Ухвала суду № 22017623, 07.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 р.Справа № 9/83-17/202

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Гунько О.В.

представника відповідача Шульга Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від22.04.2011р. по справі№9/83-17/202

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2005 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2005 р. № 0000222301/0/2126, яким визначені податкові зо бов'язання по платі за воду загальнодержавного значення в загальній сумі 112 249, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 81 896, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -30 353, 00 грн.

Постановоюгосподарського суду Полтавської областi від07.02.2006 року задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат".

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 19.07.2005р. №0000222301/0/2126.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" 85 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.184-187).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задоволено.

Постанову господарського суду Полтавської області від 07.02.2006 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" в задоволенні позову (т.1, а.с.240-245).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008 року частково задоволено касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат".

Постанову Господарського суду Полтавської області від 07.02.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області (т.2, а.с.33-39).

Постановою господарського суду Полтавської областi від22.04.2011 р. адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 19.07.2005р. №0000222301/0/126, за яким Відкритому акціонерному товариству "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" визначені податкові зобовязання по платі за воду загальнодержавного значення в загальній сумі 112 249 грн., в т.ч. основний платіж -81 896, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -30 353,00 грн. (т.2, а.с.132-133).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської областi від22.04.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника

позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпроведено планову комплексну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року.

За результатами перевірки 14.07.2005 р. складено акт № 398/23-120/00191282, згідно висновків якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п. 4.5. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»№ 231/539/118/219 від 01.10.1999 р., а саме, занижено збір за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 62107 грн. за 2004 рік та за перший квартал 2005 року в сумі 19789 грн. (т.1, а.с. 12-20).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 19.07.2005 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0/2126, яким ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" визначено податкове зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 112249,00 грн., в тому числі: 81896,00 грн. основного платежу та 30353,00 грн. штрафних санкцій (т.1, а.с.28).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р. № 1494, п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»№ 231/539/118/219 від 01.10.1999 р., збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності. Позивач не включив до обсягу води, що є об'єктом оподаткування збором за спеціальне користування водними ресурсами, той обсяг води, що був використаний для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємства, а саме: на обслуговування об'єктів, які використовуються для обслуговування працівників підприємства, а готель - для делегацій, що відвідують підприємство.

Суд першої інстанції мотивував судове рішення і тим, що розрахунок кількості води, яка використовується виключно для питних та са нітарно-гігієнічних потреб підприємства, погоджувався позивачем з Управлінням водопровідного та каналізаційного господарства м. Комсомольська.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст..30 Водного кодексу України, збір за спеціальне водокористування справляється з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України, до спеціального водовикористання водних

ресурсів відноситься використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих та сільськогосподарських виробників, а також потреб населення.

Правила обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлюються Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р. № 1494.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно із п. 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

Наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999р. № 231/539/118/219 затверджена Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за №711/4004.

Пунктом 4.5 Інструкції встановлено, що при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб, збори до бюджетів вносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно п.4.8. Інструкції, збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, позивач, враховуючи приписи п. 16 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту та 4.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, не включив у перевіряємому періоді в обсяг води, що є обєктом оподаткування збором за спеціальне користування водними ресурсами державного значення, той обсяг води, що була використана в перевіряємому періоді для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємства, а сааме: на обслуговування приміщення поліклініки на 600 відвідувачів, інвентарний №010047201; 10 приміщень їдалень: залізничного цеху, інвентарний №010047201; гірничо-транспортного цеху, інвентарний №010007504; їдальні №8, інвентарний №010033200; їдальні на 220 місць, інв. №010034401; їдальні на 300 місць, інв. №010058101; їдальні Рудоуправління, інвентарний №010049602; їдальні №11, інвентарний №010033100; їдальні шламового цеху, інвентарний №010047901; їдальні дробильної фабрики, інвентарний №010021604; їдальні цеху відвантаження готової продукції, інвентарний №010054203; 18 вбудованих в приміщення саун (список основних фондів додається); приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу з готелем, інвентарний №010139800.

Як свідчить довідка ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат", вказані об'єкти за своїм призначенням використовуються тільки для обслуговування працівників ВАТ «Полтавський ГЗК», а готель - для заселення делегацій, що відвідують комбінат (т.1, а.с. 87-97).

Відповідно до п. 11.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 р. за № 165/374, в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність установки водолічильника тощо), розрахунок витрат води абонентами, що не мають вимірювальних приладів, за узгодженням з водоканалом (згідно із п. 1.1. Водоканал це об'єднання, виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства або інші експлуатаційні організації, комбінати комунальних підприємств) виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади (рекомендовані норми - додаток № 2 та норми БНіП - додаток № 3) - за кількістю календарних днів користування водопроводом за цей період.

Як свідчать письмові докази, позивачем дотримано приписи зазначених Правил, оскільки розрахунок кількості води, яка використовується виключно для питних та са нітарно-гігієнічних потреб підприємства, погоджувався ним з Управлінням водопровідного та каналізаційного господарства м. Комсомольська ( т.1, а.с. 105, 135, 141).

Окрім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 46 від 31.03.2011 р. Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту, призначеної відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 26.08.2010 р., розрахунок витрат води на питні та санітарно-гігієнічні потреби ВАТ "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" за 2004 рік та 1 квартал 2005 року, проведений ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»у відповідності до вимог законодавства (т.2, а.с. 107-116).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо позивача, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій, законність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав жодних доказів на підтвердження обгрунтованості своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, як і не надав доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення, що є предметом оскарження.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 КАС України, довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Полтавської областi від22.04.2011 р. по справі№9/83-17/202 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у

Полтавській областізалишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської областi від22.04.2011 р. по справі№9/83-17/202 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"доКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >