Ухвала суду № 22017793, 10.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 р.Справа № 2а-6661/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.,

Ральченка І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.

представника позивача Корнієвського О.В.

пердставника відповідача Загребельного Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011р. по справі№2а-6661/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукововиробниче підприємство «Укр-ленд»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Наукововиробниче підприємство “Укр-ленд” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002252305 від 25.05.2011р. винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 29.04.2011р. № 1372/2305/14331730 не відповідають дійсності, оскільки господарські взаємовідносини позивача з контрагентами мали реальний характер. Укладені між субєктами господарювання договори не визнавались нечинними та ніким не оспорювалися.

Позивач наполягав на скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0002252305 від 25.05.2011р., як прийнятого незаконно і безпідставно.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Наукововиробниче підприємство "Укр-ленд" задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0002252305 від 25.05.2011 р.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.04.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ “НВП “Укр-ленд”щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ” за січень 2011р., ТОВ “Промспец консалтинг” за вересень, жовтень, грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 1372/2305/14331730 від 29.04.2011р. (а. с. 31-40, том 1).

Відповідно до акту перевірки № 1372/2305/14331730 від 29.04.2011р., встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” що призвело до заниження ПДВ на суму 369446,00 грн., в тому числі; за вересень 2010 року у сумі 127915,00 грн.; за жовтень 2010 року у сумі 65067,00 грн., за грудень 2010 року у мусі 47574,00 грн.; за січень 2011 року у сумі 128890,00 грн. (а.с. 40, том 1).

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення (за порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України) № 0002252305 від 25.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на суму 429586,00 грн., в тому числі: за основним платежем 369446,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60140,00 грн. (а. с. 9, том 1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акту перевірки та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, проте як позивачем документально підтверджена реальність виконання укладених угод, їх законність і відповідність вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки № 1372/2305/14331730 від 29.04.2011р., в ході проведення перевірки ТОВ “НВП “Укр-ленд”податковим органом встановлено взаємовідносини з ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" та ТОВ "Промспец консалтинг".

Відповідач посилається на відсутність у ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відтак, угоди, укладені позивачем з ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" мають ознаки нікчемності.

Крім того, податковий орган посилається на те, що у ТОВ "Промспец консалтинг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, складські приміщення, транспорті засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, має основні фонди 2 групи, на підприємстві значиться сім працюючих.

ДПІ у Дзержинському районі стверджує, що вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності, що в подальшому призвело до фінансової неспроможності останнього.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, позивач в порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”включив до податкового кредиту суми ПДВ в ціні нібито придбаних товарів (робіт, послуг), які не були використані в господарській діяльності та відповідно завищив податковий кредит.

Відповідно до письмових доказів, між ТОВ “Промспец консалтинг” та ТОВ “НВП “Укр-ленд” укладено договори на поставку товарів та виконання підрядних робіт, а саме: договір поставки від 01.09.2010р. за №Т21/10, договір від 29.09.2010р. за №Т24/10, договір поставки від 16.11.2010р. за №Т26/10, договір поставки від 26.11.2010р. за №Т27/10, договір поставки від 01.12.2010р. за №Т28/10, договір поставки від 02.12.2010р. за №Т29/10 (а. с. 57-74, том 1).

На підтвердження реальності виконання умов укладених договорів позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, специфікації, акти здачі-приймання виконаних робіт. Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортними накладними. На підтвердження оплати отриманих товарів (робіт, послуг) позивачем надані виписки з банківського рахунку підприємства (а. с. 75-112, том 1).

Крім того, між ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ” та ТОВ “НВП “Укр-ленд” укладено договори підряду від 15.12.2010р. за №Т30/10 та від 15.12.2010р. за №Т31/10 (а. с. 127-132, том 1).

Предметами вказаних договорів, відповідно до п.1.1, є доопрацювання пар циліндрів-плунжерів до свердловин штангових насосів (а. с. 127, 130).

На підтвердження реальності виконання умов укладених договорів позивачем надані податкові накладні, технічні завдання, звіт про виконану роботу, акти прийому-передачі виконаних робіт, протокол договірної вартості робіт. На підтвердження оплати отриманих товарів (робіт, послуг) позивачем надані виписки з банківського рахунку підприємства (а. с. 133-138, 140, 141, том 1).

З поставлених товарів від ТОВ “Промспец консалтинг” та ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ” власними виробничими потужностями ТОВ “НВП “Укр-ленд” вироблено свердловино штангові насоси.

Подальша поставка вироблених свердловино штангових насосів підтверджується договорами поставки і документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, наданими на підтвердження виконання умов укладених договорів, а саме:

- договорами поставки, укладеними між ТОВ “НВП “Укр-ленд” та ВАТ “Укрнафта” № 20/664-МТР від 11.05.2010р., № 20/1074-МТР від 18.05.2010р. та № 20/1849-МТР від 08.07.2010р.(а. с. 177-184, 187-205, 209-213, 215-220, 224-227, том 1);

- договором поставки, укладеним між ТОВ “НВП “Укр-ленд” та ТОВ “Фінвестбуд” № ДГ-Т14/10 від 15.07.2010р. (а. с. 185, 186, том 1);

- договором поставки укладеним між ТОВ “НВП “Укр-ленд” та НГВУ “Полтаванафтогаз” № 1402/10-МТР від 18.05.2010р. (а. с. 214, том 1);

- договором поставки № ДГ-52 від 25.01.2011р., укладеним між ТОВ “НВП “Укр-ленд” та ДАТ “Чорноморнафтогаз” (а. с. 206-208, 221-223, том 1).

Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угоди настали для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і п. 2.4 ст. 2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”. Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

На час видання податкових накладних, ТОВ “Промспец консалтинг” та ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ” були зареєстровані в органах державної податкової служби та мали статус платника податку на додану вартість. Даний факт сторонами не спростовується (а. с. 45-56, том 1).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що правові наслідки, обумовлені правочинами позивача з ТОВ “Промспец консалтинг” та ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ”, реально настали для сторін укладених угод, а саме, позивачем отримано та використано у власній господарській діяльності товари, отримані відповідно до видаткових та податкових накладних, а контрагентами - отримано оплату за умовами договорів.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7. 4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, суд першої інстанції правильно вважав, що сума податку на додану вартість, яка включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджена податковими накладними.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів (послуг, робіт) з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Стосовно твердження податкового органу про нікчемність вчинених угод між позивачем та його контрагентами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, як і не надано доказів про притягнення учасників правочину до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Податковим органом не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем і його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки від 29.04.2011р. № 1372/2305/14331730 про нікчемність вчинених правочинів.

Укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними, а також відсутні інші відомості про необґрунтованість завищення позивачем у даному випадку податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про не доведеність податковим органом обґрунтованості висновків акту перевірки, а тому вчинені позивачем правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України. Фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ “Промспец консалтинг” та ТОВ “Перша технологічна компанія-СТГ” і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу про порушення ТОВ “НВП “Укр-ленд”п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002252305 від 25.05.2011р. підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.07.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків,щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011р. по справі№2а-6661/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукововиробниче підприємство «Укр-ленд»доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харковапро скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Рєзнікова С.С.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Ральченко І.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2011 р.