Ухвала суду № 22017781, 31.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.Справа № 2а-9411/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011р. по справі№2а-9411/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Стройпром" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Стройпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд: скасувати податкове повідомлення рішення № 0000361540 від 11.06.2011 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що підприємством своєчасно та відповідно до положень діючого податкового законодавства включено до складу податкового кредиту суму податку, сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «Промспец консалтинг», а висновки податкової інспекції щодо завищення податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмірі 43896,33 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від23.08.2011р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення рішення № 0000361540 від 11.07.2011 року.

Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.08.2011р. та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 20.06.2011 року фахівцями ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 01.12.2010 по 31.12.10року; 01.01.2011 по 31.01.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.06.2011 року №1052/15-409/30986750, яким встановлено порушення вимог п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 43896,33 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення рішення № №0000361540 від 11.06.2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації на загальну суму 43896,33 грн. та визначені штрафні санкції у розмірі 10974,08 грн.

Колегія суддів зазначає, що підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг»укладено договір купівлі продажу товарів від 01.10.2010 року № 1/10-10. Із наявної в матеріалах справи видаткової накладної від 15.12.2010 року № ПК-215 вбачається що позивачеві відвантажено деталі до машин в асортименті на загальну суму 263378,00 грн., у тому числі ПДВ 43896,33 грн. Зазначений товар згідно договору на перевезення вантажів № 1 від 01.01.2010 року між ПП "Стройпром" та ТОВ "Техстройснаб" та подорожнього листа № 025469 серії 10 ААЖ від 15.12.2010 року перевезений на адресу позивача. Оплата товару здійснена за безготівковий рахунок.

На виконання умов договору позивачеві ТОВ "Промспец консалтинг" видана податкова накладна від 15.12.2011року № 2569 на загальну суму 263378,00 грн., у тому числі ПДВ 43896,33 грн. згідно якої до суми податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивачем віднесено 43896,33грн.

Із акту перевірки вбачається, що відповідачем по справі як підставу неправомірності формування податкового кредиту ревізуємого періоді визначено те, що за результатами перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт перевірки від 10.03.2011 №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг» з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року. Відповідно до висновків вказаного акту перевірки зазначається, що у ТОВ Промспец консалтинг»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відтак, операції ТОВ «Промспец консалтинг» та контрагентів-покупців не містять у своїй суті економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із копій податкових накладних виданих зазначеними вище субєктами господарювання позивачеві вбачається, що вони містять усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних приписами відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із копій платіжних доручень, проведених банком, видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, ТТН, що позивачем по справі сплачено ПДВ на придбані товари у їх вартості та використано їх у подальшій господарській діяльності.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів постачальників по ланцюгу до виробника придбаних товарів та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Законом України "Про податок на додану вартість" не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість. Доказів виключення ТОВ “Промспец консалтинг” з реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднення на web-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анульовані його свідоцтва платника податку на додану вартість на момент укладення договорів та видачі податкових накладних суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011р. по справі№2а-9411/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2011 р.