16076 грн. (термін сплати 30.04.2008року); № 40062 від 20.06.2008 року у сумі 34834,00 грн. (термін сплати 01.07.2008р.); декларація з ПДВ № 51532 від 17.07.2008 року у сумі 37393.00 грн. (термін сплати 30.07.2008р.); декларація з ПДВ № 66215 від 20.08.2008 року у сумі 55314,00 грн. (термін сплати 01.09.2008р.); декларація з ПДВ № 72438 від 30.09.2008 року у сумі 54181,00 грн. (термін сплати 30.09.2008р.); декларація з ПДВ № 85358 від 20.10.2008 року у сумі 38672,00 грн. (термін сплати 30.10.2008р.); уточнююча декларація з ПДВ № 92205 від 01.09.2008 року у сумі 929,00 грн. (термін сплати 07.11.2008р.); декларація з ПДВ № 98494 від 20.11.2008 року у сумі 35035,00 грн. (термін сплати 01.12.2008р.); декларація з ПДВ № 102660 від 16.12.2008 року у сумі 47989,00 грн. (термін сплати 30.12.2008р.); декларація з ПДВ № 116784 від 19.01.2009року у сумі 14374.00 грн. (термін сплати 30.01.2009р.); декларація з ПДВ № 6861 від 19.02.2009 року у сумі 39010,00 грн. (термін сплати 02.03.2009р.); декларація з ПДВ № 11316 від 17.03.2009 року у сумі 12748,00 грн. (термін сплати 30.03.2009р.); декларація з ПДВ № 22459 від 14.04.2009 року у сумі 40932,00 грн. (термін сплати 30.04.2009р.); декларація з ПДВ № 37795 від 18.05.2009 року у сумі 25202,00 грн. (термін сплати 01.06.2009р.); декларація з ПДВ № 43901 від 22.06.2009 року у сумі 41094,00 грн. (термін сплати 30.06.2009р.); декларація з ПДВ № 50141 від 10.07.2009 року у сумі 47832,00 грн. (термін сплати 30.07.2009р.); декларація з ПДВ № 62685 від 20.08.2009 року у сумі 40611,00 грн. (термін сплати 30.08.2009р.); декларація з ПДВ № 65670 від 21.09.2009 року у сумі 50792,00 грн. (термін сплати 30.09.2009р.); декларація з ПДВ № 75044 від 20.10.2009 року у сумі 52367,00 грн. (термін сплати 30.10.2009р.); декларація з ПДВ № 84385 від 20.11.2009 року у сумі 45625,00 гри. (термін сплати 30.11.2009р.); декларація з ПДВ № 87439 від 2112.2009 року у сумі 32065,00 грн. (термін сплати 30.12.2009р.); декларація з ПДВ № 96064 від 20.01.2010 року у сумі 21197,00 грн. (термін сплати 01.02.2010р.); декларація з ПДВ № 4487 від 19.02.2010 року у сумі 25902,00 грн. (термін сплати 02.03.2010р.); декларація з ПДВ № 7514 від 22.03.2010 року у сумі 9110,00 грн. (термін сплати 30.03.2010р.); декларація з ПДВ № 15634 від 19.04.2010 року у сумі 65587,00 грн. (термін сплати 30.04.2010р.); декларація з ПДВ № 24543 від 20.05.2010 року у сумі 28672,00 грн. (термін сплати 31.05.2010р.); декларація з ПДВ № 27322 від 21.06.2010 року у сумі 23947,00 грн. (термін сплати 30.06.2010р.); декларація з ПДВ № 36868 від 20.07.2010 року у сумі 55713,00 грн. (термін сплати 30.07.2010р.); декларація з ПДВ № 45411 від 20.08.2010 року у сумі 66563,00 гри. (термін сплати 30.08.2010р.); декларація з ПДВ № 57687 віл 20.10.2010 року у сумі 67376,00 грн. (термін сплати 01.11.2010р.); декларація з ПДВ № 57687 від 20.10.2010 року у сумі 525,00 грн. (термін сплати 01.11.2010р.); декларацій з ПДВ № 66323 від 22.11.2910 року у сумі 45673,00 грн. (термін сплати 30.11.2010р.); декларацій з ПДВ № 68507 від 20.12.2010 року у сумі 43336,00 грн. (термін сплати 30.12.2010р.); декларацій з ПДВ № 76659 від 19.01.2011 року у сумі 47120,00 грн. (термін сплати 30.01.2011 р.).

