Ухвала суду № 22018758, 17.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р.Справа № 2а-6009/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Волкової А.М.

представників сторін : позивача - Тарасової В.В., Тітатренко І.В., відповідача - Горбатенко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-6009/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно промислова група "Промислове постачання"

до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи >

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Промислове постачання" (далі по тексту - ТОВ "ТПГ "Промислове постачання", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі по тексту - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідач), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 11302,20 грн., з яких : за основним платежем- 8073 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3229,20 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-6009/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Промислове постачання" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9342,10 грн. (за основним платежем - 6672,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2669,17 грн.).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Промислове постачання" (вул. Полтавський шлях, буд. 56, 5 поверх, оф. 10, м.Харків, 61052, код 34470371) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2,81 грн. (дві гривні 81 копійка).

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-6009/11/2070 скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" в задоволенні позову, в іншій частині постанову залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм пп.7.2.1, пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Посилаючись на матеріали перевірки вказав, що при проведенні звірки за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що податкова декларація з ПДВ ТОВ "Вторснабгрупп" за липень 2010 року не визнана як податкова звітність, нова звітність до ДПІ не надана, а отже ТОВ "Вторснабгрупп" не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ за липень 2010 року. Також, звертає увагу суду на те, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено, що контрагентом - постачальником ТОВ "Східтехсервіс" не надано податкову декларацію з ПДВ, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ за липень 2010 року. При цьому в наданій для перевірки податковій накладній №410 від 01.07.2010 року в графі "місцезнаходження продавця" вказано лише: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, а в графі "місцезнаходження покупця" вказано лише - м. Харків, Червоношкільна. Отже, вважає, що податкова накладна №410 від 01.07.2010 року, отримана ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" від постачальника ТОВ "Східтехсервіс" на суму ПДВ 1400,0 грн., в якій не вказано повні дані щодо місцезнаходження продавця та покупця, тобто складена в порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), не може бути основою для подальшого обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на додану вартість. Таким чином, неповна інформація про місцезнаходження продавця та покупця в податковій накладній призводить, на думку податкового органу, до безпідставного формування складу податкового кредиту ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" за липень 2010 року в сумі ПДВ 1400,0 грн. на підставі такої накладної. Таким чином, робить висновок, що в порушенням вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Вторснабгрупп" та ТОВ "Східтехсервіс" за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 8073,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Наполягає на тому, що ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ за липень 2010 року, які повністю підтверджено податковими накладними, виписаними ТОВ "Вторснабгрупп" у зв`язку з реальним наданням позивачеві послуг (виконання робіт), які були використані останнім у власній господарській діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.09.2006 року.

Згідно довідки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 18.07.2011 року №2177/9/29-024, встановлено, що ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 18.09.2006 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 01.11.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" за липень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №7459/15-510/34470371 від 01.11.2010 року, відповідно до якого було виявлено завищення податкового кредиту ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" за липень 2010 року на загальну суму податку на додану вартість 8073,00 грн. в тому числі: в порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР в сумі ПДВ 6673,00 грн. та в порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР в сумі ПДВ 1400,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501550/0 від 09.11.2010 року, згідно якого позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11302,20 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року в частині визначення ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" по взаємовідносинам з ТОВ "Вторснабгрупп" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 6672,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2669,17 грн., суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про податкового повідомлення - рішення №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року щодо визначення ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" по взаємовідносинам з "Східтехсервіс" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1400 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 560,03 грн. суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невідповідність заповнення місцезнаходження продавця та покупця в податковій накладній дійсно призвела до безпідставного формування складу податкового кредиту ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" за липень 2010 року з податку на додану вартість в сумі 1400,00 грн. Отже, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова правомірно визначила позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1400,00 грн. та відповідно до положень п.п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-ІІІ застосувала до ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, предметом перегляду судом апеляційної інстанції в даному апеляційному провадженні є постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 р. лише в частині задоволення позовних вимог про скасування рішень ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року про визначення ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9342,10 грн., в тому числі : за основним платежем на суму 6672,93 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2669,17 грн. - за порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова зроблено висновок, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що податкова декларація з ПДВ ТОВ "Вторснабгрупп" за липень 2010 року не визнана як податкова звітність, нова звітність до ДПІ не надана, а отже ТОВ "Вторснабгрупп" не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ за липень 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19.07.2010 року між ТОВ "Вторснабгрупп" (продавець) та ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" (покупець) було укладено Договір №2010-19/07-1, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, в кількості та за ціною, вказаною у специфікації до цього договору. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.105-107).

Відповідно до наявної матеріалах справи Специфікації до договору №2010-19 від 19.07.2010 року вбачається, що ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" придбавалась труба ТБ 40.25 у кількості 55 штук за ціною 606,63 грн. на суму 33364,65 грн., ПДВ склав 6672,93 грн. разом сума з ПДВ до оплати склала 40037,58 грн. (а.с.108). На ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" 19.07.2010 року було виписано рахунок - фактуру №838 на суму 40037,58 грн. (а.с.110). Згідно з платіжним дорученням №1145 від 19.07.2010 року ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" було сплачено суму 40037,58 грн., що підтверджується банківською випискою за 19.07.2010 року(а.с.112, 113).

Матеріалами справи підтверджено, що 19.07.2010 року в рамках виконання господарської операції за укладеним договором купівлі-продажу, у відповідності до вимог пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ТОВ "Вторснабгрупп" було виписано позивачеві податкову накладну №838 на сплачену суму 40037,58 грн. в тому числі ПДВ 6672,93 грн. (а.с.109) та видаткову накладну №838 від 19.07.2010 року на оплачений товар (а.с.111).

Податкова накладена № 838 від 19.07.2010 року, виписана ТОВ "Вторснабгрупп" на адресу ТОВ "ТПГ "Промислове постачання", була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" за липень 2010 року, про що свідчить надана до матеріалів справи копія вказаного реєстру (а.с.190-193).

В рамках виконання за вказаною угодою представниками ТОВ "Вторснабгрупп" на адресу ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" було складено акт прийому-передачі товару (труба залізобетонна безнапірна ТБ 40.25 у кількості 55 шт.) від 19.07.2010 року.

З дослідженої у судовому засіданні копії акту від 02.07.2010 року, колегією суддів встановлено, що останній оформлений у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (а.с.161).

Колегією суддів встановлено, що товар, отриманий відповідно до податкової накладної №838 від 19.07.2010 року, виписаної ТОВ "Вторснабгрупп" було використано позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації ТОВ «Паркінг+», що підтверджується доданими до матеріалів справи первиними документами, оформленими належним чином (а.с.165-174).

Слід відмітити, що як позивач ТОВ "ТПГ "Промислове постачання", так і його контрагент - ТОВ "Вторснабгрупп" на час укладення спірної угоди та її виконання мали статус платника ПДВ, та відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” мали право на нарахування цього податку та складання податкових накладних.

Щодо твердження відповідача про відсутність об`єкту оподаткування податком на додану вартість та підстави для виписування ТОВ "Вторснабгрупп" податкової накладної з огляду на недекларування останнім своїх податкових зобов`язань, за господарською операцією з ТОВ "ТПГ "Промислове постачання", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість (з урахуванням періоду, що перевірявся) визначені статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

У відповідності до положень підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих “сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право платника податків на податковий кредит Законом України “Про податок на додану вартість” не поставлено в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, у тому числі, невідображення ними податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що висновок відповідача про недекларування ТОВ "Вторснабгрупп" ґрунтується на тому, що податковій декларації з ТОВ "Вторснабгрупп" за липень 2010 року присвоєно статус “не визнано як податкову звітність”.

Однак, колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача не спростовують факту подання вказаним контрагентом позивача податкової звітності з ПДВ та не свідчать про недекларування ним своїх податкових зобов`язань, що виникли за спірною господарською операцією.

Крім того, необхідно відмітити, що присвоєння податковій звітності статусу “не визнано як податкова звітність”не позбавляє платника податку, в даному випадку ТОВ "Вторснабгрупп", права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

Також, колегією суддів взято до уваги наявна в матеріалах справи копія розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "Вторснабгрупп", яка була надана останнім до ДПІ у Київському районі м.Донецька за листопад 2011 року. З цього документу вбачається, що товариство по контрагенту з індивідуальним податковим номером 344703720383, тобто ТОВ "ТПГ "Промислове постачання", задекларувало податкові зобовязання з ПДВ у розмірі 33364,65 грн. та зазначило суму ПДВ 6672,93 грн.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що незнаходження контрагента позивача за юридичною адресою, не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально та не заперечується відповідачем по справі.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ТОВ "Вторснабгрупп" на відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей у останнього не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; невідображення ТОВ "Вторснабгрупп" у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для такого платника податків; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи довіреностями на отримання продукції, накладними тощо. Факт оплати позивачем отриманої у ТОВ "Вторснабгрупп" продукції сторонами не заперечується.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "ТПГ "Промислове постачання") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ "Вторснабгрупп" який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ "Вторснабгрупп" та ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ "ТПГ "Промислове постачання" сум податку на додану вартість до податкового кредиту за липень 2010 року у розмірі 6672,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000501550/0 від 09 листопада 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9342,10 грн. (за основним платежем 6672,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2669,17 грн.) належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки в вищезазначеній частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 01.11.2010 року порушень пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-6009/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Перцова Т. С.

Судді<підпис >

<підпис >Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2011 р.