Крім того, фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведені невиїзні документальні перевірки податкової декларації з ПДВ, за результатами якої складено акт № 3085/7/15-214/08680841 від 31.07.2008року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0002311520/0 від 31.07.2008р. у сумі 3856,38 грн.; термін сплати - 11.08.2008р.; акт № 4048/15-214/08680841 від 04.09.2009р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0004461520/0 від 04.09.2009р. у сумі 244,80 грн.; термін сплати 14.09.2009р.

Також, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, за наслідками яких складено наступні акти, в яких встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21грудня 2000 року №2181, та винесено податкові повідомлення-рішення на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами":

акт № 2403/15-214/08680841 від 10.06.2008року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0001901520/0 від 10.06.2008року у сумі 33208,60. Термін сплати 20.06.2008р.;

акт № 199/15-214/08680841 від 26.01.2009року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000111520/0 від 26.01.2009р. у сумі 41730,61 грн. Термін сплати 05.02.2009р.;

акт № 2451/15-214/08680841 від 13.05.2009року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0002171520/0 від 13.05.2009р. у сумі 23454,51 грн. Термін сплати 25.05.2009р.;

акт № 4034/15-214/08680841 від 03.09.2009року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0004451520/0 від 03.09.2009р. у сумі 20204.09 грн. Термін сплати 14.09.2009р.;

акт № 5031/15-214/08680841 від 09.11.2009р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 00005881520/0 від 09.11.2009р. у сумі 14480,55 грн. Термін сплати 19.11.2009р.;

акт № 784/15-215/08680841 від 16.02.2010р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0000691520/0 від 16.02.2010р. у сумі 23086.30 грн. Термін сплати 26.02.2010р.;

акт № 7712/15-215/08680841 від 15.11.2010р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0007631520/0 від 15.11.2010р. у сумі 17878,34 грн. Термін сплати 25.11.2010р.

Вищезазначені акти та податкові повідомлення-рішення отримані особисто керівником підприємства, та є узгодженими.

Відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень, ним частково сплачена заборгованість з ПДВ на суму 71036,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Підприємство відповідача повністю не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ протягом граничних строків в сумі 1370950,18грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12", як платник плати за землю, самостійно визначив її річний розмір та подав до ДПІ у Червонозаводському у м. Харкові податкові розрахунки земельного податку, а саме: згідно податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік №2607 від 31.08.2008р. річний розмір становить 157705,73 грн.; згідно податкового розрахунку земельного податку на 2009рік №2988 від 30.01.2009р. річний розмір становить 157705,73грн.; згідно податкового розрахунку земельного податку на 2010рік №2365 від 01.02.2010р. річний розмір становить 157705,73грн.

У відповідності до приписів п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем надано до ДПІ у Червонозаводському у м. Харкові уточнюючий розрахунок земельного податку від 10.08.2010 року за № 43261, згідно зазначеного розрахунку була збільшена сума податку, що підлягає сплаті, на 2010 рік 161134,79грн.

Як свідчать матеріали справи, в порушення ст. 17 Закону України “Про плату за землю” сума податкового боргу з земельного податку у розмірі 476546,25грн. залишилась несплаченою.

Крім того, відповідач, як платник податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислив суму податку та подав до ДПІ Червонозаводського району м. Харкова розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: Розрахунок №6167 від 29.02.2008року за ІІ-IV квартал 2008року на суму 10049,75грн.; Розрахунок №8875 від 27.02.2009р. на 2009рік на суму 12734,00грн.; Розрахунок №5216 від 01.03.2010р. на 2010рік на суму 13367,00грн.

Загальна заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів залишається несплаченою та складає 36150,25грн.

Судом першої інстанції встановлено, що все майно Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12" знаходиться в податковій заставі на підставі п.п. 8.2.1. п. 8 ст. 8 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №21761342, виданого 20.11.2008року Харківською філією Інформаційного центру міністерства юстиції України.

Керуючись приписами п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи те, що узгоджений в силу приписів ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг відповідачем на момент розгляду справи в суді першої інстанції не сплачено, суд дійшов висновку, що позивач правомірно, з дотриманням терміну 1095 днів, звернувся до суду про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 1883646.68 грн. за рахунок податкової застави.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо виникнення у відповідача обовязку зі сплати по узгодженим у встановлений строк податковим зобовязанням на підставі поданих до податкового органу податкових декларацій з ПДВ за період з грудня 2007 року по січень 2011 року, штрафних санкцій з ПДВ, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень в 2008 2010 роках, податкових розрахунків земельного податку від 31.08.2008 року, 30.01.2009 року, 01.02.2010 року, 10.08.2010 року, розрахунків з власників транспортних засобів від 29.02.2008 року, 27.02.209 року, 01.03.2010 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування вказаних податкових зобовязань з ПДВ підлягають положення Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави звернення позивача з цим позовом, враховуючи дату звернення до суду (05.05.2011 року), регламентовано Податковим кодексом України.

Згідно з приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Виходячи зі змісту положень ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 22.02.2006 року № 1251 (далі - за текстом Закон № 1251), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено обов`язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до п.1 ст.14 цього Закону належать податок на додану вартість.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000року (далі - за текстом Закон № 2181), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Виходячи з положень п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3. ст.5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що загальна сума узгоджених податкових зобовязань зі сплати податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за спірний період становить 1459019 грн. 00 коп.

Згідно пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону № 2181, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 6.1 ст.6 Закону № 2181, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Зі змісту пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 випливає, що перешкодою для набуття податковим зобов`язанням статусу узгодженого у день отримання відповідного податкового повідомлення-рішення може бути лише подання скарги про перегляд цього рішення до контролюючого органу, право подання якої надано платнику податків підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі винесених податкових повідомлень-рішень № 0000181520 від 28.01.2008 року на суму 31961,57 грн. (термін сплати 07.02.2008р.), № 000781520 від 31.03.2008 року на суму 22056,57грн. (термін сплати 10.04.2008р.), № 0001901520/0 від 10.06.2008 року на суму 33208,60 грн. (термін сплати 20.06.2008р.), № 0002311520/0 від 31.07.2008р. на суму 3856,38 грн. (термін сплати 11.08.2008р.), № 0000111520/0 від 26.01.2009р. на суму 41730,61 грн. (термін сплати 05.02.2009р.), № 0002171520/0 від 13.05.2009р. на суму 23454,51 грн. (термін сплати 25.05.2009р.), № 0004451520/0 від 03.09.2009р. на суму 20204.09 грн. (термін сплати 14.09.2009р.), № 0004461520/0 від 04.09.2009р. на суму 244,80 грн. (термін сплати 14.09.2009р.), № 00005881520/0 від 09.11.2009р. на суму 14480,55 грн. (термін сплати 19.11.2009р.), № 0000691520/0 від 16.02.2010р. на суму 23086.30 грн. (термін сплати 26.02.2010р.), № 0007631520/0 від 15.11.2010р. на суму 17878,34 грн. (термін сплати 25.11.2010р.), які були отримані відповідачем, не оскаржені та є узгодженими, у відповідача, з вирахуванням сплаченої суми у розмірі 71036,00 грн., існує заборгованість.

Згідно ст. 5 Закону України “Про плату за землю” від 03 липня 1992 року№ 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій ( ст. 14 Закону).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем, як платником плати за землю, самостійно визначено її річний розмір та подано до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкові податкові розрахунки земельного податку на 2008рік № 2607 від 31.08.2008р. річний розмір становить 157705,73 грн.; на 2009рік № 2988 від 30.01.2009р. річний розмір становить 157705,73грн.; на 2010рік № 2365 від 01.02.2010р. річний розмір становить 157705,73грн.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідачем надано до ДПІ у Червонозаводському у м. Харкові уточнюючий розрахунок земельного податку від 10.08.2010 року за № 43261, згідно зазначеного розрахунку була збільшена сума податку, що підлягає сплаті, на 2010 рік 161134,79грн.

Виходячи зі змісту положень ст. 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов'язання визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками, за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарний днів, наступних за останнім календарним днем, звітного календарного місяця.

Сума податкового боргу з земельного податку складає 476546,25грн. та є несплаченою.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 6 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (ст. 5 Закону).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, як платник податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислив суму податку та подав до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: Розрахунок №6167 від 29.02.2008року за ІІ-IV квартал 2008року на суму 13399 грн.; Розрахунок №8875 від 27.02.2009р. на 2009рік на суму 12734,00грн.; Розрахунок №5216 від 01.03.2010р. на 2010 рік на суму 13367,00грн., однак не сплатив вказані суми.

Колегія суддів зазначає, що порядок продажу майна, яке перебуває в податкові заставі, визначено положеннями ст.95 Податкового кодексу України.

Так, за приписами п.95.1. ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.95.3. ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Колегією суддів встановлено, що на виконання п.6.2 ст.6 Закону № 2181 на адресу відповідача було надіслано поштою першу податкову вимогу від 05.10.2001 року № 1/79 та другу податкову вимогу від 07.12.2001р. № 2/772, які були отримані ДП «Підприємство Диканівської колонії № 12» відповідно 08.10.2001 року та 13.12.2001 року.

За таких обставин, з урахуванням того, що все майно відповідача знаходиться у податковій заставі, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що у позивача були наявні законні підстави для звернення до суду з цим позовом.

Беручи до уваги положення ст.96 ПК України, які є спеціальними при вирішенні спірних правовідносин та встановлюють порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, в рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців.

При цьому частиною 3 вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, за стягненням якого до суду звернувся позивач.

Строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

Положеннями пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” колегія суддів враховує приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, строк звернення ДПІ у Червонозаводському районі Харківської області з цим позовом до адміністративного суду щодо стягнення податкового боргу з відповідача повинно бути визначено на підставі норм статті 15 Закону № 2181 і становить 1095 днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом (05.05.2011 року), 1095 днів на звернення до суду з позовом та дати узгодження податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу, надання дозволу на погашення якого за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, є предметом позову по даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами про погашення заборгованості в сумі 252544,89 грн., яка виникла внаслідок несплати позивачем податкових зобов`язань, що набули статусу узгоджених до 05.05.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем ані до суду ані першої, ані апеляційної інстанцій не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати податкових повідомлень-рішень, які набули статусу узгоджених до 04.05.2008 року.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 1883646.68 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, та незадоволення позову в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 252544,89 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у цій частині не спростовують.

Водночас, погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суд першої інстанції, вирішивши всі позовні вимоги, помилково не зазначив в резолютивній частині рішення свій висновок щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача у розмірі 1883646.68 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.2 ст.201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Відповідно, постанова Харківського окружного адміністративного суду від13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 підлягає зміні шляхом доповнення резолютивної частини рішення абзацом 3 в наступній редакції : "Іншу частину позовних вимог залишити без розгляду".

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, 198, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 12"- залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом 3 в наступній редакції : "Іншу частину позовних вимог залишити без розгляду".

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2011р. по справі№2а-5065/11/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Перцова Т. С.

Судді<підпис >

<підпис >Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 22.11.2011 р.